Рішення

від 18.01.2017 по справі 908/3146/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/158/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 Справа № 908/3146/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «ДЕКОР-МАЙСТЕР» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Олександра Невського, буд. 89)

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 707,02грн., пені в загальній сумі 408,61грн., штрафу у сумі 70,70грн. та неустойки в розмірі 2057,61грн.

Суддя Н.А. Колодій

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2 (дов. № 22/18 від 13.01.17р.)

Від відповідача - не з'явився

Суть спору:

25.11.2016 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_1 підприємства «ДЕКОР-МАЙСТЕР» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 707,02грн., пені в загальній сумі 408,61грн., штрафу у сумі 70,70грн. та неустойки в розмірі 2057,61грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3146/16, справі присвоєно номер провадження 32/158/16, судове засідання призначено на 18.01.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

18.01.2017 р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вих. 10-22-00260 від 16.01.2017). В заяві позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що майно за договором оренди позивачем повернуто балансоутримувачу 23.12.2016р. то збільшився період нарахування неустойки. Крім того, позивач повідомив суд, що при складанні позовної заяви було невірно розраховано розмір пені, тому позивач просить суд стягнути з відповідача у справі на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 707,02грн., пені в загальній сумі 407,19грн., штрафу у сумі 70,70грн. та неустойки в розмірі 3159,47грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом. Суд розглядає позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 707,02грн., пені в загальній сумі 407,19грн., штрафу у сумі 70,70грн. та неустойки в розмірі 3159,47грн.

Позивач в судовому засіданні 18.01.2017 р. підтримав збільшені позовні вимоги та обґрунтовує їх умовами ОСОБА_3 від 23.12.2013 № 3190/д, ст.ст. 11, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна". ст.ст. 15, 54, 57, 61 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання 18.01.2017 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду у справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 18.01.2017 року за відсутності представника відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 18.01.2017р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області - Орендодавець та ПП «Декор-Майстер» - Орендар укладено Договір №3190/д оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Василевської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі за текстом - Договір).

За умовами п. 1.1. ОСОБА_3 Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - окремо розташовану будівлю сараю (Літ. И) (надалі ОСОБА_3), загальною площею 77,12 кв.м., розміщене за адресою: Запорізька область, Василевський район, с. Підгірне, Ветмістечко, б. 2.

Відповідно до п. 10.1, Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 23.12.2013 року по 21.12.2016 року включно.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі №908/1581/16 Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Василівської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 23.12.2013 № 3190/д, укладений між регіональним відділенням Фонду Державного мана України по Запорізькій області та ОСОБА_1 підприємством «Декор-Майстер» розірвано. Зобов'язано Приватне підприємство «Декор - Майстер» повернути Василівській районній державній лікарні ветеринарної медицини державне нерухоме майно, яке є предметом договору оренди № 3190/д від 23.12.20ІЗ загальною площею 77,12 кв.м., яке розташоване за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Підгірне, Ветмістечко буд. 2. Стягнуто з ОСОБА_1 підприємства «Декор - Майстер» на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області 4134,00грн. судового збору. Провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Декор-майстер» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області суми основного боргу за ОСОБА_3 оренди № 3190/д від 23.12.2013 у розмірі 2127, 89 грн., пені у розмірі 282, 20 грн., штрафу у розмірі 212,79 грн. припинено.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2016р. у справі №908/1581/16, яке набрало чинності 05.08.2016р., суд видав відповідний наказ.

Станом на час розгляду справи в суді, за ОСОБА_3 утворилась нова заборгованість з орендної плати в сумі 707,02 грн., що виникла за період квітень-серпень 2016р., яка не заявлялась і не стягувалась в рішенні господарського суду Запорізької області № 908/1581/16 від 19.07.2016р.

Регіональним відділенням на адресу Орендаря було направлено претензію від 30.08.2016 № 11-22-04865 щодо погашення заборгованості з орендної плати. Відповіді на претензію відповідачем позивачеві надано не було, заборгованість не сплачена.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором; якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як встановлено судом, предметом ОСОБА_3 є нежитлове приміщення, що знаходиться в комунальній власності, отже відносини між Сторонами регулюються спеціальним законом - Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ (далі за текстом Закон).

Згідно зі ст. 2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 10 Закону, орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 19 Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Перевіривши правильність нарахування суми орендної плати, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі 707,02грн. підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо внесення орендних платежів позивачем нараховано 407,19 коп. пені та 70,70 грн. штрафу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 3.7. ОСОБА_3, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на дату нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 ОСОБА_3 Сторони узгодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

В рішенні господарського суду Запорізької області у справі № 908/1581/16 від 19.07.2016р., судом встановлено факт існування заборгованості за період з травня 2014р. по листопад 2015р. Припинено провадження у справі у зв'язку зі сплатою заборгованості з орендної плати, пені та штрафу на загальну суму 2 622,88грн. (пеня нараховувалась за період з 16.12.2015р. по 29.04.2016р. на заборгованість з листопада 2015р. по березень 2016р. включно.). Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені господарським судом у справі № 908/1581/16 мають преюдиційне значення при розгляді даної справи та не потребують повторного доказування.

Позивач просить суд, стягнути пеню за період з 16.06.2014р. по 15.12.2015р. на заборгованість з орендної плати (факт існування якої встановлено рішенням суду у справі № 908/1581/16 від 19.07.2016р.) з травня 2014р. по листопад 2015р., а також за період з 30.04.2016р. по 04.08.2016р. в загальному розмірі 407,19 грн. та штрафу у сумі 70,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом перевірено правильність нарахування суми пені та штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості та встановлено, що наданий позивачем розрахунок суми пені за періоди з 16.06.2014р. по 15.12.2014р. в сумі 7,81 грн., з 16.12.2014р. по 15.06.2015р. в сумі 28,92 грн., з 16.06.2015р. по 15.12.2015р. в сумі 212,97 грн., з 30.04.2016р. по 04.08.2016р. в сумі 148,42 грн. та суми штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості за період з квітня по серпень в сумі 70,70грн. обґрунтований та задовольняється судом.

Крім того, позивач, посилаючись на те, що майно за договором оренди нерухомого майна від 23.12.2013 № 3190/д, повернуто балансоутримувачу державного майна - Василівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, 23.12.3016р., просить суд стягнути неустойку за період користування майном після закінчення терміну дії договору оренди з 05.08.2016р. по 23.12.2016р. в сумі 3159,47грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення неустойки в сумі 3159,47грн. підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 27 Закону про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

Пунктом 10.10. ОСОБА_3 встановлено, що у разі припинення або розірвання цього ОСОБА_3 протягом трьох робочих днів, з дати розірвання (припинення), повертається Орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передавання. Обов'язок по складанню Акта приймання-передавання про повернення ОСОБА_3 покладається на Орендаря.

05.08.2016р. набрало законної сили рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1581/16 від 19.07.2016, яким розірвано Договір.

23.12.2016р. Актом приймання - передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди від 23.12.2013р. № 3190/д (засвідчена копія міститься в матеріалах справи) майно за ОСОБА_3 повернуто Балансоутримувачу - Василівській районній державній лікарні ветеринарної медицини.

Розмір неустойки за період з 05.08.2016р. по 23.12.2016р. в сумі 3159,47грн. обґрунтований, а тому задовольняється судом.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_1 підприємства «ДЕКОР-МАЙСТЕР» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 707,02грн., пені в загальній сумі 407,19грн., штрафу у сумі 70,70грн. та неустойки в розмірі 3159,47грн. задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «ДЕКОР-МАЙСТЕР» (71600, м. Василівка, Запорізька область, вул. Олександра Невського, б.89, код ЄДРПОУ 31014715) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, кодд ЄДРПОУ 20495280) суму основного боргу за ОСОБА_3 оренди № 3190/д від 23.12.2013р. у розмірі 707 (сімсот сім) грн. 02 коп., пені у розмірі 407 (чотириста сім) грн. 19 коп., штрафу у розмірі 70 (сімдесят) грн. 70 коп. шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: (Одержувач: Державний бюджет Василівського району, 22080200, код ЄДРПОУ: 38025519, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31118093700044; Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «ДЕКОР-МАЙСТЕР» (71600, м. Василівка, Запорізька область, вул. Олександра Невського, б.89, код ЄДРПОУ 31014715) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, кодд ЄДРПОУ 20495280) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України « 24» січня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.