Рішення

від 24.01.2017 по справі 910/22791/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017Справа №910/22791/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санта

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про звільнення майна з під арешту

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Правдивий В.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Санта звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в провадженні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження ВП№33655296, яке було відкрито 01.08.2012 на підставі наказу господарського суду міста Києва від 25.06.2012 по справі №5011-51/3424-2012.

Постановою від 15.05.2013 Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві накладено арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Санта .

Разом з тим, Постановою від 27.06.2013 Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від 25.06.2012 по справі №5011-51/3424-2012 повернуто стягувачу.

В подальшому стягувач - Комерційний банк Українська фінансова група - Товариство з обмеженою відповідальністю не зверталось до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з приводу поновлення виконавчого провадження на підставі зазначеного наказу господарського суду міста Києва.

В подальшому, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.10.2015 діяльність Комерційного банку Українська фінансова група - Товариства з обмеженою відповідальністю припинено.

24.11.2016 позивач звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження ВП№33655296, відкритого постановою від 01.08.2012 на підставі наказу господарського суду міста Києва 25.06.2012 по справі №5011-51/3424-2012. Проте у відповідь Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві надіслав листа в якому зазначив, що після повернення стягувачу виконавчого документу, останнім повторно вищевказаний виконавчий документ на виконання не подавався, відтак відповідач на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження не виявив за можливе винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

На підставі викладеного позивач просить суд, зняти арешт, накладений постановою Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції про арешт коштів боржника ВП№33655296 від 15.05.2013 на підставі наказу господарського суду міста Києва №5011-51/3424-2012 від 25.06.2012 на кошти позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві на виконанні знаходиться виконавче провадження №33655296, відкрите 01.08.2012 на підставі виданого господарським судом м. Києва наказу від 25.06.2012 по справі №5011-51/3424-2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Санта на користь Комерційного банку Українська фінансова група - Товариство з обмеженою відповідальністю суми в розмірі 25000 грн.

Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження №33655296 було винесено постанову про арешт коштів позивача від 15.05.2013 які належать боржнику на всіх його рахунках, як в національній валюті, так і в будь-якій іншій валюті відкритих в кредитних установах України.

Постановою від 27.06.2013 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .

В подальшому Комерційний банк Українська фінансова група - Товариство з обмеженою відповідальністю не звертався до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з приводу поновлення виконавчого провадження.

Разом з тим, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.10.2015 діяльність Комерційного банку Українська фінансова група - Товариства з обмеженою відповідальністю припинено.

Відомості про юридичну особу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до ст.17 та ч.1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є відкритими та достовірними.

У свою чергу позивачем було направлено на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві заяву від 24.11.2016 про закінчення виконавчого провадження.

Листом від 02.12.2016 Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомив позивача, що дійсно у відділі перебуває виконавче провадження ВП№33655296.

27.06.2016 виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п.2, 5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з відсутністю майна у боржника на яке можна звернути стягнення.

Повторно зазначений виконавчий документ до відповідача не надходив, у зв'язку з чим винести постанову про закінчення виконавчого провадження не виявляється за можливе.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317, ст.319 названого нормативно-правового акту власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст.47 Закону України Про виконавче провадження (чинного на момент винесення спірних постанов) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону.

Відповідно до ст.22 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи по судовим рішенням можуть бути пред'явлені повторно до виконання протягом року.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно з п.3 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016, виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.40 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

За приписами ч.5 ст.59 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016, зняття арешту з майна боржника у випадках, що не передбачено ч.4 ст.59 цього Закону, може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За таких обставин беручи до уваги вищевикладене, зокрема наявність накладеного арешту на грошові кошти на рахунках позивача та припинення стягувача як юридичної особи, за відсутності правонаступників стягувача, у зв'язку з чим обов'язок позивача перед стягувачем у відкритому виконавчому провадженні відсутній, суд приходить до висновку, що накладений арешт порушує право позивача на володіння, розпорядження та користування належними йому грошовими коштами, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження зняття арешту з рахунків позивача.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 становить 1378 грн.

Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що пунктом 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з коштів, Товариства з обмеженою відповідальністю Санта (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 77; ідентифікаційний код 24919144) відкритих в кредитних установах України, в тому числі у ПАТ Грін Банк , код банку 322324; у ПАТ Універсал Банк , код банку 322001; у ПАТ Сведбанк , код банку 300164, що накладений постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 15.05.2013 у виконавчому провадженні №33655296.

Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110; ідентифікаційний код 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санта (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 77; ідентифікаційний код 24919144) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 26.01.2017

Суддя Я.В. Маринченко