Рішення

від 24.01.2017 по справі 910/22171/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.01.2017Справа №910/22171/16 За позовом Фермерського господарства "ДОЛЯ" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНГС КПХ"                                        про стягнення 120 214,64 грн.  Суддя О.М. Ярмак представники:   від позивачане з'явився від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фермерського господарства "ДОЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНГС КПХ" про стягнення 120 214,64 грн. заборгованості за договором поставки № 03082016/23 від 03.08.2016 у зв'язку з неотриманням позивачем попередньо оплаченого товару за договором. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22171/16 та призначено розгляд справи на 10.01.2017. Ухвалою від 10.01.2017 судом відкладено розгляд справи на 24.01.2017. 17.01.2017 до суду надійшли додаткові пояснення до позовної заяви від позивача, в яких він просив розглядати справу за відсутності його представника. В судове засідання 24.01.2017 сторони уповноважених представників не направили. З метою уникнення порушення процесуального строку розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, за відсутності відзиву відповідача на позов за наявними матеріалами справи відповідно до ст. 75 ГПК України. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 03.08.2016 між Фермерським господарством "ДОЛЯ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНГС КПХ" (постачальник) укладено договір поставки № 03082016/23 (далі – договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (товар), номенклатура, обсяги, строк, графік поставки та ціни якої вказані у специфікаціях, доданих до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Згідно з п. 2.1 договору поставки поставка товару здійснюється постачальником зі складу постачальника на склад покупця протягом трьох робочих днів з моменту оплати, якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації. Строк поставки всього обсягу товару, вказаного у Специфікації до Договору, становить один календарний день з моменту оплати. (п. 2.3 договору поставки). За умовами, викладеними у Специфікації № 1, оплата товару, що вивозиться, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% оплати в день поставки продукції; всього сума товару (діамофоска NPK 10:26:26) складає 108    204,00 грн.   На виконання умов договору поставки, як підтверджується платіжним дорученням № 43 від 09.08.2016, покупець здійснив оплату на користь постачальника у розмірі 108    204,00 грн згідно з рахунком № 2368 від 03.08.2016. За твердженнями позивача, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань, поставку товару у передбачений договором термін не здійснив. 12.11.2016 позивачем було надіслано відповідачу претензію щодо сплати заборгованості за договором поставки, яка залишилась без реагування. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. В силу вимог    ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень    статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1    ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 2    ст. 692 Цивільного кодексу України    передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто, або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Оскільки попередня оплата усього обсягу товару здійснена покупцем ще 09.08.2016, а до цього часу не поставлена постачальником, грошові кошти у розмірі 108    204,00 грн підлягають поверненню постачальником покупцю через відсутність доказів передачі товару у власність покупця, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 108 204,00 грн підлягають задоволенню. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12    010,64 грн пені за порушення строку поставки товару за період з 10.08.2016 по 28.11.2016 у порядку, встановленому п. 8.3 договору поставки. Так, згідно з п. 8.3 договору поставки, у разі несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день затримки його поставки. Статтею 230 Господарського кодексу України    встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6    ст. 231 Господарського кодексу України    штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, здійснений у період прострочення відповідача, суд вважає його арифметично правильним та таким, що співвідноситься з нормами чинного законодавства та умовами договору поставки, тому вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 12    010,64 грн підлягають задоволенню. На підставі викладеного вище, зважаючи на відсутність доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги підлягають повному задоволенню. Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНГС КПХ" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, ідентифікаційний код 37617492) на користь Фермерського господарства "ДОЛЯ" (77012, Івано-Франківська обл., Рогатинський район, с. Дички, вул. Зелена, 100, ідентифікаційний код 38713583) 108    204 (сто вісім тисяч двісті чотири) грн. основного боргу, 12    010 (дванадцять тисяч десять) грн. 64 коп. пені та 1    803 (одну тисячу вісімсот три) грн. 22 коп. судового збору. Видати наказ відповідно до    ст. 116 ГПК України. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено: 25.01.2017 Суддя                                                                                                    О.М. Ярмак