Рішення

від 19.01.2017 по справі 910/21133/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2017Справа №910/21133/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Багнюк І.І.

розглянувши справу № 910/155/16

за позовом приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Вікос ;

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТВІН ;

про стягнення 14 763,83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лелюх Л.П., довіреність б/н від 27.10.2016р.

від відповідача: Бондар Є.В., довіреність № 21 від 03.11.2016р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось приватне підприємство виробничо-комерційної фірми Вікос (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТВІН (надалі - відповідач) про стягнення 14 763,83 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 24/15 від 07.12.2015р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11 904,31 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 1941,45 грн., інфляційні втрати - 693,12 грн. та 3% річних - 224,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016р. порушено провадження у справі № 910/21133/16 та призначено її розгляд на 08.12.2016р.

02.12.2016р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про долучення доказів по справі, зокрема, відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. розгляд справи відкладено на 12.01.2017р., у зв'язку із неявкою сторін та невиконання позивачем вимог ухвали суду від 21.11.2016р.

12.01.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2017р. розгляд справи відкладено на 19.01.2017р., у зв'язку з неподанням позивачем доказів по справі.

19.01.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано заяву про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 19.01.2017р. представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11 904,31 грн.

Вказана заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову - 11 904,31 грн., визначеної позивачем.

Присутній у судовому засіданні 19.01.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву підтвердив, що заборгованість відповідача станом на день подачі позову складає 11 904,31 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2015р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір поставки № 24/15, у відповідності з п.п.1.1., 2.1. яких позивач зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця наступну продукцію: спеції та домішки харчові, оболонку ковбасну натуральну та штучну і іншу супутню продукцію (надалі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п.3.5 договору, постачальник передає покупцеві товар по видаткових накладних на відпуск товару зі складу постачальника в асортименті та кількості, погодженій сторонами. Оформлення видаткової накладної на відпуск товару засвідчує факт погодження сторонами асортименту та кількості товару у партії та засвідчує факт передачі товару покупцеві.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58 554,66 грн., що також не заперечується відповідачем.

За умовами п.6.2 договору, покупець здійснює передплату товару у розмірі 100% загальної вартості партії товару та/або оплату вартості партії отриманого товару у розмірі 100% загальної вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати одержання товару у постачальника за видатковою накладною на відпуск товару зі складу постачальника.

Однак, відповідач в порушення умов договору, станом на час розгляду справи в суді, отриманий товар за спірним договором не оплатив у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 11 904,31 грн.

Станом на 06.12.2016р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товари у сумі 11 904,31 грн.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 904,31 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт отримання товару та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 11 904,31 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 904,31 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, від відповідача 12.01.2017р. через канцелярію суду отримано відзив на позовну заяву, в якій останній визнає наявність боргу в сумі 11 904,31 грн.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково , а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання відповідачем позову, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 11 904,31 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТВІН (02091, м. Київ, вул. Вербицького, 1; код ЄДРПОУ 32769705) на користь приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Вікос (08631, Київська обл., Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Підприємницька, 8; код ЄДРПОУ 20611875) основний борг у сумі 11 904 грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 24.01.2017р.

Суддя А.І. Привалов