Рішення

від 25.01.2017 по справі 910/19820/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017Справа №910/19820/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Кредобанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерлінк

про стягнення 9 710, 28 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Ляшко К.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк", в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором № 24 про надання овердрафту від 29.04.2014р. в розмірі 9 204,93 грн., а також пеню по простроченій сумі кредиту у розмірі 505,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 порушено провадження у справі № 910/19820/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.11.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

22.12.2016 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав документи на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2016.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконання сторонами вимог суду у повному обсязі.

10.01.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що виписка про рух коштів по рахунку позичальника є достовірним доказом видачі Публічним акціонерним товариством Кредобанк та погашення позичальником кредитних коштів, оскільки в останній чітко відображається сума нарахованої заборгованості із зазначенням періодів нарахування такої заборгованості та відображаються суми, які погашались позичальником із зазначенням конкретних дат таких погашень.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання втретє не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, буд. 10, офіс 1.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2016, від 23.11.2016 та від 19.12.2016 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 03.11.2016 з відміткою: за закінченням терміну зберігання , при цьому, поштове повідомлення про вручення або конверт з ухвалами суду від 03.11.2016 та від 19.12.2016 до суду не повернулися.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.01.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерлінк (далі - позичальник) укладено договір № 24 про надання овердрафту, умовами якого передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених даним договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п. 2.1. договору, максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) - 34 000, 00 грн., встановлюється на поточний рахунок позичальника № 2600201515044 у відділенні № 10 у м. Львові Центральної філії Банку.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що річна процентна ставка встановлюється в залежності від строку безперервного дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника (строку використання овердрафту), а саме:

• 20, 0 % річних - від 1 до 3 днів (строк використання);

• 23, 5 % річних - від 4 до 7 днів (строк використання);

• 24, 5 % річних - від 8 до 15 днів (строк використання);

• 25, 0 % річних - від 16 до 30 днів (строк використання);

• 25, 5 % річних - від 31 до 45 днів (строк використання);

• 26, 0 % річних - від 46 до 60 днів (строк використання);

• 26, 5 % річних - від 61 дня (строк використання);

Згідно п. 2.2.2. договору, у разі невиконання вимоги, передбаченої у п. 2.7.1. даного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2 % (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником протягом наступного аналізованого періоду зазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що комісії за надання овердрафту (встановлені тарифами банку):

2.3.1. за розгляд заявки про надання кредиту (овердрафту) - 0, 00 грн.;

2.3.2. за видачу кредиту (овердрафту) - 750, 00 грн. (1, 5 % від максимального ліміту заборгованості ) сплачується до видачі кредитних коштів;

2.3.3. за управління кредитом (овердрафтом) - 0, 05 % яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафта протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника;

2.3.4. інші комісії при внесенні змін та доповнень в цей договір (в умови надання овердрафту і надане забезпечення) - відповідно до діючих тарифів банку.

Дата остаточного повернення овердрафту - 28.04.2015 (п. 2.4. договору).

Умовами п. 2.7. договору встановлено, що обов'язковий рівень щомісячних надходжень на поточний рахунок, на якому встановлено овердрафт не менше 34 000, 00 грн., з врахуванням поступлень/перекидок коштів з рахунків позичальника в інших банках, при цьому, до складу таких надходжень включаються кошти, які зараховані на цей рахунок внаслідок проведення позичальником оборотів за кредитом поточних рахунків, за виключенням оборотів транзитного характеру (кошти, перераховані з поточних рахунків клієнта, відкритих в банку та/або в інших банках, на інші поточні рахунки клієнта в банку та/або в інших банках) та за виключенням оборотів, пов'язаних із внутрішніми операціями клієнтів та банку (повернення депозитів, сплата відсотків та комісій клієнту банком тощо), надходжень, пов'язаних з отриманням кредитних коштів, в т.ч. з інших банківських установ, а також за виключенням надходжень у вигляді повернення коштів за контрактом у зв'язку із його невиконанням або надлишково/помилково сплаченими та інше (п. 2.7.1. договору).

У відповідності до п. 2.8. договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором - 0, 03 % за кожен день прострочення від прострочення/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, за весь час прострочки.

За надання овердрафту позичальник сплачує банку комісії визначені п. 2.3. договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п. 2.2. даного договору, з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту:

- до терміну, вказаному в п. 2.4. даного договору;

- до дати звернення банку із заявою до, зокрема суду із вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів (п.п. 4.1. та 4.2. договору).

Пунктом 5.1. договору, позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені даним договором та/або додатками до нього.

Згідно п. 7.1. договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за даним договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.8. даного договору.

Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 11.1 договору).

Так, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача згідно умов договору грошові кошти на загальну суму 34 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

Проте відповідач, надані кредитні кошти в строк визначений договором не повернув.

Так, станом на квітень 2015 року заборгованість відповідача зі сплати кредиту становила 21 138, 43 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 17273277 від 30.04.2015, з яких відповідачем погашено 11 933, 50 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку № 2600201515044 за період з 29.04.2014 по 12.10.2016 (копії у матеріалах справи), внаслідок чого станом на 12.10.2016 за Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерлінк утворилась заборгованість зі сплати по тілу кредиту у розмірі 9 204, 93 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про виконання зобов'язань від 28.03.2016 № 2016/03/28-37, в якій банк вимагав виконати Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерлінк зобов'язання за кредитним договором, шляхом сплати до 01.05.2016 загальної суми заборгованості, яка становить 9 204, 93 грн., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень з відтиском штемпеля поштового відділення - 29.03.2016 та фіскальним чеком № 5315 від 29.03.2016 (копії в матеріалах справи).

Відповідач на вище зазначену вимогу відповіді не надав, кредитні кошти не повернув.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення наданих грошових коштів, зокрема погашення заборгованості у розмірі 9 204, 93 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 505, 35 грн. - пені за період з 12.04.2016 по 11.10.2016.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 24 про надання овердрафту від 29.04.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є кредитним договором.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти згідно умов договору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач надані кошти в повному обсязі не повернув, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

Так, відповідно до п. 2.4. договору, датою остаточного повернення овердрафту є 28.04.2015.

При цьому, позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором із сплати заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9 204, 93 грн.

Проте, відповідач на вище зазначену вимогу відповіді не надав, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 24 про надання овердрафту від 29.04.2014, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 9 204, 93 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 505, 35 грн. - пені за період з 12.04.2016 по 11.10.2016.

Так, відповідно до п. 2.8 договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором - 0, 03 % за кожен день прострочення від прострочення/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, за весь час прострочки.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо повернення суми кредиту, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені за порушення строку повернення кредиту та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені не перевищує розрахунок суду та розрахована арифметично вірно.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 24 про надання овердрафту від 29.04.2014 з нього, підлягають стягненню 505, 35 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерлінк (03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, буд. 10, офіс 1, ідентифікаційний код - 23890692) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код - 09807862) 9 204 (дев'ять тисяч двісті чотири) грн. 93 коп. - заборгованості, 505 (п'ятсот п'ять) грн. 35 коп. - пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.01.2017.

Суддя Пригунова А.Б.