Рішення

від 23.01.2017 по справі 915/1133/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Справа № 915/1133/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник позивача в судове засідання не з'явився,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1 - керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА-КРАЇНА» , 02166, м. Київ, пр-т Лісовий, 39

до відповідача: Фермерського господарства «Д-АЛЛЕЛЬ» , 56323, Миколаївська область, Врадіївський район, с. Покровське

про: стягнення 197 884,42 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА-КРАЇНА» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства «Д-АЛЛЕЛЬ» заборгованості в розмірі 197 884,42 грн. з якої: 36 000,00 грн. - основна заборгованість, 78 408,00 грн. - сума відсотків за користування товарним кредитом, 3 600,00 грн. - штраф за неналежне виконання зобов'язань по Договору, 3 077,26 грн. - 3% річних, 76 799,16 грн. - сума індексації.

Позивач в судове засіданні 23.01.2017 не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 54001 29384715 (а.с. 38).

Відповідач відзив по суті позовної заяви до суду не надав, при цьому в судовому засіданні 23.01.2017 вказав, що проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем було поставлено насіння неналежної якості.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

02.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА-КРАЇНА» (далі - продавець) та Фермерським господарством «Д-АЛЛЕЛЬ» (далі - покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 11/Н/К/02/09/20163 (далі-Договір) згідно умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин/ насіннєвого матеріалу/ мінеральних добрив, відповідно до умов даного Договору (додатків та специфікацій до нього) (п. 1.1 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору, конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку виникнення розбіжностей щодо асортименту, кількості, якості та ціни товару, що зазначені у додатках до Договору та накладних на передачу товару (видаткових), привілейоване значення будуть мати дані щодо асортименту, кількості та ціни товару, що визначені у накладних на передачу товару (видаткових). Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США. Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

Згідно п. 3.2 Договору, загальна сума Договору складається із суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього Договору, що є його невід'ємною частиною. Ціна товару включає доставку товару на склад покупця, упаковку та маркування, якщо інше не буде встановлено у Додатках до цього Договору (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, на вартість товару, згідно всіх підписаних сторонами даного Договору, накладних на передачу товару (видаткових), продавець надає покупцю товарний кредит, який повинен бути погашений покупцем у строк до 20.10.2013.

Згідно п. 4.7 Договору, кількість разів при яких може бути задіяна індексація суми вартості товару у гривні (платежу) є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів збільшення курсу гривні до Долара США згідно п. 4. 6 Договору, до моменту погашення товарного кредиту.

У відповідності до п. 4.10 Договору, продавець в ході передачі товару надає покупцю наступні документи:

- податкову накладну;

- накладну на передачу товару (видаткова);

На вимогу покупця:

- товарно - транспортну накладну.

Покупець зобов'язаний надати продавцю доручення на право отримання

товарно - матеріальних цінностей, для отримання товару.

У розділі 5 Договору зокрема зазначено, що прийом товару по кількості і якості проводиться покупцем у момент одержання його від продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем. Претензії по кількості товару, після фактичного відвантаження товару покупцю не приймаються.

Акт про сховані недоліки товару повинний бути складений згідно вимог інструкції № П-7 Про порядок прийняття продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по якості . Акт складається при участі представника продавця. Представник продавця зобов'язаний прибути протягом 5 днів з моменту повідомлення про виявлення браку. Претензія по якості товару згідно даного Договору може бути пред'явлена продавцю протягом 7 календарних днів з моменту фактичного відвантаження товару. По закінченню зазначено терміну ніякі претензії не приймаються.

Згідно п. 7.4 Договору, сторони відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення неустойки збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Пунктом 12.2 Договору визначено, що несприятливі погодні умови та інші обставини, які призвели до загибелі посівів чи/або втрати урожаю покупця не є підставою для звільнення покупця від обов'язку розрахуватись по даному Договору та сплачувати штрафні санкції.

Згідно п. 13.1 Договору, договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Також, між сторонами був узгоджений додаток № 1 від 02.09.2013 до Договору в якому сторони домовились про зміну ціни на товар в разі збільшення курсу гривні до іноземної валюти (долара США) (а.с 15).

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, на виконання вимог Договору позивач у вересні 2013 року передав, а відповідач прийняв товар - ріпак на загальну суму 36 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3384 від 02.09.2013 (а.с. 16), яка підписана відповідачем без будь - яких зауважень, та скріплено печаткою підприємства.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач вимоги Договору не виконав, оплату за поставлений товар в строк встановлений у Договорі не здійснив, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 36 000,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що заяв та претензій, як то визначено розділом 5 Договору позивачу заявлено не було.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36 000,00 грн. за поставлений у вересні 2013 року товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що на суму заборгованості по Договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Товар вважається оплаченим покупцем у момент надходження грошей на поточний рахунок продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. (ч. 5 ст. 694 ЦК України).

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 78 408,00, нарахованих згідно п. 4.3 Договору, а саме: 36 000,00 грн. (сума заборгованості по товарному кредиту) х 0,2% (ставка згідно п. 4.3 Договору) х 1089 (кількість днів прострочення за період з 03.09.2013 по 26.08.2016) = 78 408,00 грн., розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Договору та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 7.3 Договору, у випадку неналежного виконання покупцем зобов'язання згідно умов договору, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару.

За неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару (36 000,00 грн.), а саме 3 600,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні просить суд зменшити розмір штрафу, у зв'язку із складним фінансовим становищем.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, вказані норми права, господарський суд, здійснив оцінку поданих доказів, ступінь вини відповідача в простроченні виконання зобов'язання за Договором, причини неналежного виконання зобов'язання, та оскільки розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій є досить великим від суми заборгованості, та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати заборгованості по Договору, то суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу який підлягає стягненню з відповідача до 100,00 грн.

Отже, розмір штрафу який підлягає стягненню з відповідача становить 100,00 грн.

У відповідності до п. 4.6 Договору, оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривні. Сторони домовились про зміну ціни на товар згідно наступного способу: у разі якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) збільшиться в порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти (Долар США), що діяв на момент фактичного відвантаження товару, продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по Договору.

Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1/А0)Х СП = ПСП, де

- А1 - офіційний курс Долара США на момент здійснення платежу/на

момент висування вимоги про здійснення платежу/ на дату подачі позовної заяви до суду;

- А0 - офіційний курс Долара США, що був встановлений на момент

фактичного відвантаження товару;

- СП- сума вартості товару (платежу у гривні) визначена у відповідних

накладних на передачу товару (видаткових);

- ПСП - проіндексована сума вартості товару (платежу у гривні) по

Договору.

У разі, якщо міжбанківський курс Долара США перевищує офіційний курс НБУ, продавець залишає за собою право вимагати сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні згідно з міжбанківським курсом. Міжбанківський курс підтверджується даними одного з банків за вибором продавця, в яких відкрито його рахунки та/ або інформацією із сайту http://minfin.com.ua.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача індексацію розраховану за формулою визначеною у п. 4.6 Договору в розмірі 76 799,16 грн., а саме (А1/А0)хСП=ПСП : (25,47 (курс долара США на дату подачі позовної заяви до суду)/8,129 (курс долара США, що був встановлений на дату підписання Договору) х 36 000,00 грн. (сума вартості товару) = 112 799,16 - 36 000,00 грн. = 76 799,16 грн.

Судом перевірений розрахунок суми індексації та визначено що розмір індексації який нараховано правомірно та підлягає стягненню становить 76 796,16 грн ., а саме: (25,47 (курс долара США на дату подачі позовної заяви до суду)/8,129 (курс долара США, що був встановлений на дату підписання Договору) х 36 000,00 грн. (сума вартості товару) = 112 796,16 - 36 000,00 грн. = 76 796,16 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми індексації в розмірі 3,00 грн. (76 799,16 грн. - 76 796,16 грн. ) задоволенню не підлягають

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3 077, 26 грн. нарахованих за період з 21.10.2013 року по 26.08.2016 року.

Судом за допомогою програми Законодавство перевірений розрахунок 3% річних з вірним визначенням періоду нарахування, а саме за період з 20.12.2013 року по 26.08.2016 року та визначено що розмір 3% становить 3078, 29 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають 3% річних у розмірі 3 077, 26 грн. який заявлений позивачем в позовній заяві

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Д-АЛЛЕЛЬ» (56323, Миколаївська область, Врадіївський район, с. Покровське, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 32362346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА-КРАЇНА» (02166, м. Київ, пр-т Лісовий, 39, р/р 26006010068055 у АТ УКРЕКСІМБАНК м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37508774) основної заборгованості в сумі 36 000,00 грн., 78 408,00 грн. - суму відсотків за користування товарним кредитом, 100,00 грн. - штрафу за неналежне виконання зобов'язань по Договору, 3 077,26 грн. - 3% річних, 76 796,16 грн. - сума індексації та 2965,30 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну

частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого

відповідно до статті 84 цього Кодексу/

Повне рішення складено та підписано 27.01.2017 р.

Суддя Н.О. Семенчук