Рішення

від 23.01.2017 по справі 922/4549/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р.Справа № 922/4549/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції , смт. Слобожанське до Об*єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім", смт. Слобожанське про стягнення 226704,54 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 447/22 від 13.12.2016 року

відповідача - ОСОБА_2, голова правління

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 223659,99 грн. основного боргу, 308,67 грн. пені, 883,86 грн. інфляційних витрат та 1852,02 грн. 3% річних за договором № 110 від 01 квітня 2004 року про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задововленні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

01 квітня 2004 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (позивачем) та Об*єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" (відповідачем) було укладено договір № 110 про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації Зміївської ТЕС, згідно з яким позивач зобов*язаний надавати відповідачу комунальні послуги, а відповідач належним чином сплачувати їх вартість.

Відповідно до пункту 6.3. договору № 110 про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації Зміївської ТЕС відповідач не пізніше ніж за 10 днів до початку розрахункового періоду повинен сплачувати позивачу повну вартість послуг, зазначену в договорах, на розрахунковий період, з урахуванням сальдо на початок місяця.

Позивач вказує, що Об*єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" свої обов*язки щодо своєчасного розрахунку за користування послугами належним чином не виконує, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 223659,99 грн.

Згідно пункту 6.5 договору № 110 про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації Зміївської ТЕС, у разі несвоєчасної оплати платіжних вимог споживач сплачує водопостачальній організації пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Об*єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" 223659,99 грн. основного боргу, 308,67 грн. пені, 883,86 грн. інфляційних витрат та 1852,02 грн. 3% річних за договором № 110 від 01 квітня 2004 року про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації.

З матеріалів справи вбачається, що до звернення позивача з позовом до суду, відповідачем сума заборгованості у розмірі 157372,68 грн. була погашена, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 265 від 30 листопада 2016 року, № 271 від 13 грудня 2016 року та № 279 від 16 грудня 2016 року. Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем погашено суму заборгованості у розмірі 69331,86 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: № 292 від 28 грудня 2016 року, № 295 від 29 грудня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Згідно пункту 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідачем сума заборгованості у розмірі 157372,68 грн. погашено до звернення позивача з позовом до суду, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 157372,68 грн. основного боргу, інфляційних витрат та 3% річних за договором № 110 від 01 квітня 2004 року про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації відмовити; а в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 69331,86 грн. основного боргу, інфляційних витрат та 3% річних за договором № 110 від 01 квітня 2004 року про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації провадження припинити, оскільки відповідачем цю заборгованість погашено після звернення позивача до суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", на підставі яких вважає, що оскільки відповідач частково свої зобов'язання виконав вже після звернення позивача до суду, тому судовий збір в розмірі 1378,00 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 157372,68 грн. основного боргу, інфляційних витрат та 3% річних за договором № 110 від 01 квітня 2004 року про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації відмовити.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 69331,86 грн. основного боргу, інфляційних витрат та 3% річних за договором № 110 від 01 квітня 2004 року про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації провадження у справі припинити.

Стягнути з Об*єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" (63460, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 26201865) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4 "є", розрахунковий рахунок 26004306872 в АТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_3