Постанова

від 28.01.2017 по справі 805/805/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2017 р. Справа №805/805/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., при секретарі Нестеренко Н.Л., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Слов'янської міської ради до Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання Свобода про встановлення обмеження під час проведення мирного зібрання,

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнське об'єднання Свобода про встановлення обмеження під час проведення мирного зібрання. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що виконавчому комітету стало відомо про використання факелів під час маршу на честь героїв Крут. При цьому, використання вогню (факелів) під час проведення даних заходів суперечить нормам Наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 року №1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні , оскільки створює загрозу життю та здоров'ю населення, а саме мешканцям будинків повз яких планується провести ходу, оскільки відстань до будинків буде меншою ніж 30 м. Просив заборонити використання факелів (смолоскипів) під час ходи, яку планується провести Слов'янською міською партійною організацією Всеукраїнського об'єднання Свобода 29 січня 2017 року у місті Слов'янську о 17-00 на Соборній площі та по вулиці Шевченка до пам'ятника Шевченку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, із заявами та клопотаннями до суду не звертався. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 182 КАС України, з урахуванням того, що позовна заява надійшла до суду 27.01.2017 року, тобто менш як за три дні до проведення відповідних заходів, суд вважає за необхідне розглянути справу невідкладно, без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

Слов'янська міська партійна організація Всеукраїнського об'єднання Свобода (Слов'янська МПО ВО Свобода ) (ідентифікаційний код 37011306, 84116, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Каховська, будинок 24) зареєстрована в якості політичної партії виконавчим комітетом 21.04.2010 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис 1 277 102 0000 001945.

20 січня 2017 року голова Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання Свобода ОСОБА_2 листом б/н від 20.01.2017 року (а.с. 13) надав повідомлення до міського голови м. Слов'янська про те, що 29.01.2017 року о 17:00 буде проведено хід від площі Соборної по вулиці Шевченка до пам'ятника Шевченку, орієнтовна кількість присутніх - 100 осіб.

З повідомлень прес-служби Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання Свобода вбачається, що марш присвячений до пам'яті героїв бою під Крутами та сучасних героїв буде смолоскипний.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання. Частиною 1 статті 11 Конвенції передбачено право кожного на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Право громадян України на мирні зібрання гарантується Конституцією України, згідно з ч. 1 ст. 39 якої вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Виходячи з положень зазначеної норми Основного Закону, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Законодавством встановлений порядок проведення реалізації прав громадян на мирні зібрання, мітинги, походи і демонстрації, який не потребує від суб'єктів, які мають намір провести вказані заходи, отримувати будь-якій дозвіл від органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Проте реалізація таких прав буде правомірною лише за умови завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зазначених мирних зібрань, мітингів, походів і демонстрацій, та відсутності судового рішення про обмеження прав на реалізацію цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Конституції України, обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Згідно ч. 5 ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

При цьому, така небезпека не повинна бути уявною, а має ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а позивач повинен не лише повідомити про загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку.

Разом з цим, суд зазначає, що марш, присвячений до пам'яті героїв бою під Крутами та сучасних героїв має мирний характер, доказів щодо загрози громадському порядку, яка може виникнути внаслідок проведення відповідної акції позивачем не надано.

Також, слід зазначити, що 22 січня 2017 року у Слов'янську вже відбулась смолоскипна хода до Дня Соборності України в якій люди запаливши смолоскипи йшли центральними вулицями міста (по вулиці Шевченка до пам'ятника Шевченку). При цьому, жодних правопорушень, які б створювали загрозу життю та здоров'ю населення, а саме мешканцям будинків повз яких проведена хода, зафіксовано не було. В судовому засіданні представник позивача пояснила, що будь - які повідомлення державних органів про можливі негативні наслідки ходи із факелами (смолоскипами) відсутні.

Відповідно до статті 8 КАС України, суди при вирішенні справ керуються принципом верховенства права та застосовують його з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини висловив позицію у рішенні від 26.07.2007 року у справі Баранкевич проти Росії (скарга № 10519/03) з якого слід видокремити те, що прийняти обґрунтовані та співрозмірні заходи щодо забезпечення безпеки учасників мирних зібрань є обов'язком держави.

Особливу увагу суд звертає на те, що вжиття заходів для охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні масових заходів є обов'язком органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів.

Що стосується доводів позивача про порушення прав інших громадян, які не є учасниками мітингу, з посиланням на п.1.18 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 року №1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, яким заборонено розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, суд у зв'язку з цим наводить позицію Європейського суду з прав людини, який в справі ОСОБА_3 проти Росії зазначив, що будь-яка демонстрація в громадському місці неминуче, до певної міри порушує загальний перебіг життя, і органам влади слід проявити певну терпимість відносно мирних зібрань .

Стосовно ж зауваження про те, що дозволяючи мирне зібрання порушується інтереси значно більшої групи людей, ніж при його забороні, Європейський суд у справі Баранкевич проти Росії вказав: Це було б несумісним з цінностями, які лежать в основі Конвенції, якби використання меншістю прав, закріплених в Конвенції, залежало б від схвалення більшістю .

Суд, також, не приймає посилання позивача на указ Президії Верховної Ради СРСР Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР від 28 липня 1988 року № 9306-ХІ, з огляду на те, що Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п'ятої статті 21 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації (справа про завчасне сповіщення про проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій) № 1-13/2016 від 8 вересня 2016 року (№ 6-рп/2016) його визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи недоведеність позивачем реальної загрози громадському порядку, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачами мирного маршу 27.01.2017 року, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Виконавчого комітету Слов'янської міської ради до Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання Свобода про встановлення обмеження під час проведення мирного зібрання відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Христофоров А.Б.