Рішення

від 25.01.2017 по справі 740/2691/16-ц

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/2691/16-ц

Провадження № 2/740/37/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 січня 2017 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі Шадура І.Ю.,

з участю сторін, представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2,

третьої особи та представника відповідача-ОСОБА_8.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину,

встановив:

Позивачами заявлені вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих відповідачу на земельні ділянки площею 2,8444 га, 2,6277 га, 2,8192 га, на 1 / 3 частку буд.АДРЕСА_1, яка належала матері сторін ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на вищезазначені земельні ділянки та будинок, яку прийняв відповідач і повідомив, що …всі ми відповідно до законодавства у нотаріальній конторі отримаємо свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому ми в силу своєї юридичної безграмотності, з заявою до нотаріуса не зверталися. Виявилось, що наш менший брат, відповідач по справі, увів нас в оману. І на сьогодні прийняв майже все майно, яке належало нашій померлій матері сам. Після смерті матері, відповідач нас повідомив, що документи на майно, яке належало на день смерті нашій матері не у відповідності. А саме мати після смерті батька дещо з майна недооформила прийнявши у спадщину. І попросив нас трохи почекати, доки він приведе у відповідність всі документи на будинок та земельні ділянки, а потім ми всі підемо разом до нотаріальної контори і приймемо спадщину всі в рівних долях. При цьому не показав нам документів на земельні ділянки та на будинок. На що ми, позивачі погодилися… . В грудні місяці 2014 року позивачам стало відомо про розгляд справи в Ніжинському міськрайонному суді за позовом відповідача про визнання права власності на земельну ділянку, на пропозицію відповідача позивачі надали останньому чисті аркуши паперу із своїми підписами …щоб адвокат який займається цією справою надрукував заяви, які потрібно, оскільки ми юридично не грамотні… . Нотаріус при видачі свідоцтв про право на спадщину не з ясував всіх спадкодавців. В подальшому відповідач чинить позивачам перешкоди у користуванні буд.АДРЕСА_1. Права позивачів на спадкове майно порушене, відповідач, який не мав права на все спадкове майно, ввівши їх в оману, заволодів даним майном шахрайським способом.

В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що позивачам було відомо про його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини своєї матері та правові наслідки такого звернення; позивачі мають право на оскарження нотаріальних дій та вирішення питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини; норми ст.230 ЦК України не можуть застосовуватись до одностороннього правочину, яким є звернення відповідача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з явився, відповідно до зави від 26 листопада 2016 року просить вирішити справу на підставі чинного законодавства, згідно заяви від 21 січня 2017 року просить врахувати, що …відмову від пая позивач підписав на мої обіцянки про розподіл з ним грошей, від зданих нами в оренду місцевому орендатору паїв, які, від незалежних від мене обставин, зараз він не отримує. Вважаю право позивача на частку пая вірним… .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов за обставин згідно позовної заяви, пояснивши, що відповідач пообіцяв позивачам самостійно оформити документи про спадщину після матері, а потім розділити спадщину порівну, відповідач ввів їх в оману, про порушення своїх прав на спадщину дізнався в травні місяці 2016 року, заяву про прийняття спадщини своєї матері протягом 6 місяців не подавав, для розгляду справи підписував чистий бланк.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позов за обставин згідно позовної заяви, пояснивши, що відповідач, скориставшись їх довірою, оформив всю спадщину на себе, про справу в суді не знала, підписувала чистий аркуш на прохання відповідача, заяву в присутності нотаріуса не писала.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позивачі є юридично необізнаними особами, відповідач повідомив, що напише заяву нотаріусу від усіх, правова підстава позову-ст.1301 ЦК України, відповідач не має права на спадкування всього майна, відповідач ввів позивачів в оману, дії нотаріса позивачами не оскаржувались, позивачі питання щодо визначення додаткового строку не вирішували.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини своєї матері, повідомив нотаріусу про всіх дітей спадкодавця, ніщо не заважало позивачам прийняти спадщину, прав позивачів не порушував, позивачі знали про судовий розгляд справи і написали відповідні заяви.

Третя особа та представника відповідача-ОСОБА_8. в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що брати ОСОБА_6, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 мали намір іти до нотаріуса, пішов тільки ОСОБА_6, позивачі про це знали.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що є подружжям ОСОБА_8, позивачі відмовились від спадщини своєї матері, спадщиною ніхто займатись не хотів, відповідач правомірно отримав спадщину.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що є двоюрідним братом сторін, ніхто нікому не перешкоджав в оформленні спадщини, позивачі знали про прийняття відповідачем спадщини, про домовленості сторін йому не відомо.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що є двоюрідною сестрою сторін, відповідач незаконно забрав пай її бабусі Савищенко.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що раніше спільно проживала із відповідачем, який мав намір заволодіти всією спадщиною з корисливою метою, їздив більш за всіх до нотаріальної контори, до кінця нічого позивачам не казав, мав намір оформити спадщину тільки на себе, йому перешкоджав старший брат, у відповідача з 2000 року були чисті аркуши із підписами позивачів, які йому довіряли, мати сторін боялась сварок в сім ї через поділ майна.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що є двоюрідним братом сторін, відповідач шахрайським способом заволодів паєм його матері та ввів в оману всіх своїх рідних.

Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.

Статтею 10 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві, відповідно до даної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57?60 ЦПК України, доказування не може грунтуватись на припущеннях.

При розгляді справи про визнання правочинів недійсними суд залежно від предмета і підстав позову повинен застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справу. Суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Позивачами заявлені вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих відповідачу на земельні ділянки та житловий будинок в порядку спадкування, з підстав обману іх відповідачем під час вчинення останнім дій щодо подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини та її подальшого оформлення в нотаріальному порядку, оформлення права власності на земельну ділянку в судовому порядку, обман мав місце в тому, що відповідач, пообіцявши після оформлення документів на спадщину та подачі заяви про прийняття спадщини здійснити дії по її оформленню на всіх спадкодавців в рівних частинах, прийняв спадщину та її оформив тільки на себе. На пропозицію суду в порядку ч.4 ст.10 ЦПК України позивачі зазначили вищезазначені фактичні обставини, представник ОСОБА_2 зазначила правову підставу позову-ст.1301 ЦК України, відповідач не має права на спадкування всього майна, відповідач ввів позивачів в оману.

Позивач ОСОБА_1, 1966 року народження, зареєстроване місце проживання з 2004 року в м.Обухів Київської області, позивач ОСОБА_3, 1963 року народження, зареєстроване місце проживання з 2000 року в м.Бровари Київської області, відповідач ОСОБА_4, 1974 року народження, зареєстроване місце проживання в м.Бровари, третя особа ОСОБА_6, 1968 року народження, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1, третя особа ОСОБА_8, 1978 року народження, зареєстроване місце проживання в м.Києві,-є дітьми ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Лосинівка Ніжинського району.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

За правилами ч.ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її; за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини; за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до копій матеріалів спадкової справи №143/2014, наданої суду Державним нотаріальним архівом Чернігівської області, наявні:

заява ОСОБА_4 від 10 квітня 2014 року про прийняття спадщини своєї матері ОСОБА_5, в даній заяві зазначені інші спадкоємці за законом-ОСОБА_3., ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8;

заява ОСОБА_6 про відмову від спадщини своєї матері ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4;

довідка Сальненської сільської ради від 10 квітня 2014 року про склад сім"ї спадкодавця ОСОБА_5 на день її смерті-син ОСОБА_6.

Із врахуванням викладеного відповідач ОСОБА_4 у встановленому порядку прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_5, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до ст.1270 ЦК України вважаються такими, що не прийняли її спадщину.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом:

від 23 жовтня 2014 року спадкоємцем до майна ОСОБА_5 є її син ОСОБА_4, спадщина- 1 / 2 частка земельної ділянки площею 2,8444 га, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району;

від 23 жовтня 2014 року спадкоємцем до майна ОСОБА_5 є її син ОСОБА_4, спадщина- земельна ділянка площею 2,8192 га, розташованої на території Сальненської сільської ради Ніжинського району;

від 22 жовтня 2015 року спадкоємцем до майна ОСОБА_5 є її син ОСОБА_4, спадщина- 1 / 6 частка буд.АДРЕСА_1, 1 / 6 частка буд.АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2014 року (справа №740/4959/14, провадження №2/740/1596/14), яке набрало законної сили 16 грудня 2014 року, за ОСОБА_4 визнано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2,6227 га, в порядку спадкування після ОСОБА_5. Згідно даного рішення відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_8 в судове засідання не з"явились, в заявах просили справу розглянути у їх відсутності, не заперечували проти задоволення позову. В матеріалах даної справи наявні нотаріально посвідчені заяви відповідачів ОСОБА_8 від 01 грудня 2014 року про визнання позову та розгляд справи за відсутності (а.с.58), ОСОБА_3 від 03 грудня 2014 року про визнання позову та розгляд справи за відсутності (а.с.61), ОСОБА_1 від 01 грудня 2014 року про визнання позову та розгляд справи за відсутності (а.с.64), особи відповідачів встановлені нотаріусами, підписи останніх зроблені в присутності нотаріусів.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст.230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4, як дитина спадкодавця ОСОБА_5, має право на спадкування за законом першої черги, що останнім і вчинено, заява відповідача про прийняття спадщини в порядку ст.1269 ЦК України є одностороннім правочином, відповідно до змісту ст.230 ЦК України дана стаття не повинна поширюватись на односторонні правочини, якими, зокрема, є вказана заява, що підтверджено рішенням Верховного Суду України від 19 липня 2006 р. у справі № 6-7182св06. Позивачі в свою чергу мають право на вирішення питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та на оскарження у встановленому порядку рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2014 року.

За таких обставин підстави для задоволення позову в судовоу засіданні не встановлені.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину,-відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П. Олійник.