Рішення

від 27.12.2013 по справі 314/5772/13-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/5772/13-ц

Провадження № 2/314/1294/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.

при секретарі Тарасовій О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4І. про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до СФГ ОСОБА_4І. , який згодом уточнив, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

У позові зазначив, що 09 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та СФГ ОСОБА_4І. було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,44га, розташованої на території Максимівської сільради Вільнянського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту серії 1-ЗП №024006. При цьому в договорі оренди зазначено кадастровий номер земельної ділянки 2321583000:04:002:0047. Вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему в Вільнянському районі Запорізької області 28 грудня 2012 року.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, яка померла 13.06.2012, згідно рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.01.2013 став позивач, ОСОБА_3

Вважає, що даний договір є недійсним, оскільки його державна реєстрація здійснена після смерті ОСОБА_5, що не відповідає вимогам ст.203 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, в ньому зазначених. Також пояснив суду, що при здійсненні позивачем державної реєстрації права власності на вказану в позові земельну ділянку її кадастровий номер було зазначено як 2321583000:04:002:0072, на відміну від кадастрового номеру, зазначеного в договорі оренди земельної ділянки - 2321583000:04:002:0047. Однак мова йде про одну й ту ж саму земельну ділянку, що підтверджується відповіддю відділу Держземагентства в Вільнянському районі Запорізької області від 27.12.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, обґрунтовуючи це тим, що позивачу ОСОБА_3 не належить право звернення до суду з вказаним позовом, оскільки він не довів свого права власності на земельну ділянку, передану в оренду СФГ ОСОБА_4І. .

Так, згідно наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.05.2013, наданого позивачем, кадастровий номер земельної ділянки є 2321583000:04:002:0072, а в договорі оренди земельної ділянки від 09.09.2009 кадастровий номер зазначено 2321583000:04:002:0047.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Підтвердженням права власності на земельну ділянку є витяг, який надається відповідною реєстраційною службою. Також Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що при реєстрації права власності на земельну ділянку обов'язково вказується її кадастровий номер.

Оскільки кадастрові номери, зазначені в договорі оренди земельної ділянки від 09.09.2009 та у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не співпадають, позивач не довів свого права власності на вказану в позові земельну ділянку, а отже, є неналежним позивачем щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 09 вересня 2009 року ОСОБА_5 та СФГ ОСОБА_4І в особі голови господарства ОСОБА_4 склали та підписали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідач отримав в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,44га, розташовану на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (ар.с. 9-12).

Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 09.09.2009, який є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, вказана земельна ділянка належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на землю І-ЗП № 024006 від 16.02.2001 № 1507, кадастровий номер ділянки - 2321583000:04:002:0047 (ар.с. 13).

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5-6 статті 203 цього Кодексу.

За змістом статті 25 ЦК України здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки є правоздатністю. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

13.06.2012 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 236203, виданого виконавчим комітетом Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 14.06.2012, актовий запис № 13 (ар.с. 4).

Між тим, після її смерті, 28.12.2012 відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області була здійснена державна реєстрація зазначеного договору оренди земельної ділянки від 09.09.2012.

Згідно з вимогами ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі , ч.2 ст.125 ЗК України, ст.ст. 210, 640 ЦК України, договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до вимог закону зазначений договір є укладеним ОСОБА_5 та СФГ ОСОБА_4І з моменту реєстрації, тобто, з 28.12.2012, а не з 09.09.2009, коли він був складений та підписаний сторонами, і коли за актом прийому-передачі відповідач отримав земельну ділянку.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки був укладений після смерті ОСОБА_5, але від її імені, що не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання такого договору недійсним.

Суд вважає необгрунтованим посилання представника відповідача щодо відсутності у позивача права звернення до суду із вищезазначеним позовом через не доведення свого права власності на вказану в договорі оренди земельну ділянку, виходячи з наступного.

Згідно рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.01.2013 за ОСОБА_3 було визнано право власності в порядку спадкування після померлої ОСОБА_5, зокрема, на земельну ділянку площею 6,44га, розташовану на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_5 згідно Державного акту на право приватної власності на землю І-ЗП № 024006, виданого 16.02.2001 року Вільнянською районною радою (ар.с. 26).

Відповідно до вимог ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Своє право власності на земельну ділянку позивач зереєстрував 31.05.2013, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 6,44га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та вказано кадастровий номер 2321583000:04:002:0072 (ар.с. 15).

Згідно довідки від 04.06.2010 № 3455 про правовий статус земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту І-ЗП № 024006, вказана земельна ділянка має кадастровий номер 2321583000:04:002:0047 (ар.с.8). Цей же кадастровий номер вказаний також в акті прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 09.09.2009, в акті визначення меж земельної ділянки в натурі гр.. ОСОБА_5 (оборотн.ар.с. 13), а також на кадастровому плані земельної ділянки (ар.с. 41).

Відповідно до листа відділу Держземагентства у Вільнянському районі Запорізької області від 27.12.2013 № 3894 присвоєння кадастрового номера повинно було відбуватися шляхом внесення ЗРФ ДП Центр ДЗК до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру інформації про вказану земельну ділянку.

На даний час інформація щодо земельної ділянки з кадастровим №2321583000:04:002:0047 в Державному земельному кадастрі відсутня, що свідчить про те, що ЗРФ ДП Центр ДЗК зазначена інформація про лінійні розміри земельної ділянки, її конфігурацію, площу до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру внесена так і не була.

У 2010 році адміністративні послуги з визначення та присвоєння кадастрових номерів надавалися Відділом за допомогою Перехідної реєстраційної системи (програмного забезпечення), за допомогою якого здійснювався обмін інформацією між територіальними відділами Держкомзему та ЗРФ ДП Центр ДЗК .

Але враховуючи, що з 2013 року доступу до вказаного програмного забезпечення Відділ не має, повідомити причину того, що ЗРФ ДП Центр ДЗК не здійснило внесення інформації про земельну ділянку з кадастровим № 2321583000:04:002:0047, не мають можливості.

Також зазначено, на даний час в програмному забезпеченні ведення Державного земельного кадастру міститься інформація про земельну ділянку площею 6,44га з кадастровим № 2321583000:04:002:0072, що належить гр..ОСОБА_3 відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.01.2013 по справі № 314/25/13-ц та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 1139643).

Враховуючи викладене та ново виявлені обставини, Відділ повідомляє, що довідка про правовий статус земельної ділянки від 04.06.2010 № 3455, видана відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, лист відділу Держземагентства у Вільнянському районі від 27.11.2013 № 3502, жодним чином не підтверджує факту існування земельної ділянки з кадастровим № 2321583000:04:002:0047, а тому просять документи від 04.06.2010 № 3455 та від 27.11.2013 № 3502 вважати такими, що втратили чинність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, яка вказана в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки від 09.09.2009.

Особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду з позовом про визнання відповідного правочину недійсним (ст.ст. 215, 216 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 182, 203, 215, 216, 236, 258 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4І. про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,44га, розташованої на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, із вказаним в договорі кадастровим номером земельної ділянки 2321583000:04:002:0047, укладений 09 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та селянським (фермерським) господарством ОСОБА_4І. .

Стягнути з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4І. (Запорізька область, Вільнянський район, с.Максимівка, вул.Феленка, 24, код ЄДРПОУ 30567718) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Н. Ю. Мануйлова

27.12.2013