Постанова

від 24.01.2017 по справі 805/4324/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р. Справа №805/4324/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10год.25хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Троянової О.В., секретарі Кудрі В.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА"

про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість на загальну суму 81090,72грн.,

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість на загальну суму 81090,72грн./а.с.4-7/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем існує податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість на загальну суму 81090,72грн., який відповідачем не сплачено.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" (ЄДРПОУ 20322958) грошові кошти, що належать платнику податків, з розрахункових рахунках у банках на суму податкового боргу у розмірі 81090 грн. 72 коп.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином/а.с.86/. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" зареєстроване в якості юридичної особи за ЄДРПОУ 20322958, що підтверджується ідентифікаційними даними, роздрукованими з офіційної програми позивача, знаходиться на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, зареєстроване в якості платника податку на додану вартість /а.с.9-10/.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - Податковий Кодекс, ПКУ), відповідно до якого платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Щодо наявної у відповідача заборгованості з орендної плати з юридичних осіб суд зазначає наступне.

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 42320 грн. 28 коп., яка заявлена позивачем до стягнення, виникла на підставі податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 20 лютого 2014 року на суму 27243 грн. 15 коп./а.с.13-14/, за 2015 рік від 19 лютого 2015 року № 9018467377 на суму 34026 грн. 77 коп./а.с.15-16/, податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2016 року № 0004191200, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2070 грн. 91 коп./а.с.19/, прийнятого на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю з юридичних осіб від 8 липня 2016 року № 124/05-81-12-00-11-1/20322958 /а.с.17-18/.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 8 липня 2016 року, про що свідчить підпис представника відповідача та дата у податковому повідомленні-рішенні та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до вимоги ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб була нарахована пеня у сумі 3952 грн. 34 коп.

Суд звертає увагу, що сума заявленої заборгованості з орендної плати з юридичних осіб виникла за період січень 2015 року по січень 2016 року тоді , як Господарським судом Донецької області рішенням від 29.11.2016 року по справі №905/2787/16 стягнуто заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з червня 2016р. по вересень 2016р. в сумі 15305,55грн., а також пеню в сумі 512,27 грн./а.с.93-102/.

Заборгованість з податку на додану вартість у сумі 38769 грн. 83 коп., яка була заявлена відповідачем до стягнення, виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2015 року від 20 жовтня 2015 року № 9215955524 на суму 3733 грн./а.с.22-23/, за листопада 2015 року від 21 грудня 2015 року № 9257735005 на суму 1735 грн./а.с.24-25/, за грудень 2015 року від 20 січня 2016 року № 9273913816 на суму 4650 грн./а.с.26-27/, за лютий 2016 року від 21 березня 2016 року № 9040047978 на суму 1025 грн./а.с.28-29/, податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2016 року № 0001171201, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 11208 грн. 06 коп./а.с.36/, прийнятого на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 31 березня 2016 року № 527/05-81-12-01/20322958, податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2016 року № 0002781201, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1304 грн. 60 коп./а.с.42/, прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість від 16 травня 2016 року № 15/05-81-12-01/20322958/а.с.44-45/.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 18 квітня 2016 року та 30 травня 2016 року про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.29,41/ та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувались.

Крім того, відповідно до вимоги ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання податку на додану вартість була нарахована пеня у сумі 14665 грн. 01 коп.

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми Ю № 842-25 від 18 червня 2014 року у сумі 4246,32 грн./а.с.51/.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до повного погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість у сумі 81090,72 грн. не сплачено.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість у сумі 81090,72 грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість на загальну суму 81090,72грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРА" (ЄДРПОУ 20322958, пр. Металургів, буд. 57, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) кошти з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків у розмірі заборгованості з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість у сумі 81090 (вісімдесят одна тисяча дев'яноста гривень ) 72 коп. на користь бюджету.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 24 січня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 січня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.