Постанова

від 27.01.2017 по справі 813/1622/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2017 року Справа № 813/1622/16

14 год. 47 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

суддя Грень Н.М.,

суддя Хома О.П.,

секретар судового засідання Приймак С.І.,

від позивача Пелещак Л.,

від відповідача 1, 3 Чубак Н.В.,

від відповідача 2 не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС України у Львівській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення та рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради (далі - позивач, Управління КРВО) з адміністративним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області (далі - відповідач 1, Дрогобицька ОДПІ), Головного управління ДФС України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Л/о), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 3, ДФС), в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.12.2016 року за вх. № 32396 /а.с.185/, просить зменшити позовні вимоги на суму 122596,20 грн. (розмір ПДВ) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000182200 від 02.03.2016 року в частині накладеного штрафу у розмірі 30649,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та необґрунтованим. Зокрема, позивачем скеровано відповідачам лист № 165 від 29.07.2014 року, в якому Управління повідомляло про отримання коштів від ТОВ Книгарня Каменяр на розрахунковий рахунок Управління за придбане ними нежитлове приміщення на вул. Мазепи, 14 в м. Дрогобичі, що оскільки позивачем з Товариством договору купівлі-продажу не укладено, а навпаки, подано позовну заяву про розірвання договору, а також викладене прохання не застосовувати до позивача штрафні санкції на період розгляду справи у судах. Відповіді позивач на вказаний лист не отримав. Зазначив, що якщо Господарським судом Львівської області при новому розгляді справи буде розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Мазепи, 14, укладеного між позивачем та ТОВ Книгарня Каменяр , то Управлінню потрібно буде негайно повернути кошти ТОВ за придбаний об'єкт. Тому, вказані кошти зберігаються на відповідному рахунку управління і не використовуються за призначенням і будуть в будь-який час перераховані вказаному ТОВ, щоб уникнути штрафів та санкцій за несвоєчасне повернення коштів. В той же час, зменшуючи позовні вимоги, позивач пояснив, що Вищим господарським судом України 14.12.2016 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги прокуратури Львівської області у справі № 914/2602/14, управління КРВО 20.12.2016 року добровільно сплачено суму ПДВ, нараховану відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення у сумі 122596,20 грн., за одержані кошти згідно з оскаржуваним договором купівлі-продажу між позивачем та ТОВ Книгарня Каменяр . В той же час, застосування штрафних санкцій до позивача саме по собі є протиправним, та в цій частині вказане податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів 1 та 3 (Дрогобицької ОДПІ та ДФС України) в судовому засідання проти позову заперечив повністю, з підстав, викладених у запереченнях відповідачів 1 та 3 /а.с.81-82, 116-117/. Пояснив, що оскільки позивачем добровільно сплачено суму ПДВ згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, ним визнано порушення, що мало наслідком нарахування основної суми зобов'язання. Таким чином, оскільки факт вчинення порушення податкового законодавства існує, правомірним є нарахування штрафних санкцій за відповідне правопорушення.

Відповідач 2, ГУ ДФС у Л/о, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

До матеріалів справи долучено заперечення представника відповідача 2 /а.с.114-115/, відповідно до яких вважає позовні вимоги безпідставними, суми грошового зобов'язання та штрафних санкцій, визначених у оскаржуваному податковому повідомленні-рішення, обґрунтованими та правомірними, оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що слід залишити в силі, а позовні вимоги такими у задоволенні яких належить відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Управління КРВО зареєстроване Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 27.03.2007 року, код ЄДРПОУ 35019550, статус: в стані припинення /а.с.26, 63/.

Дрогобицькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, про що складено акт № 95/14-00/35019550 від 26.02.2016 року /а.с.26-39/.

Вказаним актом зафіксовано порушення податкового законодавства, зокрема, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року всього в сумі 122596,00 грн. /а.с.38/.

У зв'язку з виявленням порушень податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.03.2016 року № 0000182200, за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); на суму 153245,00 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями - 30649,00 грн.) /а.с.10/.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішення контролюючого органу, оскаржив таке до ГУ ДФС у Л/о та ДФС України.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 28.03.2016 року № 1598/70/13-01-10-01-05 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга - без задоволення /а.с.17-18/.

Згідно з рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 06.04.2016 року № 9353/6199-99-11-01-01-25 /а.с.19-20/.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, таким, що порушує права позивача, а також необґрунтованим, звернувся із позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України (в ред. чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Актом перевірки зафіксовано, що позивачем в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122596,20 грн., в результаті не нарахування у липні 2014 року податкових зобов'язань і вартості продажу ТОВ Книгарня Каменяр об'єкту нежитлового приміщення за 735577,20 грн., в т.ч. ПДВ - 122596,00 грн.

Так, відповідно до положення Управління КРВО, затвердженого ухвалою Дрогобицької міської ради VII сесії V скликання від 20.03.2007 року № 278, управління здійснює власні та делеговані повноваження управління ресурсами, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Дрогобича, є органом приватизації майна.

Зокрема, 14 липня 2014 року ТОВ Книгарня Каменяр перераховано Управлінню КРВО на розрахунковий рахунок № 37184006008834 грошові кошти в сумі 735577,20 грн. за придбання об'єкту нежитлового приміщення площею 237,7 кв.м. за адресою: м. Дрогобич, вул. Мазепи, 14; згідно з договором купівлі-продажу від 10.06.2010 року на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного господарського суду від 03.10.2013 року у справі № 5015/1403/12 /а.с.31/

Крім цього, у акті також зафіксовано, що оскільки Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 03.10.2013 року № 5015/1403/12, якою апеляційну скаргу ТОВ Книгарня Каменяр задоволено та визнано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу між ТОВ Книгарня Каменяр та Управлінням, укладеним з 10.06.2010 року. а оплата згідно з вказаним договором відбулась 14.07.2014 року, тому з врахуванням п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України в управління виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 122596,20 грн.

Вказані обставини сторонами не оскаржувались.

Представник позивача надав пояснення, що вказані грошові кошти дійсно акумулювались на спеціальному рахунку позивача, оскільки позивач вважав, що він з ТОВ Книгарня Каменяр не укладав договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, звернувся до суду із позовом про розірвання такого договору, сподівався на позитивне для позивача рішення суду, вказані кошти негайно повинні були б бути повернуті ТОВ Книгарня Каменяр . Вказані кошти зберігались на цьому рахунку і не використовувались, оскільки у позивача відсутні вільні кошти, за яких можна було б повернути сплачену ТОВ ціну нежитлового приміщення, а неповернення вчасно відповідних коштів мало б наслідком застосування до позивача штрафів та фінансових санкцій, що є непомірним тягарем для позивача.

Згідно з поданою позивачем заявою про зменшення позовних вимог /а.с.185/, представник позивача пояснив, що у зв'язку з тим, що Вищим господарським судом України від 14.12.2016 року відмовлено в задоволенні касаційної скарги прокурора Львівської області, управлінням 20.12.2016 року сплачено ПДВ у розмірі 122596,20 грн. за отримані кошти згідно з вказаним договором між управлінням та ТОВ Книгарня Каменяр .

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2016 року за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі №914/2602/14 Господарського суду Львівської області за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Каменяр" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Книгарня - "Каменяр" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та повернення майна у комунальну власність територіальної громади міста Дрогобич, касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року у справі № 914/2602/14 - залишено без змін /а.с.191-194/.

Вказаним рішенням зафіксовано що господарські суди встановили, що в порушення умов пунктів 4.1, 6.1 Договору позивач не передав відповідачеві об'єкт продажу (приватизації), а також не повернув відповідачеві, надісланий останнім акт приймання-передачі, що свідчить про неналежне виконання Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради своїх зобов'язань за спірним Договором щодо передачі майна.

За таких обставин, враховуючи наведені норми права, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про розірвання договорі купівлі-продажу задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення позивачем своїх обов'язків за договором купівлі - продажу в частині передачі відповідачеві придбаного ним майна, тобто мало місце прострочення кредитора.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Так, представником позивача до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 285 від 20.12.2016 року про добровільну сплату ПДВ згідно з актом перевірки від 26.02.2016 року в сумі 122596,20 грн. /а.с.186/, та зменшення позовних вимог на суму, що визначена як сума основного зобов'язання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Суд зважає на покликання представника позивача на лист № 765 від 29.07.2014 року, скерований Дрогобицькій ОДПІ, відповідно до якого позивач зазначив, про неможливість перерахування вказаної суми Дрогобицькій ОДПІ у зв'язку з не укладенням договору купівлі-продажу з ТОВ Книгарня Каменяр та звернення до суду із відповідними позовами про розірвання такого договору; просив не вчиняти жодних дій щодо нарахування санкцій по несплаті ПДВ до завершення судового розгляду, оскільки управління не визнає дії ТОВ Книгарня Каменяр правомірними, однак зазначає, наступне.

Оскільки, позивач не довів правомірності акумулювання коштів одержаних від ТОВ Книгарня Каменяр за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Мазепи, 14 в сумі 735577,20 грн. на спеціальному рахунку, не сплатив кошти з врахуванням положень ст. 185 ПК України в липні 2014 року, та після відмови в задоволенні касаційної скарги у справі № 914/2602/14, добровільно сплатив суму основного зобов'язання з ПДВ в сумі 122956,20 грн., суд констатує визнання ним допущеного порушення податкового законодавства щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, вказане тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, у зв'язку з наявністю вказаного порушення, визначеного у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні, застосування до позивача штрафної санкції у сумі 30649,00 грн. відповідає нормам податкового законодавства та є правомірним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

З врахуванням викладеного, позивачем не доведено неправомірності нарахування позивачем штрафних санкцій відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вимоги позовної заяви є необґрунтованими, спростованими доказами долученими до матеріалів справи, а, відтак, у задоволенні таких слід відмовити повністю.

На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2017 року.

Головуючий суддя Кравців О.Р.

Суддя Грень Н.М.

Суддя Хома О.П.