Постанова

від 25.01.2017 по справі 813/3893/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року                                                   справа № 813/3893/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді – Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання – Василько А.В.,

за участю:

представника позивача – не прибув,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі – Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, позивач) звернулася до суду з позовом до державного підприємства "Львіввугілля" (далі – ДП "Львіввугілля", відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу в сумі 16349166,36 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув. 23.01.2017 року скерував на адресу суду клопотання за вх. № 1454, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив проводити судове засідання без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув. Причин неявки суду не повідомив. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення судової кореспонденції.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДП "Львіввугілля", код ЄДРПОУ 32323256, знаходиться за адресою: 80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Богдана Хмельницького, 26.

Згідно карток особових рахунків податковий борг ДП "Львіввугілля" із відокремленими підрозділами станом на 01.10.2016 року становить 262935,6 тис. грн., в тому числі податковий борг, який пред'являється до стягнення по ВП "Шахта "Зарічна" ДП "Львіввугілля" - на суму 16349166,36 грн.

Податкова заборгованість у відповідача виникла з податку на доходи фізичних осіб із доходів фізичних осіб у формі заробітної плати шахтарів – працівників.

На підтвердження права звернення до суду про стягнення з відповідача даного боргу, позивачем долучено копії корінців податкових вимог № 1/171 від 17.06.2003 року та № 2/175 від 22.07.2003 року з квитанціями про їх відправлення відповідачу. За період з 17.06.2003 року по 20.09.2016 року відповідач зі статусу боржника не виходив.

Доказів оскарження вищевказаних податкових вимог або сплати податкового боргу в матеріалах справи не міститься.

При вирішенні даної адміністративної справи суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі – ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Платниками податків згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України визначено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 ПК України.

Згідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу скеровувалися податкові вимоги № 1/171 від 17.06.2003 року та № 2/175 від 22.07.2003 року.

Зазначені податкові вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржені, узгоджена сума податкового зобов'язання до бюджету на сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу, а відтак підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України, Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно п. п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 6322/9/13-00-23-00-10 від 20.10.2016 року, сума податкового боргу ДП "Львіввугілля" із відокремленими підрозділами станом на 01.10.2016 року становить 262935,6 тис. грн., в тому числі податковий борг, який пред'являється до стягнення по ВП "Шахта "Зарічна" ДП "Львіввугілля" - на суму 16349166,36 грн.

На даний час ця сума є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Крім того, суд зазначає, що структурний підрозділ без права юридичної особи ВП "Шахта "Зарічна" (код ЄДРПОУ 26360210) входить до складу державного підприємства "Львіввугілля".

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків державного підприємства "Львіввугілля" (код ЄДРПОУ 32323256, що знаходиться за адресою: 80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Богдана Хмельницького, 26) до бюджету податковий борг в сумі 16349166 (шістнадцять мільйонів триста сорок дев'ять тисяч сто шістдесят шість) гривень 36 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30.01.2017 року.

Суддя           Потабенко В.А.