Ухвала

від 24.01.2017 по справі 909/696/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 січня 2017 р. Справа № 909/696/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , секретар судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства " УкрСиббанк" на дії державного виконавця (вх. №13783/16 від 27.12.2016 р.) по справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства " УкрСиббанк", пр-т Московський ,60, м. Харків , 61001 ( вул. У. Самчука ,26/1, м. Львів , 79026 )

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Р.Д.БУД", АДРЕСА_1 ,76018

про : виселення з адміністративно - виробничих приміщень мезоніну №I-II,1-13, площею 532, 9 кв.м. що знаходяться за адресою : вул. Крайківського , буд.1Б, м. Івано-Франківськ та зобов'язати передати дане приміщення по акту - передачі згідно умов договору оренди №1/12 від 30.05.2012 р.

за участю :

від позивача: ОСОБА_2, (довіреність 33-22/4700 від 22.02.16 ) - представник;

від відповідача : не з'явилися ;

від Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області : не з'явились

ВСТАНОВИВ: 27.12.2016р. на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на дії Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області, відповідно до якої банк просить визнати неправомірними дії Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області, щодо повернення без прийняття до виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016р., виданого на виконання рішення від 27.10.2016 р. по справі № 909/696/16 та зобов'язати Івано-Франківський міський відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області прийняти до виконання наказ господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016 р., виданий на виконання рішення від 27.10.2016р. по справі № 909/696/16.

Ухвалою суду від 29.12.2016 р. дану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні 12.01.2017 р.

Ухвалою суду від 12.01.2017 р. розгляд скарги відкладався на 24.01.2017 р.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, з підстав викладених у скарзі .

Стверджує про неправомірність дій Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області щодо винесення повідомлення від 08.12.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до примусового виконання, мотивуючи тим, що наказ господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016 р. не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України " Про виконавче провадження", зокрема в ньому не вказана резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання.

Щодо вимоги, викладеної у скарзі вих№33-32/370 від 22.12.2016 р. (вх.№13783/16 від 27.12.20016 р. ), про зобов'язання органу ДВС прийняти до виконання наказ суду від 08.11.2016 р. виданий на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 р. по справі №909/696/16, уточнив зазначену вимогу - просив зобов'язати орган ДВС вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", щодо виконання наказу суду від 08.11.2016 р.

Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень та пояснень стосовно поданої скарги суду не надав.

Представник ТзОВ "Р.Д.БУД" ( боржника) в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив , своїх пояснень стосовно поданої скарги суду не надав.

Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ст.121-2 ГПК України).

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, заслухавши представника скаржника, судом встановлено наступне .

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 р. задоволено позовні вимоги ПАТ " УкрСиббанк" до ТзОВ " Р.Д. БУД" про виселення з адміністративно-виробничих приміщень мезоніну №І-ІІ, 1-13, площею 532,9 кв.м. , що знаходиться за адресою: вул. Крайківського, буд. 1Б, м. Івано-Франківськ та зобов'язано передати дане приміщення по акту - передачі згідно умов договору оренди №1/12 від 30.05.2012 р.

На виконання даного рішення 08.11.2016 р. господарським судом Івано-Франківської області видано зокрема наказ №1061 про зобов'язання ТзОВ "Р.Д.БУД" передати ПАТ "УкрСиббанк" адміністративно-виробничі приміщення мезоніну №І-ІІ, 1-13, площею 532,9 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Крайківського, буд. 1Б, м. Івано-Франківськ та підписати з ПАТ " Укрсиббанк" Акт прийому-передачі приміщення згідно умов Договору оренди №1/12 від 30.05.2012 р.

05.12.2016 р. вищенаведений наказ позивачем скеровано до Івано-Франківського міського відділу державної служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області для відкриття виконавчого провадження.

08.12.2016р. головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області - ОСОБА_3 складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, з посиланням на п. 5 ч. 1ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Дана постанова мотивована тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 5 ч.1 ст. 4 Закону України " Про виконавче провадження" .

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.

Як передбачено ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження, як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначено поняття обов'язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України " Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Тобто, вказана норма вказує на те, що саме у виконавчому документі повинна міститись резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення. Однак, які саме її частини передбачають заходи примусового виконання рішень, вказаною нормою і іншими нормами чинного законодавства, не визначено.

Окрім того, суд звертає увагу, що будь-яке рішення суду, зокрема його резолютивна частина носить зобов'язальний характер, без видачі виконавчого документу ( тобто наказу).

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 10 Закону України " Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

В наказі № 1061 від 08.11.2016р. зазначена резолютивна частина рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 р. по справі №909/696/16.

Зазначений документ є виконавчим документом, зі змісту якого вбачається про обов'язок боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Р.Д.БУД" передати стягувачу- Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" адміністративно-виробничі приміщення мезоніну №І-ІІ, 1-13, площею 532,9 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Крайківського, буд . 1Б, м. Івано-Франківськ та підписати з ПАТ " УкрСибанк" Акт прийому-передачі приміщення згідно умов Договору оренди №1/12 від 30.05.2012 р.

Тобто, зазначена резолютивна частина рішення суду передбачає заходи примусового виконання рішення суду і носить зобов'язальний характер.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, а також принцип незворотності дії закону в часі, суд приходить до висновку про неправомірність дій органу ДВС щодо повернення наказу господарського суду Івано-Франківської області №1061 від 08.12.2016 р. стягувачу без прийняття до виконання, відтак вимоги стягувача щодо визнання неправомірними дії Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документа - наказу від 08.11.2016 р. виданого господарським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 27.10.2016 р. по справі №909/696/1 та зобов'язання Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області відкрити виконавче провадження та вчинити дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016р. - обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" вих. №33-32/370 від 22.12.2016 р. ( вх.№13783/16 від 27.12.2016 р.)

Визнати неправомірними дії Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документу - наказу від 08.11.2016 р., виданого господарським судом Івано-Франківської області на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016р. по справі №909/696/1.

Зобов'язати Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, у відповідності до Закону України Про виконавче провадження , вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №1061 від 08.11.2016р., виданого на виконання рішення від 27.10.2016 р. по справі №909/696/16.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу, Івано-Франківському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Івано-Франківській області (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ ,76018)

Суддя Гриняк Б. П.