Рішення

від 10.01.2017 по справі 905/3164/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.2017 Справа № 905/3164/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого - судді Осадчої А.М.,

за участю помічника судді Сотір Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю

"Український лізинговий фонд", м.Київ

до відповідача: ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" м. Маріуполь Донецької області

про визнання як вимог кредитора, вимоги позивача до відповідача на загальну суму 400961,43грн. та судовий збір у розмірі 6014,42грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" визнати кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" із загальною сумою вимог 400961,43 грн. та судового збору у розмірі 6014,42 грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" на загальну суму 400961,43 грн. та судовий збір у розмірі 6014,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", м.Київ (далі - ТОВ "Український лізинговий фонд") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" м. Маріуполь Донецької області (далі - ПП "Голд Плюс") про визнання як вимог кредитора, вимоги позивача до відповідача на загальну суму 400961,43грн. та судового збору у розмірі 6014,42грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" визнати кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" із загальною сумою вимог 400961,43 грн. та судового збору у розмірі 6014,42 грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" на загальну суму 400961,43 грн. та судовий збір у розмірі 6014,42 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2016року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/3164/16.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі укладено договори фінансового лізингу №1359/06/13-В від 10.06.2013року, №1360/06/13-В від 10.06.2013року, №1361/06/13-В від 10.06.2013року, №1362/06/13-В від 10.06.2013року, №1799/08/13 від 28.08.2013року, №1800/08/13-В від 28.08.2013року, №2409/12/13-В від 25.12.2013року, №2410/12/13-В від 25.12.2013року, №2411/12/13-В від 25.12.2013року, №2772/04/14 -Н від 18.04.2014року, №2773/04/14-Н від 18.04.2014року,свої зобов'язання кредитор виконав своєчасно, належним чином та в повному обсязі - придбав предмети лізингу та передав їх у користування боржнику на підставі актів приймання-передачі, боржник порушив свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів , кредитором на адресу боржника направлені листи-вимоги від 14.05.2015року про сплату заборгованості за кожним договором окремо; у подальшому, кредитор скориставшись своїм правом, що передбачене ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг та п.11.4 Загальних умов договорів фінансового лізингу кредитором на адресу боржника були направлені повідомлення про відмову (розірвання) від договорів фінансового лізингу від 17. 02.2015року, 07.11.2015року, загальна заборгованість з урахуванням валютного коригування(крім договорів №2772/04/14 -Н від 18.04.2014року, №2773/04/14-Н від 18.04.2014року) складає 289220,10грн. Засновниками відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи, про що розміщена інформація у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, електронному у бюлетені Оприлюднення відомостей з ЄДРПОУ та ФОП №339 (34) 2015рік - запис №3589, встановлено строк заявлення кредиторами відповідних вимог - 21.02.2016року. У зв'язку з тим, що відповідач мав кредиторську заборгованість, та внаслідок прострочення виконання господарських зобов'язань нараховані штрафні санкції, а саме, згідно п. 7.1.1 договорів за несвоєчасну оплату лізингових платежів нарахована пеня в сумі 54190,71грн. та згідно п.7.1.2 - штраф в сумі 43383,23грн., а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 3% річних в сумі 43383,23грн., інфляційні нарахування в сумі 10082,58грн., 04.02.2016року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про визнання зазначених вимог, однак в зв'язку з відсутністю боржника за юридичною адресою поштове відправлення повернуто без вручення, тому позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

На підтвердження вимог позовної заяви позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договорів фінансового лізингу №1359/06/13-В від 10.06.2013року, №1360/06/13-В від 10.06.2013року, №1361/06/13-В від 10.06.2013року, №1362/06/13-В від 10.06.2013року, №1799/08/13 від 28.08.2013року, №1800/08/13-В від 28.08.2013року, №2409/12/13-В від 25.12.2013року, №2410/12/13-В від 25.12.2013року, №2411/12/13-В від 25.12.2013року, №2772/04/14 - Н від 18.04.2014року, №2773/04/14-Н від 18.04.2014року, додатків до них, додаткових угод, листів №12862 від 30.03.2015року, №1161-УПК від 14.01.2015року, №1162-УПК від 14.01.2015року, №1159-УПК від 14.01.2015року, №1160-УПК від 14.01.2015року, №1155 -УПК від 14.01.2015року, №1156-УПК від 14.01.2015року, №1157 від 14.01.2015року, №1158-УПК від 14.01.2015року, №1152-УПК від 14.01.2015року, №1153-УПК від 14.01.2015року, №1154-УПК від 14.01.2015року, доказів їх направлення, повідомлень про відмову (розірвання) від договору фінансового лізингу №1262-УПК від 17.02.2015року, №1261-УПк від 17.02.2015року, №1260-УПК від 17.02.2015року, №1259-УПк від 17.02.2015року, №1269-УПк від 17.02.2015року, №1268-УПК від 17.02.2015року, №1267-УПК від 17.02.2015року, №1266-УПК від 17.02.2015року, №1265-УПК від 17.02.2015року, №1264-УПК від 17.02.2015року, №1263-УПК від 17.02.2015року, доказів їх направлення, листа №17240 від 02.11.2015року, доказів його направлення, актів повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу від 09.11.2015року, рахунків на оплату, заяв №18906 від 01.02.2016року, №21684 від 09.06.2016року, доказів їх направлення, виписки, витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача, відповідача, витягу з електронного у бюлетеня Оприлюднення відомостей з ЄДРПОУ та ФОП №339 (34) 2015рік - запис №3589, карток бухгалтерського обліку,

У письмових поясненнях, які надані суду 23.11.2016року, позивач вказує, що майнові вимоги були направлені кредитором поштою в межах встановленого строку - 04.02.2016року, поштове відправлення повернуто з відміткою адресат відсутній , дана заява також була направлена на електронну адресу відповідача, що була зазначена у договорах як офіційна електронна адреса підприємства, відповідь не отримана. Крім того, отримавши з даних довідника підприємств телефонний номер відповідача та зателефонувавши за ним позивач отримав відомості, що компанія Welt Express World Ltd є правонаступником ОСОБА_2 підприємства Кур'єрська компанія ОСОБА_3 ВОРЛДВАЙД та фактична адреса підприємства: 04080, м.Київ, вул.Фрунзе, буд.62-в, однак вручити заяву з кредиторськими вимогами позивачу не вдалось, оскільки працівники Welt Express World Ltd відмовились отримати заяву, стверджуючи, що підприємство не має ніякого відношення до відповідача. 09.06.2016року позивач звертався до компанії Welt Express World Ltd в особі директора ОСОБА_4, який є головою ліквідаційної комісії відповідача, з аналогічною заявою про включення до ліквідаційного балансу суми 400961,43 грн., даний лист повернуто засобами поштового зв'язку з відміткою за закінченням терміну зберігання . 01.09.2016року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання вчинити певні дії та направив копію позовної заяви відповідачу за юридичною адресою, лише 28.10.2016року означене відправлення повернулось з відміткою за закінченням терміну зберігання , що ,за думкою позивача, свідчить про підтвердження наявності відповідача за юридичною адресою та відмову відповідача від прийняття заяви. Таким чином, за ствердженням позивача строк звернення до суду з позовними вимогами слід вираховувати з вказаної дати, відповідно він спливає 28.11.2016року.

До вказаних письмових пояснень позивачем надано суду належним чином засвідчені копії прискріну з пошуку адреси, опису вкладення про направлення позовної заяви, витягу з сайту ДП Укрпошта про відстеження пересилання кореспонденції, карток рахунків, оголошення, доказів направлення листів - вимог №№1162-1152, №1269-1259, листів №01-688 від 02.03.2015року, запитів б/н б/д, які отримані позивачем 25.08.2015року, 11.09.2015року, гарантійного листа б/н б/д, який отримано позивачем 25.08.2015року, Статуту підприємства.

12.12.2016року ТОВ "Український лізинговий фонд" надало суду розрахунок валютного коригування, а також письмові пояснення щодо того, що докази направлення рахунків надати немає можливості, оскільки останні направлялись електронною поштою і через брак системної пам'яті були видалені, однак позивач надав суду листи - пропозиції клієнта, які свідчать про наявність заборгованості та визнання її відповідачем.

Представник позивача у судове засідання 10.01.2017року не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 10.01.2017року, як і у попередні судові засідання, не з'явився, правової позиції не висловив, відзиву не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження підприємства, зазначену у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Аеродромна, буд.7.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Процесуальні документи суду, направлені судом на юридичну адресу підприємству, повернуті на адресу суду органом поштового зв'язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог статей 22, 75 ГПК України за обставинами справи суд визнає, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, тому вважає можливим розглянути справу без їх участі.

Відповідно до положень статті 81 1ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову зважаючи на таке.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство Голд Плюс (ідентифікаційний код 35961896) знаходиться в стані припинення за рішенням засновника з 18.12.2015року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

Порядок ліквідації юридичної особи встановлений нормами статті 111 ЦК України, згідно частини першої якої з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно до положень частин 3, 5 і 6 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (частини 2,3 статті 111 ЦК України).

За приписами частини 3 статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

З представлених доказів вбачається, що ОСОБА_2 підприємством "Голд Плюс" наведені вимоги закону виконані.

Оголошення про ліквідацію юридичної особи опубліковане у офіційному бюлетні Оприлюднення відомостей з ЄДРПОУ та ФОП №339 (34) 2015рік - запис №3589

Кінцевий строк кредиторських вимог встановлено до 21.02.2016року.

Позивач 04.02.2016року засобами поштового зв'язку звернувся ліквідаційної комісії відповідача з вимогами про визнання суми 400961,43грн. як кредиторських вимог, які виникли внаслідок неналежного виконання умов договорів фінансового лізингу №1359/06/13-В від 10.06.2013року, №1360/06/13-В від 10.06.2013року, №1361/06/13-В від 10.06.2013року, №1362/06/13-В від 10.06.2013року, №1799/08/13 від 28.08.2013року, №1800/08/13-В від 28.08.2013року, №2409/12/13-В від 25.12.2013року, №2410/12/13-В від 25.12.2013року, №2411/12/13-В від 25.12.2013року, №2772/04/14 - Н від 18.04.2014року, №2773/04/14-Н від 18.04.2014року та складаються з наступних вимог: основний борг 289220,10грн., штрафу в сумі43 383,23грн., пені в сумі 54190,71грн., 3% річних в сумі в сумі 4084,81грн., інфляційного збільшення в сумі 10 082,58грн.

В зв'язку з відсутністю боржника за юридичною адресою поштове відправлення органами поштового зв'язку повернуто з відміткою адресат відсутній без вручення, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту ДП Укрпошта .

Крім того, як стверджує позивач, дана заява також була направлена на електронну адресу відповідача, що була зазначена у договорах як офіційна електронна адреса підприємства, відповідь не отримана.

09.06.2016року позивач звертався до компанії Welt Express World Ltd в особі директора ОСОБА_4, який є головою ліквідаційної комісії відповідача, з аналогічною заявою про включення до ліквідаційного балансу суми 400961,43 грн., даний лист повернуто засобами поштового зв'язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Предмет позову - визнання як вимог кредитора, вимоги позивача до відповідача на загальну суму 400961,43грн. та судового збору у розмірі 6014,42грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" визнати кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" із загальною сумою вимог 400961,43 грн. та судового збору у розмірі 6014,42 грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" на загальну суму 400961,43 грн. та судовий збір у розмірі 6014,42 грн.

Досліджуючи факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та правомірності нарахування штрафних санкцій, 3%рінчих та інфляційних нарахувань суду встановив наступне.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між ТОВ "Український лізинговий фонд" (ОСОБА_5) та ОСОБА_2 підприємством Кур'єрська компанія ОСОБА_3 ВОРЛДВАЙД (Лізингоодержувач) (ідентифікаційний код підприємства 35961896) укладено договори фінансового лізингу №1359/06/13-В від 10.06.2013року, №1360/06/13-В від 10.06.2013року, №1361/06/13-В від 10.06.2013року, №1362/06/13-В від 10.06.2013року, №1799/08/13 від 28.08.2013року, №1800/08/13-В від 28.08.2013року, №2409/12/13-В від 25.12.2013року, №2410/12/13-В від 25.12.2013року, №2411/12/13-В від 25.12.2013року, №2772/04/14 - Н від 18.04.2014року, №2773/04/14-Н від 18.04.2014року.

В якості додатків до договору сторонами підписані додаток №1 - Графік внесення лізингових платежів, Додаток№2 - Специфікація, Додаток №3 - Загальні умови договору фінансового лізингу, що є невід'ємними частинами договору.

Предметами лізингу є:

- договір №1359/06/13-В від 10.06.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 91214,00грн.(в т.ч. ПДВ 15202,33грн.), реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі Y6DTF55Y0D0004047

- договір №1360/06/13-В від 10.06.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 83727,00грн.(в т.ч. ПДВ 13954,50грн.), реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі Y6DTF55Y0D0004003

- договір №1361/06/13-В від 10.06.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 83727,00грн.(в т.ч. ПДВ 13954,50грн.), реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі Y6DTF55Y0D0004015

- договір №1362/06/13-В від 10.06.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 83727,00грн.(в т.ч. ПДВ 13954,50грн.), реєстраційний номер НОМЕР_4, номер шасі Y6DTF55Y0D0004063

- договір №1799/08/13 від 28.08.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 83727,00грн.(в т.ч. ПДВ 13954,50грн.), реєстраційний номер НОМЕР_5, номер шасі Y6DTF55Y0D0004262

- договір №1800/08/13-В від 28.08.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 83727,00грн.(в т.ч. ПДВ 13954,50грн.), реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі Y6DTF55Y0D0004289

- договір №2409/12/13-В від 25.12.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 83727,00грн.(в т.ч. ПДВ 13954,50грн.), реєстраційний номер НОМЕР_7, номер шасі Y6DTF55Y0D0004466

- договір №2410/12/13-В від 25.12.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 83727,00грн.(в т.ч. ПДВ 13954,50грн.), реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі Y6DTF55Y0D0004473

- договір №2411/12/13-В від 25.12.2013року - автомобіль ЗАЗ Lanos TF55Y022, 2013 року випуску, загальна вартість якого 98894грн.(в т.ч. ПДВ 16482,33грн.), реєстраційний номер НОМЕР_9, номер шасі Y6DTF55Y0D0326244

- договір №2772/04/14 - Н від 18.04.2014року - автомобіль ГАЗ 330202-206, 2013 року випуску, загальна вартість якого 172931,00грн.(в т.ч. ПДВ 28821,83грн.), реєстраційний номер НОМЕР_10, номер шасі Х96330202D2549135

- договір №2773/04/14-Н від 18.04.2014року - автомобіль ГАЗ 330202-206, 2013 року випуску, загальна вартість якого 164963,00грн.(в т.ч. ПДВ 27493,83грн.), реєстраційний номер НОМЕР_11, номер шасі Х96330200Е2563815

Умови вказаних договорів є аналогічними, тому суд вважає за можливе навести їх один раз.

Згідно п.1.1. Загальних умов Договору фінансового лізингу ОСОБА_5 набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння та користування з правом викупу майно (далі - Предмет лізину), найменування та характеристики якого зазначені в Специфікації (Додаток 2 до договору), а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти Предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в Графіку внесення лізингових платежів (далі - Графік платежів), а також інші платежі відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.2 Загальних умов Договору фінансового лізингу передбачено, що термін користування Лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) зазначений в п.5 Договору та починається з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі предмета лізингу, проте в будь якому випадку не може бути менше одного року.

Пунктом 5 Договорів фінансового лізингу №1359/06/13-В від 10.06.2013року, №1360/06/13-В від 10.06.2013року, №1361/06/13-В від 10.06.2013року, №1362/06/13-В від 10.06.2013року, №1799/08/13 від 28.08.2013року, №1800/08/13-В від 28.08.2013року, №2409/12/13-В від 25.12.2013року, №2410/12/13-В від 25.12.2013року, №2411/12/13-В від 25.12.2013року, передбачено, що строк лізингу складає 60 місяців, з моменту підписання акту прийому-передачі предмета лізингу, договорів №2772/04/14 - Н від 18.04.2014року, №2773/04/14-Н від 18.04.2014року - 48 місяців, з моменту підписання акту прийому-передачі предмета лізингу.

Пунктом 13.1 Загальних умов договорів фінансового лізингу передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 2.1 Загальних умов Договору фінансового лізингу всі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_5. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків ОСОБА_5. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися ОСОБА_5 по факсу та/або на e-mail Лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості Предмета лізингу і винагороду (комісію) ОСОБА_5 за наданий в лізинг Предмет лізингу.

За умовами п. 2.2 Загальних умов договору фінансового лізингу загальна сума лізингових платежів на дату укладання договору визначається п. 8.1 договору і може змінюватися відповідно до умов цього договору. Порядок, розмір та терміни оплати Лізингоодержувачем лізингових платежів встановлюються в Графіку платежів (додаток №1 до Договору).

Відповідно до п.2.14 Загальних умов у разі настання подій, зазначених в п.п. 2.12. та/або 2.13. Загальних умов, розмір лізингових платежів та/або розмір авансового платежу за Договором може бути змінений шляхом укладання Сторонами Додаткової угоди в наступному порядку. Для укладання Додаткової угоди в випадках, передбачених п. 2.13 Загальних умов, ОСОБА_5 не пізніше, ніж за 20 робочих днів до дати збільшення розміру лізингових платежів (дата укладання Додаткової угоди), надає нарочно або відправляє рекомендованим листом поштою на юридичну адресу Лізингоодержувача, вказану в Договорі, повідомлення про зміну розміру платежів за Договором та 2 (два) примірники Додаткової угоди, а Лізингоодержувач зобов'язується до дати, зазначеної в Додатковій угоді, повернути ОСОБА_5 один примірник вищевказаної Додаткової угоди, підписаної уповноваженою особою Лізингоодержувача, або в разі незгоди із зміненим розміром лізингових платежів викупити Предмет лізингу в порядку, передбаченому статтею 8 Загальних умов. У разі якщо до дати збільшення розміру лізингових платежів (дата укладання Додаткової угоди) Лізингоодержувач не поверне підписані примірники Додаткової угоди і не здійснить викуп Предмета лізингу, вважається, що Додаткова угода підписана в редакції, підготовленій та наданій (відправленій) ОСОБА_5, і вона набирає чинності з дати, зазначеної в Додатковій угоді.

Зміна Графіку внесення лізингових платежів відбулася з ініціативи ОСОБА_5 в порядку п. 2.13.5. Загальних умов Договору внаслідок зміни умов фінансування кредитором ОСОБА_5 (в тому числі процентної ставки за користування кредитом).

Повідомлення про зміну розміру платежів за договорами №2772/04/14 - Н від 18.04.2014року, №2773/04/14-Н від 18.04.2014року та додаткові угоди направлені Лізингоодержувачу 30.07.2016року, про що свідчать описи вкладення у цінний лист.

Примірники додаткових угоди не було повернено ОСОБА_5, також не було здійснено викупу предмета лізингу Лізингоодержувачем, а отже Графік внесення лізингових платежів, викладений у додаткових угодах № 2 від 29.07.2015року набрав чинності, згідно п.2.14.Загальних умов договорів, відповідно Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати оплату лізингових платежів згідно Графіку в новій редакції.

Пунктом 8.4 договорів, крім договорів №2772/04/14 - Н, №2773/04/14-Н, сплата лізингових платежів здійснюється в гривні з коригуванням курсу валют відповідно до п. 2.6 Загальних умов.

В п. 8.5 договорів зафіксовано курс гривні до долара США на момент укладення Договору в розмірі 7,993 грн. за 1 долар.

Відповідно до п. 2.6 Загальних умов, у разі зазначення в п. 8.5 документу при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно з даним Договором, розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долара США на міжбанківському ринку (за офіційними даними НБУ) за наступною формулою: Т=(То*Кт)/Ко, де: Т - поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, То - поточний лізинговий платіж, зазначений в графі 6 графіка платежів, Ко - офіційний курс української гривні до долара США на дату укладення договору, Кт - середньозважений курс української гривні до долара США на міжбанківському ринку, збільшений на 1 % (за офіційними даними НБУ на дату, що передує дню сплати лізингового платежу). При цьому, якщо Кт, збільшений на 1 %, буде менше, ніж Ко, перерахунок не проводиться. У разі погашення вартості предмета лізингу відноситься сума, зазначена в графі 4 графіка платежів на відповідну дату. Різниця поточного лізингового платежу, розрахованого за правилами цього пункту загальних умов і суми, що відшкодовує вартість предмета лізингу, вважається комісією лізингодавця.

Пунктом 13.5 Загальних умов передбачено, що перед підписанням договору, у разі зазначення в п. 8.5 договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, Лізингоодержувач попереджений лізингодавцем про наявність з боку Лізингоодержувача валютного ризику, тобто ймовірність виникнення можливих збитків у Лізингоодержувача внаслідок зміни курсу іноземної валюти до національної валюти України. Підписанням цього договору Лізингоодержувач підтверджує, що він усвідомлює можливе настання несприятливих для нього наслідків, заподіяних коливанням курсу валют, і гарантує виконання взятих на себе зобов'язань своєчасно та в повному обсязі.

Пунктом 8.4 договорів №2772/04/14 - Н, №2773/04/14-Н сторони передбачили, що сплата лізингових платежів здійснюється в гривні без коригуванням курсу валют.

Позивач зазначає, що він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, а саме: придбав предмет лізингу та передав його у користування відповідачу. Відповідач оплатив авансовий платіж та належним чином виконував умови договорів щодо сплати лізингових платежів, проте у подальшому припинив виконувати зобов'язання з оплати лізингових платежів у повному обсязі, продовжуючи експлуатувати предмет лізингу.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві, несплаченими залишились наступні лізингові платежі:

- за договором №1359/06/13-В від 10.06.2013року за серпень 2015року, вересень 2015року, жовтень 2015року у загальній сумі 16691,52грн.

- за договором №1360/06/13-В від 10.06.2013року за вересень 2015року, жовтень 2015року у загальній сумі 10389,47грн.

- за договором №1361/06/13-В від 10.06.2013року за вересень 2015року, жовтень 2015року у загальній сумі 10389,47грн.

- за договором №1362/06/13-В від 10.06.2013року з березня 2015року по жовтень 2015року у загальній сумі 38460,87грн.

- за договором №1799/08/13 від 28.08.2013року за вересень 2015року, жовтень 2015року, листопад 2015року у загальній сумі 14092,18грн.

- за договором №1800/08/13-В від 28.08.2013року з квітня 2015року по листопад 2015року у загальній сумі 43791,47грн.

- за договором №2409/12/13-В від 25.12.2013року з лютого 2015року по жовтень 2015року у загальній сумі 46153,18грн.

- за договором №2410/12/13-В від 25.12.2013року з червня по жовтень 2015року у загальній сумі 28497,17грн.

- за договором №2411/12/13-В від 25.12.2013року з березня по листопад 2015року у загальній сумі 48030,17грн.

- за договором №2772/04/14 - Н від 18.04.2014року з серпня по жовтень 2015року у загальній сумі 11946,42грн.

- за договором №2773/04/14-Н від 18.04.2014року з травня 2015року по жовтень 2015року у загальній сумі 20778,18грн.

Загальна сума заборгованості 289220,10грн.

Порядок застосування коригування курсу валют, що здійснені позивачем, наведено останнім у письмових поясненнях, які отримані судом 12.12.2016року.

Здійснене позивачем коригування розміру лізингового платежу внаслідок зміни курсу валют суд визнає таким, що здійснено з дотриманням формули, яка визначена у п. 2.6 Загальних умов.

Оскільки Лізингоодержувач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, ОСОБА_5 направив на його адресу листи-вимоги від 14.01.2015року щодо сплати заборгованості за кожним договором окремо, доказами направлення яких є описи вкладення у цінний лист. Копії означених документів містяться в матеріалах справи.

Користуючись своїм правом, що передбачено ст.7 Закону України Про фінансовий лізинг та п.11.4 Загальних умов договору фінансового лізингу ОСОБА_5 направив на адресу Лізингоодержувача повідомлення про відмову(розірвання) від договорів за кожним договором окремо, а саме: №1262-УПК від 17.02.2015року, №1261-УПк від 17.02.2015року, №1260-УПК від 17.02.2015року, №1259-УПК від 17.02.2015року, №1269-УПк від 17.02.2015року, №1268-УПК від 17.02.2015року, №1267-УПК від 17.02.2015року, №1266-УПК від 17.02.2015року, №1265-УПК від 17.02.2015року, №1264-УПК від 17.02.2015року, №1263-УПК від 17.02.2015року. Доказами направлення є описи вкладення у цінний лист. Копії означених документів містяться в матеріалах справи.

02.11.2015року позивач направив на адресу відповідача лист про розірвання договорів з 07.11.2015року та складання Актів повернення предметів лізингу.

Сторонами підписані Акти повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу за кожним договором окремо від 09.11.2015року, в яких підтверджено факт повернення майна ОСОБА_5 та вказано, що з дати підписання даного акту договір фінансового лізингу є розірваним.

Таким чином, предмет лізингу повернуто позивачу без викупу, договори є розірваними з 09.11.2015року.

Відповідно до п.11.8 Загальних умов вилучення предмету лізингу та відмова (розірвання) від договору, не звільняє відповідача від сплати всіх нарахованих на момент вилучення та/або відмови (розірвання) від договору, але не сплачених платежів передбачених договором, у тому числі несплаченої суми штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків, в тому числі витрат, пов'язаних з вилученням предмету лізингу.

У зв'язку з вилученням предмету лізингу право власності на предмет лізингу від кредитора до боржника не перейшло, а відтак кредитор не заявляє такої складової частини лізингового платежу як відшкодування вартості майна, яке залишилось у власності кредитора.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Доказів оплати заборгованості в сумі 289220,10грн. відповідач суду не надав.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України , визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.7.1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Умовами договорів не передбачений інший порядок нарахування пені.

Пунктом 7.1.2 Загальних умов договору фінансового лізингу сторони визначили, що у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, крім пені, передбаченої п.7.1.1 договору, Лізингоодержувач оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 до 10 днів - у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості, від 11 до 20 днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 днів - 15% від суми простроченої заборгованості.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Означена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08, від 12.06.2012 № 06/5026/1052/2011.

Внаслідок несвоєчасної сплати лізингових платежів позивач нарахував пеню у загальній сумі 54190,71грн. та штраф в сумі 43383,23грн. Позивачем дотримано приписи ст. 232 ГГК України в частині встановленого законом періоду нарахування пені. Розрахунок є вірним.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

На підставі ст.625 ЦК України, приймаючи до уваги наявність прострочки виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував 3%річних у загальній сумі 4084,81грн. та інфляційних нарахувань в сумі 10082,58грн. Нарахування здійснене з дня наступного за днем оплати, що зазначений у графіках здійснення лізингових платежів по 01.02.2016року, однак при здійсненні нарахування інфляційних позивач помилково не приняв до уваги, що останнє можливо виключно за повний місяць, в якому наявна прострочка, що роз"яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013року. Здійснивши перерахунок вказаних сум за вірний період за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга" суд встановив, що розмір інфляційних нарахувань за період прострочення грошового зобов"язання складає 9766,42грн.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що на час пред"явлення кредиторських вимог у відповідача перед позивачем існувало зобов"язання з оплати основного боргу в сумі 289220,10грн., штрафу в сумі 43 383,23грн., пені в сумі 54190,71грн., 3% річних в сумі в сумі 4084,81грн., інфляційного збільшення в сумі 9766,42грн. Всього в сумі 400645,27грн.

Стосовно зміни найменування відповідача з ОСОБА_2 підприємства Кур'єрська компанія ОСОБА_3 ВОРЛДВАЙД на Приватне підприємство "Голд Плюс" суд зазначає наступне.

Згідно ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом . Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 року (із змінами) визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.

Зокрема, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.(ст.11 вказаного Закону).

Згідно Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій від 22.01.1996 року N 118, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року N 499 присвоєння ідентифікаційних кодів Реєстру здійснюється: державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"

Ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта і зазначається на його печатках та штампах.

Відповідно ідентифікаційний код - це унікальний код юридичної особи, який є незмінним незважаючи на зміни найменування чи організаційно-правової форми підприємства.

У даному випадку, як вбачається з даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство Голд Плюс має ідентифікаційний код 35961896, який є аналогічним ідентифікаційному коду ОСОБА_2 підприємства Кур'єрська компанія ОСОБА_3 ВОРЛДВАЙД .

З огляду на приписи ст. 90 ЦК України та ст.10 вказаного вище Закону відомості, що внесені до Єдиного державного реєстру в частині найменування підприємства при збереженні ідентифікаційного коду є достовірними.

Слід також зазначити, що вказаний реєстр не містить будь-яких відомостей щодо наявності правонаступників підприємства станом на дату розгляду справи, як наслідок, суд не приймає до уваги припущення позивача щодо наявності останнього як таке, що базується виключно на співвідношенні осіб керівника вказаного підприємства та ліквідатора відповідача.

У даному випадку вимога про визнання кредитором у встановлений для їх пред'явлення строк - 04.02.2016року направлена позивачем на адресу місцезнаходження відповідача, але фактично не вручена органами поштового зв'язку з відміткою адресат відсутній .

Згідно п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013року днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення 17.02.2016року, тобто в межах встановленого строку на пред'явлення кредиторських вимог.

Позиція відповідача щодо обґрунтованості кредиторських вимог позивача або відмови у їх визнанні в повному обсязі або частково у матеріалах справи відсутня.

Суд вважає, що у даному випадку має місце ухилення від розгляду кредиторських вимог з боку ліквідатора відповідача.

Частиною 5 ст.112 ЦК України визначено вичерпний перелік підстав за яких вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією вважаються погашеними, зокрема, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується. Крім того, у разі пропущення позивачем процесуального строку на звернення із кредиторськими вимогами при наявності заборгованості, це не слугує підставою для відмови у включенні його як кредитора до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів.

Дотримання процесуальних строків на звернення із вимогами впливає виключно на черговість задоволення таких вимог. Аналогічна позиція закріплена вимогами п.2 ст. 61 ГК України та п.9 ст. 111 ЦК України, згідно яких задоволення вимог, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Водночас, ч. 4 ст. 112 ЦК України передбачено задоволення вимог кредиторів, які заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

До повноважень суду не входить визнання кредиторських вимог, оскільки за приписами частини 2,3 статті 111 ЦК України це віднесено до виключної компетенції ліквідатора або ліквідаційної комісії, що створена на підприємстві, суд має право визначати чи є дії вказаних осіб такими, що відповідають закону.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про визнання як вимог кредитора вимог позивача до відповідача на загальну суму 400961,43грн. та судового збору у розмірі 6014,42грн. слід відмовити.

Вимоги ж про зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" визнати кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" із загальною сумою вимог 400961,43 грн. та судового збору у розмірі 6014,42 грн. та зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" на загальну суму 400961,43 грн. та судовий збір у розмірі 6014,42 грн. задовольняються частково.

Зокрема, внаслідок перерахунку суму інфляційних нарахувань, що здійснений судом, загальна сума зобов"язань складає 400645,27грн.

Суд також вказує, що до кредиторських вимог не може бути віднесений судовий збір, що сплачений позивачем з даним позовом, оскільки це судові витрати, які суд розподіляє при розгляді справи, дана сума не була навіть сплачена на момент подання заяви про визнання кредиторських вимог та відповідно до суми кредиторських вимог, що містились у вимозі, позивачем не включалась.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, згідно ст.49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 7387,68грн., в решті судовий збір залишається на позивачі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 22, 90, 105, 111, 112, Цивільного кодексу України, статтями 173, 174 Господарського кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", м.Київ до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" м. Маріуполь Донецької області про визнання як вимог кредитора, вимоги позивача до відповідача на загальну суму 400961,43грн. та судовий збір у розмірі 6014,42грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" визнати кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" із загальною сумою вимог 400961,43 грн. та судового збору у розмірі 6014,42 грн.; зобов'язання ліквідаційної комісії або ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" на загальну суму 400961,43 грн. та судовий збір у розмірі 6014,42 грн. задовольнити частково.

Зобов'язати ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Аеродромна, буд.7., ідентифікаційний код 35961896)визнати кредитором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" із загальною сумою вимог 400645,27грн.

Зобов'язати ліквідатора ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс"(87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Аеродромна, буд.7., ідентифікаційний код 35961896) включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" на загальну суму 400645,27грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Голд Плюс" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Аеродромна, буд.7., ідентифікаційний код 35961896) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (04205, м.Київ, пр. Оболонський, буд.35-А, оф.301, ідентифікаційний код 37859096) витрати по оплаті судового збору в сумі 7387,68грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.01.2017року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2017року.

Суддя А.М. Осадча