Рішення

від 25.01.2017 по справі 905/1940/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.2017 Справа № 905/1940/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом : Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» , м. Київ

до відповідача : Приватного підприємства «Аустер-Дон» , м. Донецьк

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_1В - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» , м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Аустер-Дон» , м. Донецьк про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 343610,89грн., пені в розмірі 481521,06грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме окремо розташована будівля (колишня школа № 33), що розташована за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, вул. Панченко, б. 33.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання банківських послуг №CR10-200/100-2 від 21.12.2010.

Ухвалою від 10.06.2016 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/1940/16.

05.07.2016 від позивача надійшла заява про виправлення помилки у позовній заяві, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2603124,97 грн., яка складається з загальної заборгованості за кредитом - 1475000,00 грн., заборгованості по відсоткам - 441405,42 грн., пені - 686719,55грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: окремо розташовану будівлю (колишня школа №33), що розташована за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Панченко, б 33.

19.07.2016 до суду до початку розгляду справи по суті надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг №CR10-200/100-2 від 21.12.2010 в розмірі 1916405,42 грн., а саме заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 441405,42 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме окремо розташована будівля (колишня школа № 33), що розташована за адресою: Донецька обл., м.Макіївка, вул. Панченко, б. 33; та на земельну ділянку, розташовану за адресою: Донецька обл., м.Макіївка, вул. Панченко, б. 33 кадастровий №1413500000:04:002:0701 зі способом реалізації: шляхом проведення прилюдних торгів, визначити у рішенні суду початкову ціну для реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах на рівні 6157539,00 грн.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог; до початку розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву, що надійшла до суду 19.07.2016 та розглядає викладені в ній позовні вимоги.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та надав пояснення по суті спору.

Відповідач 10.08.2016 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в позові відмовити в повному обсязі, оскільки позивачем не надано заяв про надання банківських послуг, крім того у відповідності до ст. 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку", що є підставною для відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У додаткових запереченнях, що надійшли до канцелярії суду 18.08.2016, відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.2016 по справі №905/1941/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства ОТП Банк м. Київ до Приватного підприємства Аустер-Дон , м. Донецьк про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 441405,42грн., пені в розмірі 686719,55грн. частково; стягнуто з Приватного підприємства Аустер-Дон (83014, м. Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 53, ЄДРПОУ 25601060) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166, поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 20) 1475000,00грн. заборгованості за кредитом, 441405,42грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 28746,15грн. судового збору. При цьому позивачем не надано доказів, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов'язань, а тому позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.08.2016 суд задовольнив клопотання Приватного підприємства «Аустер-Дон» , м. Донецьк, призначив судову товарознавчу експертизу по справі №905/1940/16 та зупинив провадження у справі. Витрати пов'язані з проведенням експертизи покладено ухвалою про призначення експертизи від 18.08.2016 на Приватне підприємство «Аустер-Дон» , м. Донецьк.

19.09.2016 до канцелярії господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов рахунок №1329 від 13 вересня 2016 року за експертизу №1329 на суму 5945,40 грн, який направлявся для оплати на адресу Приватного підприємства «Аустер-Дон» листом господарського суду Донецької області від 21.09.2016. На адресу господарського суду надійшли матеріали справи №905/1940/16 без експертного висновку через несплату відповідачем витрат, пов`язаних проведенням експертизи.

До канцелярії суду 24.01.2017 від відповідача надійшло клопотання від 17.01.2017 про розгляд справи без участі представника відповідача, у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні 25.01.2017. Проти позову відповідач заперечує з підстав, викладених у відзиві. Відповідач зазначив, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем не здійснив оплату вартості судової експертизи.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду спору продовжувався на 15 днів. Розгляд справи зупинявся та поновлювався відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

21.12.2010 між позивачем, Публічним акціонерним товариством ОТП Банк (банк) та відповідачем, Приватним підприємством Аустер - Дон (Клієнт, Позичальник) був укладений Договір про надання банківських послуг №CR10-200/100-2 (далі договір).

Означений договір №CR10-200/100-2 від 21.12.2010 має ознаки кредитного договору, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. Якість банківських послуг відповідає стандартам банку. Банківські послуги можуть надаватися в будь-якій валюті, що дозволяється чинним законодавством України та щодо якої сторони письмово прийшли до згоди. Детальні умови кожної з банківських послуг узгоджені сторонами в пунктах 28-31 договору (п. 3 договору).

Згідно із п. 4 договору ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту у випадку визначення генерального ліміту в валюті гривня, або гривневому еквіваленту генерального ліміту - у випадку визначення генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, із застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату (и) визначення.

Банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається клієнтом банку в письмовому вигляді. Термін подачі заяви про надання банківської послуги та кількість її примірників визначаються сторонами в договорі. Клієнт набуває права подавати заяву про надання банківської послуги лише після настання обставин, передбачених в пунктах 8, 32 договору, якщо інше не буде письмово погоджено сторонами. Після отримання будь-яка заява про надання банківської послуги розглядається банком, і, якщо банк погодився її виконати, вона має бути виконана згідно з умовами, зазначеними в такій заяві про надання банківської послуги. Якщо банк не погоджується з умовами, викладеними у заяві про надання банківської послуги, він не приймає таку заяву про надання банківської послуги до виконання. Банк повинен повідомити клієнта про будь-яке неприйняття заяви про надання банківської послуги до виконання у той же банківський день, коли банк прийняв рішення про таке неприйняття. За обставини, що банк погоджується надати клієнту банківську послугу відповідно до наданої клієнтом банку заяви про надання банківської послуги, банк направляє клієнту копію (або оригінал, якщо надавалось декілька примірників) заяви про надання банківської послуги відносно такої банківської послуги, засвідчену відбитком штампу та підписом відповідального співробітника банку та/або відбитком печатки та підписами уповноважених осіб банку. Після надання банку заяви про надання банківської послуги, клієнт не має права відкликати/ відізвати таку заяву про надання банківської послуги та/або відмовитися від прийняття банківської послуги, зазначеної в такій заяві про надання банківської послуги та зобов'язаний виконувати боргові зобов'язання, що виникають у зв'язку з наданням банком банківської послуги, зазначеної в такій заяві про надання банківської послуги (п. 7 договору).

Відповідно до п. 6 договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. В залежності від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і сторонами можуть бути погоджені інші види плати. Розмір плати визначається сторонами в договорі та/або заяві про надання банківської послуги відносно кожної з банківських послуг, надання якої було письмово погоджене між сторонами. Зменшення або збільшення розміру плати, встановленого договором, окрім випадків, коли така зміна прямо передбачена договором, за надання банківських послуг можливе лише за взаємною згодою сторін при укладенні відповідної додаткової угоди/договору/правочину до договору. Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути виражена як числом, так і формулою, яка може включати складові, що можуть час від часу змінюватися. Сторони розуміють, підтверджують та погоджуються з тим, що вираження сторонами процентної ставки у вигляді формули з такими змінними складовими цілком відповідає волі сторін, і така зміна не може розглядатися як одностороння зміна умов договору, оскільки сторони наперед обумовили настання або зміну своїх прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки встановлюється як для стандартного розміру, так і для підвищеного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Проценти щодо банківської послуги, окрім овердрафту, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховуються 20 (двадцятого) числа кожного календарного місяця та повинні сплачуватися клієнтом банку протягом 3 (трьох) банківських днів наступних за таким 20 (двадцятим) числом кожного календарного місяця.

Відповідно до умов договору всі платежі, що здійснюються клієнтом для виконання боргових зобов'язань, вважаються належно виконаними в дату зарахування грошових коштів на рахунок(и) банку за обставини, що такі грошові кошти були отримані банком протягом операційного часу банку такої дати зарахування. За обставини, що такі грошові кошти були отримані банком після закінчення операційного часу такої дати зарахування, такий платіж вважається виконаним в наступний за такою датою зарахування банківський день з настанням усіх відповідних наслідків (нарахування процентів, неустойки, інше). Банк, виключно на власний розсуд та за наявності технічної можливості здійснити обробку, передачу та виконання платежу, може, проте не зобов'язаний, прийняти виконання платежу клієнтом після закінчення операційного часу банку. При надходженні банку коштів для виконання боргових зобов'язань, незалежно від призначення платежу таких коштів, банк має спрямовувати такі кошти на погашення боргових зобов'язань в наступній черговості: неустойка, прострочені до сплати боргові зобов'язання, строкові боргові зобов'язання. Банк має право змінити передбачену черговість погашення боргових зобов'язань. Банк здійснює контроль за цільовим використанням банківських послуг в тій мірі, що передбачена чинним законодавством України та договором. Платежі щодо виконання клієнтом боргових зобов'язань мають бути здійснені клієнтом у валюті боргових зобов'язань в порядку та на умовах, встановлених договором. Інші платежі за договором підлягають виконанню у валюті України виходячи з валютного курсу НБУ та/або іншого погодженого сторонами курсу на день виконання (сплати). Сторони встановлюють, що банк не зобов'язаний приймати виконання боргових зобов'язань в валюті, іншій ніж визначена договором. Відмова банку від прийняття виконання боргових зобов'язань в іншій валюті, ніж передбачено договором, не може розглядатися як сприяння збільшенню збитків клієнта через прострочення виконання клієнтом зобов'язань (п. 13 договору).

Пунктом 28 договору визначено умови надання клієнту банківських послуг у вигляді кредитної лінії. Ліміт банківської послуги кредитна лінія становить 2500000,00грн.; дата припинення чинності ліміту банківської послуги 25.12.2013р.; стандартний розмір процентної ставки в валюті UAH: за цільовим призначенням А) - встановлюється сторонами в заяві про надання банківської послуги по відношенню до кожного траншу, за цільовим призначенням Б) - встановлюється сторонами в заяві про надання банківської послуги по відношенню до кожного траншу на рівні поточної ринкової ставки для відповідного траншу +2%річних.

В подальшому сторонами підписувались договори про зміни умов договору.

Договором про зміну №6 від 13.11.2014 змінені ліміти фінансування, а саме: з дати укладання договору про зміну №5 до договору та до 30.12.2014 ліміт банківської послуги - 4600000,00грн., з 31.12.2014 та до дати припинення чинності лімітом банківської послуги, зазначеної в п.28.1.6 договору - 2500000,00грн. Не зважаючи на інші положення договору, сторони домовились, що починаючи з дати укладення договору про зміну №6 до договору, загальний розмір: заборгованості клієнта за банківськими послугами, зазначеними в пунктах 28.1 та 30 договору, та заборгованості банку перед бенефіціаром за гарантією, та розміру зобов'язань банку перед бенефіціаром за гарантією, не може перевищувати UAH 1300000,00. Цільове призначення банківської послуги поповнення обігових коштів клієнта. Отримання банківської послуги з 13.11.2013р. по 10.02.2015р., обидві дати включні.

Факт видачі кредиту на суму 1475000,00грн. позичальнику підтверджується кредитними заявками № 122 від 20.11.2014 на суму 100000,00грн. процентна ставка 22,25% річних строк погашення 19.01.2015 (згідно змін № 1 від 19.01.2015 процентна ставка 27,15% річних строк погашення 10.02.2015); № 123 від 03.12.2014 на суму 240000,00грн. процентна ставка 23,45% річних строк погашення 29.01.2015 (згідно змін № 1 від 29.01.2015 процентна ставка 26,95% річних строк погашення 10.02.2015); № 125 від 19.12.2014 на суму 200000,00грн. процентна ставка 26,75% річних строк погашення 10.02.2015; № 126 від 29.12.2014 на суму 100000,00грн. процентна ставка 28,75% річних строк погашення 10.02.2015; № 127 від 14.01.2015 на суму 100000,00грн. процентна ставка 25,15% річних строк погашення 10.02.2015; № 128 від 15.01.2015 на суму 100000,00грн. процентна ставка 24,65% річних строк погашення 10.02.2015; № 129 від 04.02.2015 на суму 395000,00грн. процентна ставка 22,75% річних строк погашення 10.02.2015; № 130 від 05.02.2015 на суму 240000,00грн. процентна ставка 22,75% річних строк погашення 10.02.2015, меморіальними ордерами та банківськими виписками.

Договором про зміни №7 від 10.02.2015 змінено відсоткову ставку на 22%.

Твердження відповідача про ненадання позивачем належних доказів, що підтверджують проценти та ставки повернення траншів спростовуються матеріалами справи.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позивач доводить банківськими виписками, що заборгованість станом 31.05.2016 за кредитом становить 1475000,00 грн., заборгованості по відсоткам - 441405,42 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.2016 справа №905/1941/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства ОТП Банк м. Київ до Приватного підприємства Аустер-Дон м. Донецьк про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 441405,42грн., пені в розмірі 686719,55грн. частково. Стягнуто з Приватного підприємства Аустер-Дон (83014, м. Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 53, ЄДРПОУ 25601060) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166, поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 20) 1475000,00грн. заборгованості за кредитом, 441405,42грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 28746,15грн. судового збору.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Тобто, рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1941/16 03.08.2016 має преюдиційний характер для цієї справи.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 441405,42 грн., в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

21.12.2010 між сторонами був укладений Іпотечний договір №PL10-371/100 зі змінами та доповненнями (договір іпотеки) з метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору № CR 10-200/100-2 від 21.12.2010.

До іпотечного договору укладались договори про зміну договору.

Відповідно до договору іпотеки (з урахуванням договору про зміну № 4 від 29.04.2014) предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: окремо розташована будівля (колишня школа №33) площею 2349,3кв м з комунікаціями та силовим шкафом, що розташована за адресою: 86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Панченко, б 33, заставною вартістю 3711340,45грн.; земельна ділянка, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, вул. Панченко, б. 33 кадастровий №1413500000:04:002:0701, площею 0,7662га, заставною вартістю 1371651,00грн.

У відповідності до п. 1 договору іпотеки заставна вартість - ринкова вартість (ціна) предмета іпотеки, що визначається сторонами виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічне майно на момент укладання договору іпотеки (змін до договору іпотеки) та є вірогідною ціною за яку предмет іпотеки може (міг би) бути проданий на відкритому конкурентному ринку за відсутності додаткових інвестиційних умов угоди між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Якщо це не заборонено чинним законодавством України, банк має право самостійно замовляти звіт проведення незалежної оцінки предмету іпотеки протягом строку дії договору іпотеки за власний кошт - якщо іпотекодавець належним чином виконує свої зобов'язання щодо забезпечення проведення оцінки предмета іпотеки, за кошт іпотекодавця - якщо іпотекодавець порушує свої зобов'язання щодо забезпечення проведення оцінки предмета іпотеки згідно договору іпотеки (п. 11 договору іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється в порядку встановленому законодавством України. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між сторонами або на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності (п. 15 договору іпотеки).

Копії правовстановлюючих документів на предмет іпотеки наявні в матеріалах справи.

Відомості про обтяження нерухомого майна іпотекою підтверджені витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За своєю правовою природою іпотечний договір №PL10-371/100 від 21.12.2010 є договором іпотеки, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законами України "Про іпотеку".

У відповідності до ст. 3 "Про іпотеку", іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст.589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (стаття 41 Закону України Про іпотеку ).

Обов'язковість встановлення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначена Законом України Про іпотеку , а правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 № 6-449цс15, яка відповідно є обов'язковою для застосування судами.

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм ст.ст.38,39 Закону України «Про іпотеку» , слід дійти висновку про те, що в розумінні норми ст.39 цього закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 цього закону. Така правова позиція Верховного Суду України викладена у постановах від 27.05.2015 у справі № 6-61цс15, від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15, від 04.11.2015 у справі № 6-340цс15, від 08.06.2016 у справі № 6-1239цс16.

За ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до Іпотечного договору, з урахуванням договором про зміну №4 від 29.04.2014 вартість, визначена суб'єктом оціночної діяльності окремо розташованої будівлі (колишня школа №33) - 4785888,00 грн, земельної ділянки - 1371651,00 грн; заставна вартість окремо розташованої будівлі (колишня школа №33) - 3711340,45 грн, земельної ділянки - 1371651,00 грн, зважена вартість окремо розташованої будівлі (колишня школа №33) - 2226804,27 грн, земельної ділянки - 548660,40 грн.

Вирішуючи питання визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки, суд має виходити з того, що його ціна встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.08.2016 суд задовольнив клопотання Приватного підприємства «Аустер-Дон» , м. Донецьк, призначив судову товарознавчу експертизу по справі №905/1940/16 та зупинив провадження у справі. Витрати пов'язані з проведенням експертизи покладено ухвалою про призначення експертизи від 18.08.2016 на Приватне підприємство «Аустер-Дон» , м. Донецьк. На адресу господарського суду надійшли матеріали справи №905/1940/16 без експертного висновку через несплату на Приватним підприємством «Аустер-Дон» , м. Донецьк витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

В судовому засіданні 25.01.2017 представник позивача відмовився від сплати вартості судової експертизи у випадку її призначення, що відображено в протоколі судового засідання від 25.01.2017, тому суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

До матеріалів справи позивачем надані звіти про оцінку майна Міжнародної оціночної групи Аргумент , відповідно до яких ринкова вартість окремо розташованої будівлі (колишня школа №33) з комунікаціями та силовим шкафом, що розташована за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Панченко, б 33, складає 4785888,00грн. без урахування ПДВ; земельна ділянка, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, вул. Панченко, б. 33 кадастровий №1413500000:04:002:0701, площею 0,7662га, складає 1371651,00грн. без урахування ПДВ. Позивач просить визначити початкову ціну для реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах на рівні 6157539,00грн. з урахуванням наданих звітів. Однак, оцінка нерухомості проводилась 22.10.2013, а земельної ділянки 20.03.2014, тому суд не може її приймати як належний доказ початкової ціни продажу предмету іпотеки на сьогоднішній день.

Таким чином, враховуючи, що в іпотечному договорі сторони узгодили, що заставна вартість - це ринкова вартість (ціна) предмета іпотеки, що визначається сторонами виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічне майно на момент укладання договору іпотеки (змін до договору іпотеки) та є вірогідною ціною за яку предмет іпотеки може (міг би) бути проданий на відкритому конкурентному ринку, та приймаючи до уваги, що в судовому засіданні 25.01.2017 представник позивача відмовився сплатити вартість судової експертизи, а судова експертиза не була проведена з вини відповідача у зв'язку з несплатою її вартості, відповідно, відповідачем не доведений інший розмір продажу предмета іпотеки, суд вважає за потрібне зазначити в якості початкової ціни продажу предмету іпотеки заставну вартість, як таку що встановлена за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем в іпотечному договорі.

Невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором встановлено судом, а відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та встановлює ціну продажу предмету іпотеки згідно заставної вартості.

Твердження відповідача про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі у зв'язку з зупиненням дії статей 37, 38, 40, 41, 43-47 Закону Про іпотеку в частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Статтею 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено, що протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Відповідачем до матеріалів справи надані копії фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік, фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва на 30.06.2016, що підтверджують належність відповідача до суб'єктів малого підприємництва.

Однак, встановлений Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції мораторій на реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах предмету іпотеки, що розташований на території проведення антитерористичної операції, не передбачає втрату кредитором (позивачем у даній справі) права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє реалізовувати предмет іпотеки на прилюдних торгах.

Означена норма Закону не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є лише правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №6-492цс15.

Таким чином, викладені в Законі України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції положення не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що вказаним Законом не зупинено дію ст.39 Закону України Про іпотеку , яка передбачає реалізацію предмета іпотеки за рішенням суду.

Також суд зазначає, що задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення такого позову у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Оскільки у справі №905/1941/16 рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.2016 стягнута заборгованість заборгованості за кредитним договором, а у справі № 905/1940/16 предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідач помилково вважає, що в господарському суді Донецької області розглядається справа та прийнято рішення про той же предмет і з тих же підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 39 Закону України Про іпотеку , суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Однак, суд зазначає, що в даному випадку позивач звертає стягнення на предмет іпотеки, оскільки кредит та відсотки не були сплачені своєчасно, а тому звернення стягнення не є достроковим.

Отже, заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 75, 77, 78, 79, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» , м. Київ до Приватного підприємства «Аустер-Дон» , м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Аустер-Дон» , м. Донецьк (83014, м. Донецьк, пр. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 25601060) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» , м. Київ (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за Договором про надання банківських послуг №CR10-200/100-2 від 21.12.2010 по кредиту в розмірі 1475000,00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 441405,42 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №PL10-371/100 від 21.12.2010, а саме окремо розташована будівля (колишня школа № 33) загальною площею 2349,30 кв.м., що розташована за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, вул. Панченко, б.33, початкова ціна продажу 3711340,45 грн.; та на земельну ділянку, розташовану за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, вул. Панченко, б. 33, площею 0,7662га кадастровий №1413500000:04:002:0701 початкова ціна продажу 1371651,00 грн. Спосіб реалізації шляхом проведення прилюдних торгів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Аустер-Дон» , м. Донецьк (83014, м. Донецьк, пр. Дзержинського, 53, код ЄДРПОУ 25601060) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» , м. Київ (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) судовий збір в розмірі 28746,08 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 25.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 30.01.2017.

Суддя Г.Є. Курило

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2017.