Рішення

від 26.01.2017 по справі 913/1307/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 січня 2017 року Справа № 913/1307/16

Провадження №15/913/1307/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецпромсервіс» , м.Луганськ

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1 407 309 грн 56 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат за договором про надання правової допомоги від 10.06.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт юридичного відділу управління комбінату за довіреністю №01-020/1032 від 23.12.2016.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугспецпромсервіс» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №АМК-1993-2013-пдр від 26.09.2013 у сумі 1 453 516 грн 04 коп., пені в сумі 551619 грн 28 коп., інфляційних втрат у сумі 696451 грн 90 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.11.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 12.12.2016.

Позивач заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 08.12.2016 просив стягнути з відповідача заборгованість за договором будівельного підряду №АМК-1993-2013-пдр від 26.09.2013 в розмірі 1 453 516 грн 00 коп., пеню в сумі 395037 грн 77 коп., інфляційні нарахування в сумі 756651 грн 00 коп., 3% річних у сумі 80999 грн 00 коп. Вказана заява прийнята судом в частині зменшення розміру позовних вимог відносно стягнення пені з 551619 грн 28 коп. до 395037 грн 77 коп. та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат з 696451 грн 90 коп. до 756651 грн 00 коп. Справа розглядається з її урахуванням.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.12.2016 розгляд справи відкладено на 10.01.2017.

У письмових поясненнях б/н від 03.01.2017 позивач зазначив про відмінності суми заборгованості, вказаної позивачем в позовній заяві та в акті звірки станом на 01.12.2016 і що правильною є сума 1 453 516 грн 00 коп.; сума, яка зазначена в акті є помилковою; що позивачем було зроблено перевірку заборгованості та складено акт звірки станом на 01.01.2017 на підставі актів виконаних робіт; що попередній акт звірки був наданий на підставі рахунків, але ці рахунки не було обумовлено умовами договору та використовувалися бухгалтеріями підприємств виключно для зручності.

У заяві про розстрочку виконання рішення суду №026-17 від 06.01.2017 відповідач просив суд розстрочити виконання рішення у справі на 4 місяці, починаючи з лютого 2017 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №026-77 вих/16 від 06.01.2017 зазначив, що п.3 додаткової угоди №4 від 30.04.2014 сторони встановили, що оплата всього комплексу виконаних підрядних робіт за цим договором здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 20 банківських днів; що акт технічної готовності будівельно-монтажних робіт, виконаних згідно додаткової угоди №4, підписано 26.12.2014, тобто з урахуванням умов договору щодо оплати виконаних робіт, кінцевий строк оплати - 27.01.2015; що в період з серпня по грудень 2014 року позивачем виконано роботи на суму 1 842 804 грн 05 коп., а відповідачем оплачено 942761 грн 25 коп.; що строк позовної давності по стягненню неустойки на дату подання позову сплинув, тому позовні вимоги в частині нарахування пені не підлягають задоволенню. Також відповідач навів розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань.

Згідно з ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.01.2017 була оголошена перерва до 26.01.2017.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.01.2017 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором будівельного підряду №АМК-1993-2013-пдр від 26.09.2013 в розмірі 901042 грн 80 коп., інфляційні нарахування в сумі 506266 грн 76 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду. Справа розглядається з її урахуванням.

У судовому засіданні 26.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугспецпромсервіс» (підрядник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (замовник, відповідач) 26.09.2013 був укладений договір будівельного підряду №АМК-1993-2013-пдр, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язався на свій ризик, власними силами і в строк, визначений договором, виконати відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, наступні роботи: реконструкція системи охолодження, бризкальний басейн (п.1.1 договору).

Місце виконання робіт: Україна, Луганська область, м.Алчевськ, виробнича площадка ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт за цим договором визначається згідно договірної ціни (Додаток №1) відповідно до проектно-кошторисної документації, зазначеної в пооб'єктному переліку кошторисів (Додаток №2), і складає 295 912 грн 80 коп., в т.ч. ПДВ 49318 грн 80 коп. Загальна вартість договору складається з вартості фактично виконаних об'ємів робіт. До вартості робіт включені всі витрати підрядника, пов'язані з виконанням підрядником робіт, в тому числі загальновиробничі витрати, кошторисний прибуток, адміністративні витрати, витрати на відрядження робітників підрядника і будь-які інші витрати, пов'язані з виконанням робіт, якщо інше не зазначено в цьому договорі. Компенсація витрат на відрядження здійснюється за фактичною їх кількістю відповідно до виставлених підрядником рахунків з наданням підтверджуючих документів (списки робочих, накази про відрядження, табеля обліку виходів робочих, документи на проїзд і проживання). Сторони дійшли згоди, що договірна ціна на роботу є звичайною, справедливою, ринковою.

Кінцевою датою завершення всіх робіт за договором є 01.12.2013 (п.3.1 договору).

Згідно з п.5.5 договору щомісячна здача-приймання робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в актів приймання-передачі використаних матеріалів і обладнання підрядником (за формою 03) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 з додатком всієї необхідної виконавчої документації (наприклад, актів на приховані роботи, актів передачі виконаних робіт під наступні роботи, геодезичних зйомок і т.п. згідно вимог ДБН Д.1.1.-2000).

Остаточне приймання всього комплексу робіт, виконаних на підставі цього договору, здійснюється на підставі акта технічної готовності будівельно-монтажних робіт, або іншого документа, оформленого сторонами і підтверджуючого завершення виконання всього комплексу робіт за договором (п.5.6 договору).

Оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником за фактично виконаний об'єм робіт на підставі підписаних обома сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3. В документах повинно міститися посилання на номер і дату даного договору (п.6.4 договору).

Відповідно до п.6.5 договору оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 20 банківських днів з дати підписання замовником акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 і отримання рахунку на оплату.

Остаточний розрахунок за виконані робот по об'єкту здійснюється на підставі акта технічної готовності будівельно-монтажних робіт, або іншого документа, оформленого сторонами і підтверджуючого завершення виконання всього комплексу робіт за договором. Відповідальність за правильність оформлення своїх фінансових документів покладається на підрядника (п.6.6 договору).

Згідно з п.8.5 договору за порушення строку оплати виконаних і прийнятих робіт замовник сплачує підряднику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу.

Відповідно до п.14.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Цей договір діє до 31.12.2014, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закінчення. Закінчення дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли до моменту його закінчення.

Відповідно до додатку №1 до договору договірна ціна складає 295912 грн 80 коп., в т.ч. ПДВ.

16.12.2013 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №АМК-1993-2013-пдр від 21.06.2013, якою сторони внесли зміни до п.2.2.6 договору, доповнили розділ 2 договору п.2.2.7. В п.3 додаткової угоди сторони передбачили, що підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи з реконструкції закритих контурів доменної печі №1, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи: естакада водовідводів від блоку закритих контурів до ДП №1. Металоконструкції; естакада водовідводів від блоку закритих контурів до ДП №1. Загальнобудівельні роботи. Будівельно-монтажні роботи за цим договором будуть виконуватися з метою реалізації інвестиційного проекту: «Капітальний ремонт доменної печі №1 з модернізацією системи охолодження» . Сума робіт за цією додатковою угодою розрахована на підставі локальних кошторисів (№2-13-361/5279-7-КМ; №2-13-278/5279-7-КМ; №2-13-281/5279-7-КЖ) і складає 395468 грн 40 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 65911 грн 40 коп. (в тому числі добові, проїзд, проживання з наступною оплатою на підставі підтверджуючих документів за фактично відпрацьований час). До вказаної додаткової угоди був підписаний додаток «Договірна ціна» на суму 395468 грн 40 коп., в т.ч. ПДВ.

08.01.2014 між сторонами була укладена додаткова угода №2, якою п.1.3 договору викладено в наступній редакції: «Роботи за цим договором виконуються у зв'язку з реалізацією інвестиційного проекту «Капітальний ремонт доменної печі №1 з модернізацією системи охолодження» . Відповідно до п.7 додаткової угоди вартість додаткових робіт складає 2 995 080 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 499180 грн 00 коп. (в т.ч. добові, проїзд, проживання з наступною оплатою на підставі підтверджуючих документів) і визначається на підставі «Договірної ціни» . До вказаної додаткової угоди підписано відповідні додатки: договірна ціна, пооб'єктний перелік кошторисів, графік фінансування робіт, графік здійснення робіт/рух робочої сили, специфікація машин та механізмів, що застосовуються в процесі.

24.04.2014 між сторонами була укладена додаткова угода №3, відповідно до п.3 якої в процесі виконання договору виникла необхідність виконання відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, наступних робіт: демонтажних робіт по п'яти секційній градирні для реалізації інвестиційного проекту «Капітальний ремонт доменної печі №1 з модернізацією системи охолодження» . Вартість додаткових робіт складає 390000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ - 20% - 65000 грн 00 коп. і визначається на підставі «Договірної ціни» (додаток №1). В договірну ціну включені допоміжні матеріали, машини і механізми, витрати на відрядження та інші витрати підрядника. До вказаної додаткової угоди підписано відповідні додатки: договірна ціна, графік здійснення робіт/рух робочої сили.

30.04.2014 між сторонами укладена додаткова угода №4, якою сторони внесли зміни до п.п.5.5, 5.6, 6.4 договору №АМК-1993-2013-пдр від 21.06.2013, зокрема, виклали п.5.6 договору в наступній редакції: «Приймання всього комплексу робіт, виконаних на підставі цього договору, проводиться на підставі двосторонньо підписаного акта технічної готовності будівельно-монтажних робіт, що підтверджує виконання всього комплексу робіт за договором» ; виклали п.6.4 договору в наступній редакції: «Оплата всього комплексу виконаних підрядних робіт за цим договором здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 20 банківських днів. Інші умови оплати за договором можуть бути встановлені за домовленістю сторін» . Також було виключено п.п.6.5, 6.6 договору. Відповідно до п.7 додаткової угоди в процесі виконання договору виникла необхідність додаткового виконання наступних додаткових робіт: очищення і фарбування поверхні фасадів будівель, споруд, металоконструкцій, трубопроводів і обладнання, існуючих і що експлуатуються в районі ДП-1 площею 40000 м 2 для реалізації інвестиційного проекту «Капітальний ремонт доменної печі №1 з модернізацією системи охолодження» . Згідно з п.10 додаткової угоди договірна вартість додаткових робіт за 1 м 2 - 31 грн 00 коп. (з ПДВ-20%) і включає в себе витрати підрядника за цією додатковою угодою. Вартість видів робіт за 1 м 2 за цією додатковою угодою виходячи з зазначеної договірної вартості за 1 м 2 складає: гідроструменеве очищення поверхні - 50% від договірної вартості за 1 м 2 (15 грн 50 коп.); ґрунтування або 1-й шар фарбування - 25% від договірної вартості за 1 м 2 (07 грн 75 коп.); 2-й шар фарбування - 25% від договірної вартості за 1 м 2 (07 грн 75 коп.). Вартість додаткових робіт за цією додатковою угодою в об'ємі 40000 м 2 складає 1 240 000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 206666 грн 67 коп. і визначається на підставі «Договірної ціни» (Додаток №1 до цієї додаткової угоди). Витрати на відрядження не входять і до подальшого відшкодування замовником не підлягають. До вказаної додаткової угоди підписано відповідні додатки: договірна ціна, графік здійснення робіт/рух робочої сили.

На виконання умов договору №АМК-1993-2013-пдр від 21.06.2013 та додаткових угод до нього позивач виконав для відповідача обумовлені роботи на загальну суму 7 173 662 грн 69 коп., що підтверджується, зокрема, актами приймання виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.32-45, 228, 230, 231, 233-234, 236, 239, 250, т.2 а.с.9, 17).

Відповідач виконані позивачем підрядні роботи оплатив частково в сумі 6 272 619 грн 89 коп., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду, до яких відноситься і договір №АМК-1993-2013-пдр від 21.06.2013 підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Аналогічні положення містяться і в ст.318 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.5.6 договору в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2014 приймання всього комплексу робіт, виконаних на підставі цього договору, проводиться на підставі двосторонньо підписаного акта технічної готовності будівельно-монтажних робіт, що підтверджує виконання всього комплексу робіт за договором.

Акт технічної готовності будівельно-монтажним робіт, виконаних згідно додаткової угоди №4, підписано сторонами 26.12.2014.

Відповідно до п.6.4 договору в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2014 оплата всього комплексу виконаних підрядних робіт за цим договором здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 20 банківських днів. Інші умови оплати за договором можуть бути встановлені за домовленістю сторін.

Таким чином відповідач повинен був оплатити виконані позивачем будівельні роботи в строк до 27.01.2015 включно.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією б/н від 14.06.2016.

Факт виконання робіт позивачем за договором №АМК-1993-2013-пдр від 21.06.2013 підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актами приймання виконаних підрядних робіт (т.1 а.с.32-45, 228, 230, 231, 233-234, 236, 239, 250, т.2 а.с.9, 17).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №АМК-1993-2013-пдр від 21.06.2013 в сумі 901042 грн 80 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.01.2017).

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з лютого 2015 по грудень 2016 року в сумі 506266 грн 76 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, вказаний в заяві про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.01.2017, господарський суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично правильним, зробленим у відповідності до діючого законодавства та даних первинних документів.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з лютого 2015 року по грудень 2016 року в сумі 506266 грн 76 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.01.2017).

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 21.01.2017).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заявою б/н від 21.01.2017 позивач зменшив розмір позовних вимог на 1 294 277 грн 62 коп., тому поверненню підлягає судовий збір в сумі 19414 грн 16 коп.

Таким чином, наразі існує необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лугспецпромсервіс» судового збору в сумі 19414 грн 16 коп., який у відповідності до приписів Закону України «Про судовий збір» може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір в сумі 21109 грн 64 коп. згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Відносно заяви відповідача №026-77 від 06.01.2017 про розстрочку виконання рішення у справі на 4 місяці зі сплатою стягненої суми щомісячно рівними частками, починаючи з лютого 2017 року, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що виконання рішення суду шляхом єдиноразового платежу в теперішній час є неможливим, а у разі його примусового виконання може взагалі призвести до зупинки підприємства; що місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача є м.Алчевськ Луганської області; що під час активної фази АТО внаслідок бойових дій було пошкоджено залізничні ділянки контактних мереж, а саме Ясинувата, станції Донецького вузла, Горлівка, Стаханов, Антрацит, Луганськ, Комунарськ, в результаті цього для відповідача стали неможливими залізничні перевезення по цим напрямкам; що численні аварійні скорочення енергопостачання та зупинки в періоди збоїв в енергопостачанні, приводять до простоїв печей з наступним роздмухуванням, що в свою чергу вимагає завантаження додаткової сировини, енергоресурсів, газоподібного і твердого палива; що факти аварійних зупинок підтверджується актами №1 від 21.01.2015, №14/9 від 01.09.2015, №15/9 від 01.09.2015, №2/2 від 11.01.2016, №4/3 від 21.01.2016, №19/7 від 12.04.2016, №20/8 від 10.04.2016, №18/6 від 12.04.2016, №27/11 від 26.05.2016, №13 від 06.06.2016, №31/14 від 07.06.2016, №36/16 від 22.07.2016, №35/15 від 28.07.2016; що 03.06.2016 ПАТ «Укрзалізниця» була введена конвенція №ЦЦО-12/131 на заборону прийому перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького та Луганського напрямів; що станом на 01.07.2016 дебіторська заборгованість іноземних підприємств перед відповідачем за відвантажену продукцію складає 10 592 528 тис. грн.; що за 9 місяців 2016 відповідач має збитки в сумі 6 582 750 тис. грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до звіту про фінансові результати роботи Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» за 9 місяців 2016 року відповідач має збитки на суму 6 582 750 тис. грн.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства відповідача та його фінансовий стан, з огляду на що суд, враховуючи згоду позивача на надання розстрочки виконання рішення на 3 місяці, висловлену у судовому засіданні 26.01.2017, прийшов до висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» №026-77 від 06.01.2017 та розстрочення виконання рішення в частині стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 901042 грн 80 коп., інфляційних втрат у сумі 506266 грн 76 коп. на 3 місяці, починаючи з лютого 2017 року.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецпромсервіс» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , вул.Вілєсова, б.20А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецпромсервіс» , вул.Оборонна, б.109, м.Луганськ, ідентифікаційний код 13410873, заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 901042 грн 80 коп., інфляційні втрати в сумі 506266 грн 76 коп., судовий збір у сумі 21109 грн 64 коп., розстрочивши виконання в частині стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 901042 грн 80 коп., інфляційних втрат в сумі 506266 грн 76 коп. (всього 1 407 309 грн 56 коп.) наступним чином:

469103 грн 19 коп. - по 28.02.2017 включно;

469103 грн 19 коп. - по 31.03.2017 включно;

469103 грн 18 коп. - по 30.04.2017 включно,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.01.2017.

Суддя С.В. Смола