Рішення

від 25.01.2017 по справі 908/3189/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/161/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017 Справа № 908/3189/16

За позовом: Виробничо-будівельного кооперативу «Ритм» (69006, АДРЕСА_1)

до відповідача : Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

про стягнення 197978,17 грн.,

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1 від 05.12.16)

Від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 17/16 від 09.09.16)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 197987,17 грн., з яких сума 95518,55 грн. - основний борг, сума 10198,25 грн. - 3% річних, сума 92261,37 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3189/16, судове засідання призначено на 25.01.2017р.

25.01.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору № 415 М-12 від 07.06.2012р. позивачем надано послуги з поточного середнього ремонту автопавільйонів на автомобільній дорозі Т-08-20 Якимівка - Кирилівка у Якимівському районі у відповідності до діючих норм і стандартів на загальну суму 95518,55 грн. Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання щодо оплати робіт не здійснив. У зв'язку з чим, позивач, на підставі ст.ст. 526, 612, 625, 837, 854 ЦК України, просить стягнути з відповідача суму 95518,55 грн. основного боргу, суму 10198,25 грн. - 3% річних та суму 92261,37 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який надійшов до суду 25.01.2017р. В обґрунтування заперечень посилається на те, що п. 3.5 договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок. Відповідно до п. 3.6 договору зобов'язання виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань та оплачуються фінансові зобов'язання за надані послуги в межах виділених коштів (реального фінансування). У період з 09.05.2013р. по 31.12.2016р. бюджетні асигнування для розрахунків по договору № 415М-12 від 07.06.2012р. відповідачу не надходили. Відповідач вважає, що стягнення коштів за договором є передчасним, період настання заборгованості визначено необґрунтованим, тому нарахування 3% річних та втрат від інфляції є неправомірним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2012р. між Виробничо-будівельним кооперативом «Ритм» (підрядник, позивач у справі) та Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (замовник, відповідач) був укладений договір № 415 М-12 на надання послуг з поточного середнього ремонту автопавільйонів на автомобільній дорозі Т-08-20 Якимівка-Кирилівка у Якимівському районі.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується надати визначені замовником обсяги послуг з поточного середнього ремонту автопавільйонів на автомобільній дорозі Т-08-20 Якимівка-Кирилівка у Якимівському районі у відповідності до діючих норм і стандартів та здавання їх в обумовлені строки замовнику.

Згідно з п.2.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 ДУ/415М-12 від 21.10.2015р., договірна ціна послуг динамічна та визначена відповідно до державних будівельних норм і складає 299,82058 тис. грн.

Пунктом 3.3 договору замовник зобов'язується сплачувати надані послуги по усіх складових вартості послуг згідно з вимогами ДБН; сплачувати загально-виробничі, адміністративні витрати та кошторисний прибуток в розмірі згідно з чинним законодавством та відповідно до погодженої договірної ціни.

За умовами п. 3.5 договору розрахунки за надані по цьому договору послуги здійснюються на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і Довідки про вартість виконання будівельних робіт /та витрат/» (форма № КБ-3) згідно з вимогами чинного законодавства, протягом 30 календарних днів після підписання акту та при умові отримання коштів від головного розпорядника.

Згідно із п. 3.6 договору у разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а у разі зміни бюджетного фінансування замовник письмово повідомляє про це підрядника, який зобов'язаний негайно призупинити надання послуг з моменту отримання повідомлення.

Відповідно до п. 3.7 договору бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах бюджетний асигнувань та оплачуються фінансові зобов'язання за надані послуги на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) та «Довідок про вартість виконання будівельних робіт /та витрат/» (форма № КБ-3) в межах виділених коштів (реального фінансування).

Підпунктом 7.1.1 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Згідно з підпунктом 7.4.1 договору підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Термін надання послуг сторонами визначено: з 07.06.2012р. по 30.06.2013р. (п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 ДУ/415М-12 від 28.12.2012р.).

Термін дії договору сторонами неодноразово продовжувався. Так, відповідно до додаткової угоди № 5 ДУ/415М-12 від 25.12.2015р. визначено, що початок дії договору - 07.06.2012р., закінчення - 31.12.2016р., але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору № 415 М-12 від 07.06.2012р., було надано послуги з поточного середнього ремонту автопавільйонів на автомобільній дорозі Т-08-20 Якимівка-Кирилівка у Якимівському районі на загальну суму 95518,55 грн.

За наслідками проведених робіт сторонами було складено та підписано Акт № РТМ-14 приймання виконаних будівельних робіт від 09.04.2013р. на суму 25773,02 грн., Акт № РТМ-12 приймання виконаних будівельних робіт від 09.04.2012р. на суму 31828,80 грн., Акт № РТМ-13 приймання виконаних будівельних робіт від 09.04.2013р. на суму 17507,47 грн., Акт № РТМ-15 приймання виконаних будівельних робіт від 09.04.2013р. на суму 20409,26 грн. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 28.02.2014р. (форми КБ-3).

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, оплату за виконані роботи не здійснив. В матеріалах справи містяться акти звірки взаєморозрахунків, складені сторонами станом на 01.11.2014р., на 01.01.2015р., на 01.01.2016р., в яких відповідач визнає наявну заборгованість.

Оскільки у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 95518,55 грн. останній звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У частині 4 ст. 879 ЦК України зазначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Умовами договору визначено інший порядок розрахунків. Так, п. 4.2 договору передбачено, що замовник здійснює щомісячні розрахунки за надані послуги з підрядником протягом 360 календарних днів після підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) при наявності фінансування за рахунок коштів державного бюджету.

Частичною 4 ст. 882 ЦК України визначено, зокрема, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що жодного платежу на виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт відповідачем здійснено не було.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи в розмірі 95518,55 грн. підтверджується матеріалам справи та не заперечується самим відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 95518,55 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 10198,25 грн. - 3% річних за період з 10.05.2013р. по 28.11.2016р. та суму 92261,37 грн. - інфляційних втрат за період з травня 2013р. по жовтень 2016р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що період нарахування річних позивачем визначений вірно, в той же час допущено помилку при визначені суми 3% річних. Суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок в частині визначення його розміру, а саме: за період 10.05.2013р. по 28.11.2016р. сума 3% річних складає 10191,10 грн.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд вважає за необхідне скоригувати в частині визначення періоду нарахування інфляційних втрат з урахуванням приписів пункту 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Так, інфляційні повинні нараховуватися за період з червня 2013р. по жовтень 2016р., сума яких, при цьому, становить 92019,99 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 10191,10 грн. - 3% річних та сума 92019,99 грн. втрат від інфляції.

Що стосується посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для розрахунків по договору № 415М-12 від 07.06.2012р., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанови ВГСУ України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; код ЄДРПОУ 25891336) на користь Виробничо-будівельного кооперативу «Ритм» (69006, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 20481579) суму 95518 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 55 коп. основного боргу, суму 10191 (десять тисяч сто дев'яносто одна) грн. 10 коп. - 3% річних, суму 92019 (дев'яносто дві тисячі дев'ятнадцять) грн. 99 коп. втрат від інфляції, суму 2965 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 83 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.01.2017р.

Суддя Н.А. Колодій