Рішення

від 23.01.2017 по справі 916/3656/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2017 р.Справа № 916/3656/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 08-13/0001 від 03.01.2017р.)

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укроптсбитсистем» про стягнення штрафу у розмірі 68 000грн. та пені у розмірі 68 000 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 29.12.2016р. Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укроптсбитсистем» про стягнення штрафу у розмірі 68 000грн. та пені у розмірі 68 000 грн., посилаючись на наступне.

30.06.2015 р. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 77-р/к по справі № 147-02/2014 про визнання дій ТОВ «Укроптсбитсистем» порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50, яке кваліфікується за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та про накладення штрафу у розмірі 68 000 грн.

Як вказує позивач, вказане рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було направлено відповідачу листом від 01.07.2015 р. № 02-03/1954. Однак, вказаний лист відповідачем отримано не було та повернуто на адресу позивача з відміткою фирма выбыла .

Інформація про прийняте 30.06.2015р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення №77-р/к по справі №147-02/2014 відносно ТОВ «Укроптсбитсистем» була надрукована в газеті «Одеські вісті» від 05.09.2015р. №77 (47873). Також, інформація про прийняте рішення була розмішена на офіційному веб-сайті Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України www.аmс.gоv.uа.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем або іншою особою рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015р. №77-р/к по справі №147-02/2014.

Позивач пояснив суду, що вказане рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не оскаржувалось.

Як вказує позивач, в строк до 16.11.2015р. інформації щодо сплати штрафу у добровільному порядку з боку ТОВ «Укроптсбитсистем» до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надходило. При цьому згідно листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 09.03.2016 р. № 5182/1553/0703 (вх. № 11-02/0805 від 12.03.2016р.) з боку ТОВ «Укроптсбитсистем» штрафні санкції в сумі 68 000 грн. не сплачувались.

Крім того, позивач посилається на положення ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» , згідно яких за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Так, позивач вказує, що станом на 15.12.2016р. розмір пені за несплату ТОВ «Укроптсбитсистем» штрафу становить за період з 17.11.2015 р. по 15.12.2016 р. (395дн.) 402 900 грн. (68 000,00 грн. х 1,5% х 395 дн.).

З огляду на те, що відповідно до ч. 5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, відповідно розмір пені, що підлягає стягненню з ТОВ «Укроптсбитсистем» становить 68 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2017р. позовну заяву Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/3656/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду на 23.01.2017р.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом , метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Відповідно до ст. 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до п. п. 5, 7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

30.06.2015р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 147-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було прийнято рішення № 77-р/к, яким, зокрема, визнано, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укроптсбитсистем» вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 яке кваліфікується за пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів та за вчинене порушення на вказане ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було направлено відповідачу листом від 01.07.2015 р. № 02-03/1962. Однак, вказаний лист відповідачем отримано не було та повернуто на адресу позивача з відміткою фирма выбыла .

Інформація про прийняте 30.06.2015р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення №77-р/к по справі №147-02/2014 відносно ТОВ «Укроптсбитсистем» була надрукована в газеті «Одеські вісті» від 05.09.2015р. №77 (47873). Також, інформація про прийняте рішення була розмішена на офіційному веб-сайті Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України www.аmс.gоv.uа.

Таким чином, рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 77-р/к від 30.06.2015р. по справі №147-02/2014 вважається таким, що вручене відповідачу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, накладений на відповідача штраф підлягав оплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, а документи, що підтверджують оплату штрафу, протягом п'яти днів з дня оплати штрафу мали бути надіслані до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Крім того, у вказаному рішенні № 77-р/к зазначено про можливість його оскарження у двомісячний строк з дня його одержання до господарського суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання цього рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Як з'ясовано судом, у встановлений ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції» строк зазначене рішення позивача № 77-р/к не було оскаржено ТОВ «Укроптсбитсистем» до господарського суду. Відтак, вищевказане рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є чинним, а тому відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим до виконання.

Наразі судом встановлено, що накладений на відповідача штраф останнім в добровільному порядку не сплачено, про що свідчить лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 5182/1553/0703 від 09.03.2016 р. Вказані обставини відповідачем не спростовано, відповідні докази сплати штрафу в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із п. 21 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 р. № 15, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні ст.39 Закону України „Про захист економічної конкуренції» ), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч.2 ст.47 та ч.1 ст.60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

З огляду на вказане та враховуючи відсутність доказів оскарження відповідачем рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015 р. №77-р/к та сплив строку на таке оскарження, а також нездійснення оплати відповідачем штрафу, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача накладеного штрафу в розмірі 68 000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 68 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Так, згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як випливає зі змісту позову, позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за прострочення сплати штрафу за період з 17.11.2015 р. по 15.12.2016 р. (395дн.) в розмірі 402 900 грн. (68 000,00 грн. х 1,5% х 395 дн.). Однак, з огляду на те, що розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в заявленому розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ «Укроптсбитсистем» штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн. відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укроптсбитсистем» про стягнення штрафу у розмірі 68 000грн. та пені у розмірі 68 000 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укроптсбитсистем» (65014, м. Одеса, Лідерсовський бульвар, буд. 5, офіс 167; код ЄДРПОУ 35696656) до державного бюджету (р/р № 31111106700008 УК у м. Одесі/Приморський район/21081100, код ЄДРПОУ 38016923, Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, по «Адміністративним штрафам та іншим санкціям» ) штраф в сумі 68 000 /шістдесят вісім тисяч/грн. 00 коп. та пеню в розмірі 68 000/шістдесят вісім тисяч/грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Укроптсбитсистем» (65014, м. Одеса, Лідерсовський бульвар, буд. 5, офіс 167; код ЄДРПОУ 35696656) на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20992104; р/р 35213046008516, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 040 /дві тисячі сорок/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 30 січня 2017 р.

Суддя Ю.О. Зайцев