Рішення

від 23.01.2017 по справі 916/3551/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2017 р.Справа № 916/3551/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності №01-36/65 від 13.12.2016р.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 комунальної власності Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 172 028,70грн.,-

ВСТАНОВИВ :

Суть спору: 23.12.2016р. ОСОБА_2 комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 172 028,70грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2016р. було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі №916/3551/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судове засідання представник відповідача не з'явилявся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.01.2017р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

11.12.2015р. між сторонами був укладений договір оренди №3837 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 845,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, 10, строком до 11.12.2025 р.

Відповідно до п. 1.3 договору термін дії договору з 11.12.2015р. по 11.12.2025р.

Згідно з п.п. 2.2., 2.4. договору за орендоване приміщення орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 45 195 грн. 56 коп. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату щомісячно, до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Додатковим договором № 1 від 21.01.2016 р. до Договору оренди, було змінено оренду плату, яка з 21.01.2016р. складала 14 849,2 грн. на місяць.

21.01.2016р. позивач передав відповідачу в оренду нежитлову будівлю загальною площею 845,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, 10, що підтверджується актом прийому-передачі від 21.01.2016р.

За час оренди відповідачем приміщення, що є об'єктом договору, а саме з 21.01.2016р. по 30.11.2016р., відповідач мав сплатити позивачу орендну плату у розмірі 153 761,07 грн., що підтверджується поданими позивачем розрахунками та поясненнями позивача.

Проте відповідач своє зобов'язання зі сплати позивачу орендної плати не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором становить 153 761,07 грн. Крім того, оскільки відповідач прострочив сплату орендної плати, позивачем нараховано пеню за період з 21.01.2016р. по 30.11.2016р. у розмірі 18267,63 грн.

З наведених підстав, позивач ОСОБА_2 комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 172 028,70грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення за період з 21.01.2016р. по 30.11.2016р. включно, в розмірі 153 761,07 грн., про стягнення якої і просить позивач.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача основного боргу, який рахується за відповідачем, судом встановлено, що його здійснено вірно у зв'язку із чим вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 18 267,63 грн. пені, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ст.ст. 530, 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором становить 153 761,07 грн., а вимога позивача в цій частині підлягає повному задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, розрахованої за загальний період з 21.01.2016р. по 30.11.2016р. щодо кожного платежу окремо, суд встановив, що розмір пені в сумі 18 267,63 грн. розрахований вірно, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені також підлягає задоволенню судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_2 комунальної власності Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 172 028,70грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» (65023, м. Одеса, вул. Катерининська, буд.17; код ЄДРПОУ 38295582) на користь ОСОБА_2 комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код 26302595) 153 761 /сто п'ятдесят три тисячі сімсот шістдесят одну/ грн. 07 коп. - основного боргу, 18 267 /вісімнадцять тисяч двісті шістдесят сім/ грн. 53 коп. - пені та 2 580 /дві тисячі п'ятсот вісімдесят/ грн. 43 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 30 січня 2017 р.

Суддя Ю.О. Зайцев