Рішення

від 26.01.2017 по справі 923/1274/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року Справа № 923/1274/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України, м. Гола Пристань Херсонської області

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

про скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважений представник ОСОБА_1, дов. №07/06/118/14 від 15.01.2016;

від відповідача - уповноважений представник ОСОБА_2 дов. №07/007-16 від 23.12.15;

Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України (позивач) звернувся до суду з позовом у якому просить скасувати рішення комісії Голопристанського РЕЗ і ЕМ, оформлене протоколом від 06.10.2016, та оперативно-господарські санкції у розмірі 117908,98 грн.

Позивач наполягає на задоволенні позову. Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 12.01.2017 року оголошувалась перерва до 26.01.2017 р. до 10.00, після чого розгляд справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, - суд

в с т а н о в и в:

20 травня 2003 року між Чорноморським біосферним заповідником Національної академії наук України (позивач, споживач) та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідач, постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії №64 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю.

Позивач у позові зазначає, що у травні 2016 року відповідальною особою споживача встановлено факт надмірного споживання електроенергії на кордоні Іванівський у кількості 1253 кВт за місяць. 02.06.2016 року представник відповідача прибув на кордон "Іванівський" для встановлення причин надмірного споживання електроенергії. В ході обстеження працівником відповідача було встановлено факт спрацювання магнітних індикаторів впливу магнітних полів, які були встановлені 06.05.2015 року при черговій заміні електролічильника та прийнято рішення про заміну приладу обліку по причині неправильного обліку електроенергії.

Матеріалами справи підтверджується, що проведені дії представником відповідача та встановлені ним факти відображено в складеному акті "Про заміну приладу обліку №170608 та акті "Про порушення" №130449 від 02.06. 2016 року, в якому зазначено, що споживач при користуванні електроенергією на кордоні "Іванівський" порушив п.п. 3.3, 10.2, 26 ПКЕЕ. Фіксація індикаторами магнітних полів № М8723643, М8723644 впливу магнітним полем з метою зменшення фактичних показників електролічильника САЧ-195 № 180747 пок.054031. Акт складено на підставі п. 6.40 ПКЕЕ.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 23.05.2016 року листом №01-12/118/145 позивач звернувся до відповідача з листом (а.с.35), в якому просить провести експертизу приладу обліку електроенергії.

За результатами вищевказаної експертизи було складено акт №1045948 від 11.10.2016 р., в якому зазначено, що лічильник № 180747 типу САЧ-195 визнано непридатним.

Позивач зазначає, що 9.11.2016 року рекомендованим листом споживач отримав від відповідача:

- виписку з протоколу засідання комісії Голопристанського РЕЗ і ЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ юридичних споживачів від 06.10.2016 року;

- Розрахунок по акту про порушення "Правил користування електричною енергією" № 130449 від 02.06.2016 року договір № 64, вид порушення 2.1.3 пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо) фіксація впливу магнітних полів індикаторами впливу магнітних полів М 8722643, М 8723644, розрахунок проведено згідно з п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, у сумі 117908,98 грн.

- Додатковий рахунок № 64 за вересень 2016 р. по акту 130449 у сумі 117908,98 грн.

Враховуючи викладене, позивач у позові наголошує, що відповідач провів засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ 06.10.2016 року без урахування результатів проведеної експертизи, що є порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, яку застосував відповідач при розгляді акту порушення.

Обґрунтовуючи підстави скасування протоколу комісії, позивач посилається на п.2.1. абз.11 Методики, звертає увагу суду на те, що факт установлення індикаторів не зафіксовано в акті про опломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на прилади обліку та передачі таких приладів обліку та індикаторів на збереження. Позивач наполягає на тому, що оскільки пломби на зберігання йому не передавались, то і не може бути відповідальності; та просить скасувати рішення комісії Голопристанського РЕЗ і ЕМ по розгляду акту № 130449 від 02.06.2016 року про порушення Правил користування електроенергією", оформленого протоколом від 06.10.2016 року та оперативно - господарську санкцію у розмірі 117908,98 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.6.40 Правил користування електричною енергією та п.2.1 Методики виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів є самостійним видом порушення.

Відповідно до правової природи спірних відносин, обов'язковою умовою застосування оперативно-господарської санкції є доведення вчинення споживачем протиправних дій, які призвели до зміни показів приладів обліку, а саме встановлення факту фіксації індикатором впливу магнітних полів на прилад обліку електричної енергії.

Встановлення факту фіксації індикатором впливу магнітних полів на прилад обліку електричної енергії не пов'язано із порушенням пломб та\або приладів обліку, тому в даному випадку не обов'язкова наявність доказів вилучення сторонніх пристроїв, за допомогою яких вчинявся вплив на засіб обліку, зокрема магнітного поля, а достатньо самої фіксації індикатором впливу на лічильник, що і зафіксовано в акті перевірки, та одночасно зафіксовано на фотокамеру, про що зазначено в акті.

Положеннями п. 3.1 Методики встановлено, що експертизою має бути підтверджений факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку. Вплив на прилад обліку предметами, що є джерелом фізичного поля, не пов'язаний з пошкодженням пломб та/або приладів обліку, оскільки такий вплив не викликає фізичних та хімічних змін в матеріалах, з яких виготовляється певний прилад обліку.

Таким чином, при виявленні представниками енергопостачальника порушення ПКЕЕ в частині факту фіксації індикатором впливу фізичних полів на прилад обліку електричної енергії - проведення експертизи Методикою не передбачено, оскільки зазначене порушення не пов'язане з пошкодженням пломб та/або приладів обліку.

Враховуючи викладене, суд погоджується з думкою відповідача, що доводи позивача щодо проведення засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ 06.10.2016 р. та застосування Методики до отримання енергопостачальником результатів експертизи є безпідставними, оскільки результати експертизи приладу обліку жодним чином не спростовують факт фіксації індикатором впливу фізичних полів на прилад обліку електричної енергії, зафіксований в ОСОБА_3 про порушення №130449 від 02.06.2016

Матеріалами справи підтверджується, що 06.05.2015 представники Відповідача та позивача склали "ОСОБА_3 про заміну приладів обліку і ОСОБА_3 про опломбування" №153994, згідно якого встановлено і перевірено лічильник типу САЧ-195 №180747 з показниками 049650 та встановлено пломби індикатори магнітного поля №№ М8723643, М8723644. В цей же день, сторонами складено "ОСОБА_3 про опломбування та збереження пломб" №154363, з якого вбачається, що лічильник опломбовано пломбами індикатори магнітного поля №№ М8723643, М8723644. ОСОБА_3 підписані з обох сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані акти є належним доказом встановлення та передачі на збереження споживачу індикаторів №№ М8723643, М8723644.

Суд не погоджується з посиланнями позивача на те, що п.п.4.2.3., п.4.2. договору не є чинними та не підлягають виконанню, оскільки відповідно до п. 1.6 ПКЕЕ Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. В додатку 3 до ПКЕЕ зазначено типовий договір про постачання електричної енергії.

Так, п. 4.2.3 п. 4.2 додатку 3 до ПКЕЕ зазначено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 1006 року N 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

3 викладеного вбачається, що п. 4.2.3 п. 4.2 Договору про постачання електроенергії №64 від 20.05.2003 р. повністю відповідає аналогічному пункту Типового договору затвердженого в додатку 3 до ПКЕЕ.

Позивач у своїх письмових поясненнях (а.с.64) наголошує на тому, що відповідно до п.2.1. Методики індикатори мають бути сертифіковані в установленому порядку відповідно до вимог ст. 14-1 Декрету КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію» №46-93.

Суд погоджується в даному питанні з позицією відповідача, який у відзиві зазначив, що Декрет було доповнено ст. 14-1 відповідно до прикінцевих положень Закону України «Технічні регламенти та оцінку відповідності» №124-VIII від 15.01.2015. Цей закон, згідно прикінцевих положень набирає чинності через рік з дня його опублікування. Так, положення ст. 14-1 Декрету набрали чинності тільки 10.02.2016 р., тобто через 8 місяців після моменту встановлення індикаторних пломб. Крім того, Порядок ведення Реєстру державної системи сертифікації та Порядок присвоєння органами із сертифікації виданим ними сертифікатам відповідності та свідоцтвам про визнання відповідності реєстраційних номерів затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20 липня 2016 року № 1195 та введені в дію починаючи з 09.09.2016 р., тобто більше ніж через рік після встановлення індикаторних пломб.

В редакції Декрету КМ України "Про стандартизацію і сертифікацію" №46-93, яка була чинною на момент встановлення індикаторних пломб жодних вимог щодо обов'язкової реєстрації сертифікатів відповідності в Державній системі сертифікації УкрСЕПРО не було.

Поряд з тим, відповідно до п.3.2 ДСТУ 3417-96, переліки товарів та послуг, які підлягають перевірці на підтвердження їх відповідності вимогам обов'язкової сертифікації органів з сертифікації продукції, що діють у системі УкрСЕПРО, центрів стандартизації, метрології та сертифікації, що співпрацюють з сертифікаційними органами під час ввезення продукції в Україну, встановлюються Держстандартом України.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 травня 2005 року за № 466/10746), який не містить в собі такого виду продукції як індикатори дії магнітного поля.

Відповідно до ст..11 Закону України Про підтвердження відповідності за результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №155 від 19.04.2011 р. затверджено зразок бланка сертифіката відповідності.

Відповідно до п.2 вказаного наказу зобов'язано органи з оцінки відповідності брати за основу затверджений цим наказом зразок бланка сертифіката відповідності під час оформлення сертифікатів за результатами сертифікації в законодавчо врегульованій сфері; забезпечити ведення реєстру сертифікатів відповідності встановленого зразка; забезпечити передачу копій сертифікатів відповідності встановленого зразка до державного реєстру сертифікатів відповідності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Сертифікат відповідності ОС ДП "Одесастандартметрологія" №ОДС-059-0043 відповідав нормам, які діяли на час встановлення пломб індикаторів магнітного поля, Декрету КМУ Про стандартизацію і сертифікацію , Закону України Про підтвердження відповідності та Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №155 від 19.04.2011 р.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено про дату складання повного рішення.

На підставі викладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі .

Повне рішення складено 30.01.2017

Суддя В.В.Литвинова