Рішення

від 25.01.2017 по справі 914/3185/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017р. Справа№ 914/3185/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Леобуд , м.Львів Товариства з обмеженою відповідальністю Фан Компані , м.Львів про: стягнення заборгованості в сумі 12 469,80 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 10.01.2017р.); ОСОБА_2 - представник (довіреність від 28.12.2016р. );

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20 , 22 ГПК України суд роз'яснив представникам позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотання про технічну фіксацію процесу від сторін до суду не надходили.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Леобуд , м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю Фан Компані , м.Львів, про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 12 469,80 грн., з якої сума основного боргу становить 8 895,46 грн., пеня -869,37 грн., штраф - 2 210,29 грн.,12% річних -494,68 грн. Позивач просить відшкодувати понесені ним судові витрати за рахунок відповідача.

Ухвалою суду від 19.12.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвала про порушення провадження у справі скерована сторонам 20.12.2016 року, що підтверджується відповідним записом працівника суду на звороті ухвали.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана позивачем 21.12.2016 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням №79005 1196379 2 про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фан Компані , за адресою АДРЕСА_1 (яка вказана позивачем у позовній заяві як адреса місцезнаходження Товариства) ухвалу про порушення провадження у справі не отримав з причин за закінченням терміну зберігання .

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманим відповідно до статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит господарського суду Львівської області від 25.01.2017 за №1002059504, станом на 25.01.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фан Компані в статусі юридичної особи включено до Єдиного державного реєстру,місцезнаходженням юридичної особи є адреса, яка відповідає адресі, вказаній позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_2); ідентифікаційний код юридичної особи 40366997; дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора; відомості про перебування юридичної особи в процесі припинення Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить.

24.01.2017р. за вх.№2938/17 в суді зареєстровано подану позивачем заяву, у якій останній письмово підтверджує, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає судових рішень цих органів.

Позивач явку повноважних представників в судове засідання 25.01.2017р. забезпечив. З підстав, наведених у позовній заяві представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просять позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 25.01.2017р. не забезпечив, відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надав. Заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК , зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду господарським судом Львівської області даної справи.

Як зазначено у п.2.3 Постанови пленуму ВГСУ №18, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом ( частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представників позивача, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, надані представниками позивача, суд встановив наступне.

23 червня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Леобуд", (надалі - Постачальник/позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фан Компані (надалі - Покупець/ відповідач по справі), укладено Договір поставки №11553 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари, а Покупець зобов язується прийняти товари і оплатити їх на умовах даного Договору. (п.1.1).

Найменування (асортимент), одиниці виміру, ціна на товари, що є предметом цього Договору - визначаються у Специфікації, що є невід ємною частиною даного Договору ( п.1.2) .

Постачальник має право в односторонньому порядку, без згоди Покупця, змінити асортимент товару, що є предметом даного Договору ( п.1.3). Про односторонню зміну асортименту товару, постачальник зобов язаний повідомляти Покупця в письмовій формі або при отриманні замовлення від Покупця ( п.1.4).

Відповідно до п.3.1 поставка товару, що є предметом даного Договору здійснюється товарними партіями, обсяг яких визначається в кожному окремому випадку на підставі замовлення Покупця поданого в усній ( по телефону) чи письмовій формі Постачальнику - протягом 2 (двох) днів з моменту отримання замовлення Постачальником.

Партія товару поставляється Покупцю по накладній у якій вказується найменування (асортимент), кількість та ціна товару, на підставі довіреності Покупця та інших документів передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.3.2 Договору, поставка товару, що є предметом даного Договору здійснюється за рахунок Постачальника, якщо сторони не домовляться про інше.

Місце (пункт) поставки товару за даним Договором є : м.Львів, вул.Валова,3, Poison Lab .

Місце поставки партії товару може змінюватись сторонами при отриманні замовлення Постачальником.

Підтвердженням поставки товару Покупцю є підпис на накладній особи уповноваженої Покупцем на отримання товару від імені Покупця, якщо сторони не домовились про інше ( п.3.3).

Покупець бере на себе зобов язання засвідчувати підпис своїх уповноважених осіб на накладних, на підставі яких здійснюється поставка товару, своєю печаткою (п.п.3.3.1).

Відповідно до п.3.4 приймання товару по кількості, якості та асортименту здійснюється під час передачі товару покупцю з наданням усіх необхідних документів у порядку визначеному чинним законодавством. Датою приймання товару Покупцем вважається дата виписки Постачальником накладної на поставку товару.

Ціни на товар визначаються в національній валюті України - гривні (п.4.1).

Відповідно до п.4.2 Постачальник має право в односторонньому порядку, без згоди Покупця, змінити ціни на товар, що є предметом даного Договору.

Про зміну ціни на товар, що поставляється за цим Договором, Постачальник повинен повідомити Покупця в письмовій формі шляхом надіслання по пошті змін до Специфікації або шляхом повідомлення Покупця при поданні ним замовлення Постачальнику або при поставці товару Покупцю через уповноважену Покупцем особу, яка здійснює приймання товару. Постачальник не має права змінювати ціни в сторону збільшення на товари, які поставлені Покупцю до дня в якому було змінено ціни ( п.4.3).

Відповідно до п.4.4 Покупець зобов язаний здійснювати оплату вартості товару протягом 21 (двадцять один день) календарних днів від дати поставки товару.

Сторони досягли взаємної та безвідкличної згоди про те, що датою поставки товару, який є предметом даного Договору, вважається дата виписки Постачальником відповідної накладної (п.п.4.4.1).

Відповідно до п.п.4.4.2 п.4.2 Договору, у випадку, якщо останній день строку платежу припадає на вихідний ,святковий, або інший неробочий день банківської установи, Покупець зобов язаний здійснити оплату товару в день, що передує вихідним, святковим, або іншим неробочим дням банківської установи.

Відповідно до п.п.4.4.3 п.4.2 Договору, сторони погоджуються, що коли сума коштів, отриманих Постачальником на підставі цього Договору буде недостатньою для погашення всіх грошових зобов язань Покупця перед Постачальником, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжних документах Покупця, отримані кошти можуть зараховуватись та використовуватись Постачальником для погашення зобов язань Покупця в наступній черговості:

(1) відшкодування будь-якої шкоди та/або збитків, понесених Постачальником з вини Покупця в ході виконання цього Договору;

(2) будь-які неустойки, штрафи, пеня, які передбачені Договором або законодавством України;

(3) погашення простроченої заборгованості за товар, строк оплати за який настав раніше.

Залишок коштів зараховується Постачальником в рахунок оплати вартості товару строк оплати за який настав та за який було здійснено оплату Покупцем.

Відповідно до п.4.5, оплата вартості товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оплата товару, що поставляється за даним Договором може здійснюватися також у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів через банк або у касу Постачальника відповідно до вимог чинного законодавства України ( п.п.4.5.1 п.4.5).

Відповідно до п.6.2 Договору за порушення строку оплати партії товару (зазначеного в пункті 4.4 цього Договору), Покупець зобов язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в даний період від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється через 12 (дванадцять) місяців від дня, коли зобов язання по оплаті партії товару повинно було бути виконане.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 Договору, у випадку порушення строку оплати вартості товару Покупець оплачує на користь Постачальника 12% (дванадцять відсотків) річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до п.п.6.2.2 п.6.2 Договору за порушення строку оплати 30 (тридцять) календарних днів Покупець зобов язаний крім пені додатково оплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.

Сторони досягли взаємної згоди ( п.п.6.2.3 п.6.2) , що зарахування коштів отриманих Постачальником від Покупця здійснюється в порядку передбаченому пунктом 4.4 цього Договору. Постачальник зобов язаний додатково повідомляти Покупця про застосування порядку зарахування коштів передбаченого пунктом 4.4 цього Договору.

Відповідно до п.9.6 даний Договір укладений на невизначений термін і набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно до положень ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 530 ЦК України визначає що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України , статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором поставки, поставивши відповідачу в період дії Договору, а саме 01.07.2016 року товар на загальну суму 22 102,97 грн., що підтверджується розхідними накладними, які підписані представниками сторін та завірені печатками постачальника (ТзОВ Гал-Леобуд ) та покупця (ТзОВ Фан Компані ), належним чином засвідчені копії яких (накладних) знаходяться в матеріалах справи. Так, зокрема, по розхідній накладній №Н006-37245 від 01.07.2016 року поставлено товар вартістю 21069,29 грн. ( в т.ч. 3511,64 грн.ПДВ), а по розхідній накладній №Н006-37274 від 01.07.2016 року - поставлено товар вартістю 1033,68грн. ( вт.ч. ПДВ 172,28 грн.).

Покупець прийняв товар без будь-яких зауважень та претензій до постачальника стосовно найменування ( асортименту), кількості, якості та ціни товару.

26.08.2016 року покупець повернув постачальнику товар на загальну суму 12 207,51 грн. (по накладній №0Т00-00493 від 26.08.16 р. на суму 6978,16 грн., по накладній №0Т00-00557 від 26.08.16р. на суму 3 355,67 грн. та по накладній №0Т00-00558 від 26.08.2016 р. - на суму 1873,68 грн.).

Із врахуванням вартості повернутого товару сальдо на користь постачальника, ТзОВ Гал-Леобуд , станом на 30.08.2016 року складало 9 895,46 грн., що сторони підтвердили у двосторонньому ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків між ТзОВ Гал-Леобуд і Товариством з обмеженою відповідальністю Фан Компані за період з 01.06.16 - 30.08.16 р. ( належно засвідчена копія ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків знаходиться у матеріалах справи).

Наявною у справі копією Квитанції до прибуткового касового ордера №КП00-06308 від 1 вересня 2016 року підтверджується внесення відповідачем готівкою в касу позивача коштів в сумі 1 000,00 грн. з призначенням платежу оплата за товар згідно накладної №Н006-372445 від 01.07.16р. ОСОБА_3 ТзОВ .

Як стверджує позивач, що не заперечив відповідач, станом на день звернення з даним позовом до суду відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманого 01.07.2016 року товару не виконані у повному обсязі та у встановлені Договором строки.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 895,46 грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та ч. 2 ст. 343 ГК України , розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до п. 2.5 та 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України . Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України , строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі , з настанням якого пов язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями , днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.252 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов язано його початок ( ст.253 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк,а пунктом 4.4 Договору поставки встановлено , що покупець зобов язаний здійснювати оплату вартості товару протягом 21 календарного дня від дати поставки товару , товар був поставлений 01.07.2016 року, то за поставлений товар покупець ( відповідач) мав обов язок провести повний розрахунок з постачальником ( позивачем) включно по 22.07.2016 року, що покупцем виконано не було.

Відповідачем встановлений у Договорі строк оплати поставленого товару порушений, у зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (6.2), у вигляді сплати пені, що згідно проведеного позивачем розрахунку, який перевірено судом, становить 869,37 грн.

Вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача 869,37 грн. пені підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 10 % штрафу в розмірі 2 210,29 грн., нарахованих відповідно до п.п.6.2.2 п.6.2 Договору, то така задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктом 6.2 Договору поставки передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строку оплати партії товару, зазначеного в пункті 4.4 цього Договору, тобто , за несвоєчасне виконання грошового зобов язання по Договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Поряд з цим, у підпункті 6.2.2 пункту 6.2 Договору поставки, за порушення строку оплати понад 30 (тридцять) календарних днів, тобто за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, сторонами передбачено також крім пені сплата штрафу у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 21.10.2015 р. по справі №6-2003цс15.

Із врахуванням наведеного вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача 2 210,29 грн. штрафу за порушення строків оплати товару , задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів встановлений у п.п.6.2.1 п.6.2 Договору поставки №11553 від 23.06.2016 року. Так, у п.п.6.2.1 п.6.2 Договору поставки сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати вартості товару Покупець оплачує на користь Постачальника 12% (дванадцять відсотків) річних від простроченої суми заборгованості.

Згідно п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз»яснено, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань визначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Перевіривши розрахунок річних позивача суд прийшов до висновку, що такий розрахунок проведено вірно, відповідно нарахована сума 12% річних - 494,68 грн., підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, а заявлена позовна вимога - до задоволення.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням наведеного вище позов підлягає до задоволення частково: в сумі 8895,46 грн. основного боргу, 494,68 грн. - 12% річних, 869,37 грн. пені.

В решті заявлених вимог позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України , покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1,2,4-3,12, 32, 33 , 34 , 43 , 49 , 75 , 82 , 84 , 85, 116 ГПК України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фан Компані (АДРЕСА_3, 79016; ідентифікаційний код 40366997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Леобуд (вул.Дорошенка, буд.19, м.Львів, 79000; ідентифікаційний код 22336350) 10 259,51 грн. заборгованості, з якої : основний борг - 8 895,46 грн., пеня - 869,37 грн., 12% річних - 494,68 грн., а також стягнути 1 133,75 грн. судового збору.

3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В решті позову ( у стягненні 2 210,29 грн. штрафу) відмовити.

Повний текст рішення складено 30.01.2017 р.

Суддя Кітаєва С.Б.