Рішення

від 24.01.2017 по справі 916/3028/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2017 р.Справа № 916/3028/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна"

До відповідача: Дочірнього підприємства "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім"

про стягнення

Суддя Рога Н. В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності № 14-182 від 15.07.2014 р.; ОСОБА_2 - на підставі довіреності № 14-10 від 14.01.2015 р.;

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності № 14-182 від 15.07.2014 р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства (далі-ДП) "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім" про стягнення основної заборгованості у сумі 127 826 грн. 31 коп., пені у сумі 25 930 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 2 108 грн. 82 коп. та інфляційних втрат у сумі 4 464 грн. 77 коп.

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на її задоволенні.

Відповідач про час та місце судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але направлена судом поштова кореспонденція повернута поштою з відміткою "сплив строк зберігання". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

21 грудня 2015 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ДП "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім" (Споживач) було укладено Договір №3105/16-ТЕ-23 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016р. природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим Договором постачається газ власного видобутку (видобутий на території України), а у разі його нестачі - імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України) (п.1.1-1.3 Договору), з урахуванням Додаткової угоди №2 від 29.01.2016р., що поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2016р.

Строк дії Договору - з урахуванням п.10 Додаткової угоди №3 від 21.12.2015р., в частині реалізації газу - з 01.01.2016р. до 30.04.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 12 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник передає Споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. газ обсягом до 120 тис. куб. м. Згідно з п.1 Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р. сторони домовилися додати п.2.1 ст.1 Договору реченням такого змісту: „Постачальник передає Споживачу з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. газ обсягом до 20 тис. куб. м» .

Згідно п.3.4 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно п.5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2015р.) регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також видатків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015р. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ „Укртрансгаз» установлюються Національною комісією , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і є обов'язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію. Згідно Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р. п.5.1 викладено у наступній редакції: „5.1 Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також видатків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015р, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №234 від 30.03.2016р.

Пунктом 5.2 Договору сторони врегулювали ціну на газ за 1000 куб. м., яка неодноразово змінювалася з грудня 2015р. по березень 2016р. додатковими угодами, підписаними сторонами. Зокрема, сторони домовилися, що в період з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, ціна за 1000 куб.м газу становить 1 770 грн. 74 коп., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою-20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу 2 167 грн. 38 коп. (з ПДВ). Згідно Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р. ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором в період з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, ціна за 1000 куб.м газу становить 1 770 грн. 74 коп., крім того: податок на додану вартість за ставкою-20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу 2 124 грн. 89 коп. (з ПДВ).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. З урахуванням Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р., яка набуває чинності з дня її підписання і діє з 01.04.2016р. , остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору він поставив Споживачу протягом січня - квітня 2016р. природний газ на загальну суму 326 626 грн. 31 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р. та від 30.04.2016р., які були підписані обома сторонами. Споживач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі та з простроченням строків, передбачених умовами Договору постачання природного газу. Згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованість відповідача за період з 01.12.2014р. по 31.07.2016р. складає 127 826 грн. 31 коп.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Споживачем пункту 6.1 цього Договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості не сплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

За таких обставин, на підставі п.8.2 Договору, позивач нарахував ДП "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім" пеню у розмірі 25 930 грн. 28 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 4 464 грн.77 коп., а також 3% річних у розмірі 2 108 грн. 82 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2015 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ДП "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім" (Споживач) було укладено Договір №3105/16-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016р. природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник передає Споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. газ обсягом до 120 тис. куб. м. Ззгідно п.1 Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р. сторони домовилися додати п.2.1 ст.1 Договору реченням такого змісту: „Постачальник передає Споживачу з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. газ обсягом до 20 тис. куб. м» .

Згідно п.3.4 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно п.5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2015р) регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також видатків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015р.. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ „Укртрансгаз» установлюються Національною комісією , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , і є обов'язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію. Згідно Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р. п.5.1 викладено у наступній редакції: „5.1 Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також видатків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015р, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №234 від 30.03.2016р.

Пунктом 5.2 Договору сторони врегулювали ціну на газ за 1000 куб. м., яка неодноразово змінювалася з грудня 2015р. по березень 2016р. додатковими угодами, підписаними сторонами. Зокрема, сторони домовилися, що в період з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, ціна за 1000 куб.м газу становить 1 770 грн. 74 коп., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою-20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу 2 167 грн. 38 коп. (з ПДВ). Згідно Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р. ціна за 1000 куб.м газу за цим Договором в період з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, ціна за 1000 куб.м газу становить 1 770 грн. 74 коп., крім того: податок на додану вартість за ставкою-20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу 2 124 грн. 89 коп. (з ПДВ).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу . З урахуванням Додаткової угоди №3 від 31.03.2016р., яка набуває чинності з дня її підписання і діє з 01.04.2016р. , остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив Споживачу протягом січня - квітня 2016р. природний газ на загальну суму 326 626 грн. 31 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р. та від 30.04.2016р., які були підписані обома сторонами. Згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 127 826 грн. 31 коп.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Споживачем пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором. Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Але, згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивачем при здійсненні розрахунку пені зазначену вимогу законодавства невраховано, що призвело до неправильного визначення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язання щодо сплати орендної плати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку про часткове його задоволення, у частині стягнення з ДП "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім" пені на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" у розмірі 4 237 грн. 15 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд доходить до висновку також про часткове його задоволення, у частині стягнення з ДП "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім" 3% річних у розмірі 2 096 грн. 57 коп. та інфляційних втрат у розмірі 2 574 грн. 91 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем доказів належного виконання умов Договору до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Наш Сервіс" ПП "ЖЕК" "Наш дім" (65058, м.Одеса, вул.Довженко, 6а, код ЄДРПОУ 34930590) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у сумі 127 826 грн. 31 коп., пеню у сумі 25 730 грн. 75 коп., 3% річних у сумі 2 096 грн. 57 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 574 грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 373 грн. 43 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 січня 2017 р.

Суддя Н.В. Рога