Рішення

від 12.04.2007 по справі 15/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "12" квітня 2007 р.Справа №  15/49

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Агро-Пропозиція” м. Кіровоград

до відповідача: ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” м. Кіровоград

про повернення 124,286 тон цукру

Представники сторін:

від позивача – Тертична В.П. довіреність № 05-02 від 05.02.07р.

від відповідача – не з'явився

                                                         ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача повернути 124,286 тон цукру. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Відповідач до суду не з'явився, подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із здійсненням на підприємстві перевірки ДПІ м. Кіровограда. У відзиві позовні вимоги заперечив посилаючись на неотримання на зберігання від позивача 124,286 тон цукру.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір про надання послуг по зберіганню продукції № 442 від 25.10.05р. За умовами договору замовник / позивач / здає, а підприємство / відповідач / приймає і зобов'язується зберігати цукор у кількості 124,286 тон, названий в подальшому продукція. Право розпоряджатися продукцією, зданою на зберігання, належить замовнику. Місце зберігання продукції – склад розташований за адресою: м. Новоукраїнка вул. Промислова 1а. Підприємство зобов'язується: прийняти і зберігати продукцію до 31.12.2005 року, повернути продукцію на першу вимогу замовника. Замовник зобов'язується: в трьох денний термін попередити підприємство про вибірку продукції, звільнити склади від зданої на зберігання продукції до дати, вказаної в пункті 2.1, тобто до 31.12.05р. Замовник щомісячно у триденний термін перераховує на розрахунковий рахунок підприємства суму послуг згідно пред'явленого рахунку. За втрату чи псування продукції, а також її реалізацію без згоди замовника, підприємство відшкодовує замовнику заподіяні ним збитки, і не звільняється від виконання умов даного договору перед замовником. Договір вступає в силу з моменту надходження продукції на зберігання і діє до дати вказаної в пункті 2.1. Якщо сторони в термін одного місяця до закінчення даного договору не заявляють про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на строк один рік. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.     

В додатковій угоді № 1 від 30.12.05р. до договору про надання послуг по зберіганню продукції № 442 від 25.10.05р. сторони змінили пункт 2.1 договору в наступній редакції: прийняти і зберігати продукцію до 1.02.06р. Додаткова угода підписана представниками сторін і посвідчена печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 936, 937, 949 – 951, 953 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу 124,286 тон цукру, що підтверджується складською довідкою від 25 жовтня 2005 року наступного змісту: „Настоящая справка дана в том, что на складе готовой продукции ООО «Агро-Гарант-Цукор» находится на хранении сахар в количестве 124,286 тонн, владельцем которого является ЧП «Агро-пропозиция».           

Складська довідка підписана генеральним директором і головним бухгалтером ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” і посвідчена печаткою підприємства.

Позивач направив відповідачу письмову вимогу від 18.01.07р. про повернення майна зі зберігання в якій просив йому повернути цукор у кількості 124,286 тон. Доказом відправки вимоги є опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 22.01.07р.  

Відповідач на письмову вимогу позивача відповіді не дав, 124,286 тон цукру не повернув ні на момент закінчення строку дії договору, ні на момент розгляду справи в суді.

Позов підлягає повному задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов стосовно не підписання складської довідки від 25.10.05р. спростовуються наступним.

Відповідачем подано письмове клопотання № 50 від 22.03.07р. в якому він просив призначити судову експертизу для встановлення справжності підписів генерального директора і головного бухгалтера підприємства та відбитку печатки виконаних на складській довідці від 25.10.05р.

В ухвалі суду від 27.03.07р. про відкладення розгляду справи від відповідача вимагалось подати певну кількість зразків підпису генерального директора Лапи Ю.Й. і головного бухгалтера Мамалиги Н.Ю., письмові тексти написані цими особами у вересні – листопаді 2005 року та відбитки всіх печаток підприємства.

В судове засідання 05.04.07р. відповідач не подав витребувані документи пославшись на необхідність додаткового часу для виконання вимог ухвали суду та проведення на підприємстві перевірки ДПІ м. Кіровограда. Також, представник відповідача подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на наступний тиждень, по можливості на 12 квітня 2007 року.

В судовому засідання 05.04.07р. зважаючи на клопотання відповідача була оголошена перерва до 12.04.07р. на 16 годину 30 хвилин, про що представники сторін були особисто повідомлені, так як написали клопотання відповідного змісту і розписались в ньому.

Однак і в наступне судове засідання представник відповідача не подав витребувані ухвалою суду від 27.03.07р. документи ні частково, ні повністю, для можливого призначення судової експертизи по заявленому ним клопотанню № 50 від 22.03.07р. Натомість представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду в зв'язку з тим, що за бухгалтерськими документами здійснюється перевірка ДПІ м. Кіровограда.

В зв'язку з невиконанням відповідачем на протязі двох судових засідань вимог ухвали суду про подання документів необхідних для призначення експертизи, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача № 50 від 22.03.07р. про призначення судової експертизи і на підставі ст. 75 ГПК України вирішує спір за наявними в справі документами.  

В задоволенні клопотання позивача б/н від 05.04.07р. про витребування документів необхідних для проведення експертизи господарський суд відмовляє, так як відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Клопотання відповідача від 12.04.07р. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, тому що відповідач не надав документів на підтвердження доводів викладених в своєму клопотанні. В повідомленні ДПІ у м. Кіровограді від 25.01.07р. вказано про проведення виїзної планової документальної перевірки на ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” з 5 лютого по 2 березня 2007 року з питань дотримання податкового та валютного законодавства. Про подальше продовження перевірки відомості відсутні.   

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 936, 937, 949 – 951, 953 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                     ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” м. Кіровоград вул. Луначарського 30/1 п/р 260076923 в АППБ „Аваль” м. Кіровоград МФО 323538 код ЄДРПОУ 31975271 повернути приватному підприємству „Агро-Пропозиція” м. Кіровоград вул. Шевченка 6/2 п/р 26001060065951 в КРУ „Приватбанк” м. Кіровоград МФО 323583 код ЄДРПОУ 32222322 – 124 тони 286 кг цукру.

Стягнути з ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” м. Кіровоград вул. Луначарського 30/1 п/р 260076923 в АППБ „Аваль” м. Кіровоград МФО 323538 код ЄДРПОУ 31975271 на користь приватного підприємства „Агро-Пропозиція” м. Кіровоград вул. Шевченка 6/2 п/р 26001060065951 в КРУ „Приватбанк” м. Кіровоград МФО 323583 код ЄДРПОУ 32222322 – 3480 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя