Рішення

від 24.01.2017 по справі 398/4306/16-ц

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4306/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" січня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Коліуш Г.В.

при секретарі - Замковій Ю.С.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Протопопівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

23.12.2016 року позивач звернувся до суду з позовом, де просить визнати за ним, ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом, право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його бабці - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яке складається з: земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,09 гектарів, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабця - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,49 гектарів, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого на підставі рішення Протопопівської сільської ради від 01.03.1999 року за №7. На підставі заповіту, посвідченого Протопопівської сільською радою від 25.12.1996 року, за реєстраційним №53, складеним ОСОБА_3 на його ім'я, він є спадкоємцем за заповітом всього майна, яке належало спадкодавцю на день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, який діяв нас відкриття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він прийняв спадщину, шляхом подачі заяви до Олександрійської міської державної нотаріальної контори про прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3. Нотаріусом була відкрита спадкова справа за №687. Після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини 02.04.1999 року він отримав свідоцтво про право власності на частину майна, що входила до складу спадщини за реєстровим №563, а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За оформленням земельної ділянки він в той час не звернувся, тому що не знав, що вона входить до складу спадщини, тобто йому не відомо було, що ОСОБА_3 належало і право на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 4,09 гектарів, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На початку 2015 року представник Протопопівської сільської ради повідомив його про те, що ОСОБА_3 належала зазначена земельна ділянка і на підтвердження цього надав йому копію витягу з рішення Протопопівської сільської ради за №7 від 01.03.1999 року Про передачу земельних часток (паїв) в натурі із земель колективної власності в приватну власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , в якому зазначено, що ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку площею 4,09 га.

З приводу отримання свідоцтва про право власності на зазначену земельну ділянку, він в 2016 році звернувся до Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1. На запит нотаріусу Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі надало відповідь, що на ім'я ОСОБА_3 державний акт на право власності на землю виготовлявся, але не виданий в зв'язку зі смертю власника і на підтвердження цього було надано копію зазначеного державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, але в зв'язку з тим, що спадкодавцем за життя не було отримано Державний акт на право власності на зазначену вище земельну ділянку, нотаріус своєю постановою від 24.11.2016 року відмовив йому у видачі свідоцтв про право власності на спадщину.

Враховуючи викладені обставини він змушений звернутися до суду із заявою про визнання права власності на вказане майно та посилаючись на ст. ст. 524,548,549,560 ЦК УРСР, ст. ст. 16,328 ЦК України, ст. 3 ЦПК України просить суд задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що невірно зазначив кадастровий номер земельної ділянки, подав відповідну заяву.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_4 (а.с. 8).

Відповідно до заповіту від 25.12.1996 року, посвідченого секретарем сільради за реєстраційним № 53, складеним ОСОБА_3, ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом всього майна, яке належало спадкодавцю на день відкриття спадщини (а.с. 28).

Після смерті ОСОБА_3 позивач 14.11.1998 року подав заяву до Першої Олександрійської державної нотаріальної контори та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 26,27,31,32).

В 2016 році позивач звернувся до Олександрійської міської державної нотаріальної контори № 1 з заявою про отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку.

Постановою від 24.11.2016 року державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори № 1 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, розташовану на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 12).

Відповідно до витягу з рішення Протопопівської сільської ради від 01.03.1999 року № 7 Про передачу земельних часток (паїв) в натурі із земель колективної власності в приватну власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 як власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) передано в приватну власність земельну частку (пай) розміром 4,09 га (а.с. 10).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3(а.с. 9).

Однак, згідно довідки Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області від 03.10.2016 року № 01-11/1645 Державний акт на право власності на землю на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області ім'я ОСОБА_3 виготовлявся, але не виданий в зв'язку із смертю власника (а.с. 13).

В п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, то до даних спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу, які діяли на момент смерті вищевказаної особи, тобто ЦК в редакції від 1963 року (далі - ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки позивач у встановлений строк подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 не отримала державний акт про право власності на земельну частку (пай), в зв'язку з тим, що він був виготовлений вже після її смерті, тому позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ч. 1 п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Пунктом 5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям передбачена видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з пунктом 17 розділу X Перехідні положення ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю.

Відповідно до довідки Управління Держгеокадастру в Олександрійському районі Кіровоградської області від 10.01.2017 року № 01-11/ на ім'я ОСОБА_3 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5, виготовлений на підставі рішення Олександрійської райдержадміністрації №152-р від 05.04.1996 року по КСП Користівська асоціація селянських господарств та вказаний сертифікат зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за № 624 від 25.04.1996 року (а.с. 51).

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя була власником земельної ділянки земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,49 гектарів, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

За змістом ст. 2 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію , ст. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ право на земельну частку (пай) може бути об'єктом спадкування.

Право власності є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Позивачем надано достатні докази на підтвердження того, що він є спадкоємцем померлої ОСОБА_3, у визначений законом строк подав заяву про прийняття спадщину, прийняв спадщину у встановленому законом порядку та до складу спадщини входить земельна ділянка НОМЕР_2 площею 4,09 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, тому суд приходить до висновку про те, що позовна заява позивача про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 524, 549 ЦК УРСР, ст. 5 ЦК України, ст. ст. 81, 152 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом, право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його бабки - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, яке складається з земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,09 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий НОМЕР_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Коліуш Г.В.