Рішення

від 26.01.2017 по справі 472/1180/16-ц

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1180/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2017 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Тустановського А.О.,

при секретарі Тарєлкіній Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 господарства Вітчизна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

22 грудня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ФГ Вітчизна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

В позовній заяві зазначили, що в рівних частках є співвласниками земельних ділянок, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 10,62 га, що розташовані на території Токарівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, які вони успадкували після смерті свого батька ОСОБА_4, померлого 03 червня 2010 року.

Після прийняття спадщини та оформлення права спільної часткової власності на земельні ділянки їм стало відомо про те, що успадковані ними земельні ділянки знаходяться в користуванні ФГ Вітчизна .

Зазначені земельні ділянки використовуються відповідачем без укладення договору оренди землі. Позивачі неодноразово звертались до відповідача з проханням повернути їм земельні ділянки, однак до сьогоднішнього часу відповідач продовжує користуватись вказаними земельними ділянками. В зв'язку з цим, позивачі просять суд витребувати з чужого незаконного володіння у ФГ Вітчизна та повернути їм земельну ділянку площею 10,3395 га, кадастровий номер: 4821755500:04:000:0275, та земельну ділянку площею 0,28 га, кадастровий номер: 4821755500:04:000:0276, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Токарівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Представник позивачів ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує повністю.

Представник відповідача ФГ Вітчизна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмові пояснення в яких позов визнала, пояснила, що ФГ Вітчизна дійсно без укладеного договору оренди користується земельними ділянками, що успадкували позивачі. Пояснила, що ФГ Вітчизна згодне повернути позивачам земельні ділянки лише в тому разі, якщо вони укладуть договір оренди землі з іншим орендарем.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є в рівних частках співвласниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,3395 га, кадастровий номер: 4821755500:04:000:0275, та площею 0,28 га, кадастровий номер: 4821755500:04:000:0276, що розташовані на території Токарівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, яку вони успадкували після смерті батька ОСОБА_4, померлого 03 червня 2010 року. Зазначене підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2011 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-1083.

03 жовтня 2014 року позивачі своє право власності на успадковані земельні ділянки зареєстрували у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 жовтня 2010 року з індексними номерами: № 27803244, № 27803276, № 27803864, та № 27803923.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (зі змінами) встановлено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно наданих сторонами доказів, а саме інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 75753919 від 14 грудня 2016 року та № 75833341 від 14 грудня 2016 року встановлено, що договори оренди земельних ділянок, що належать позивачам не реєструвались. Таким чином, відповідач ФГ Вітчизна користується земельними ділянками, що належать позивачам без відповідної правової підстави.

Факт користування відповідачем ФГ Вітчизна зазначеними земельними ділянками без відповідних правових підстав підтверджується також довідкою Токарівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області № 1876 від 26 жовтня 2016 року, згідно якої земельна ділянка на теперішній час знаходиться в користуванні ФГ Вітчизна , та наданими до суду письмовими поясненнями представника відповідача ОСОБА_6 в яких вона підтвердила, що ФГ Вітчизна дійсно користується спірними земельними ділянками без укладеного договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року зазначено, що відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача ФГ Вітчизна на користь позивачів слід стягнути судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 - 215, 256, 259 ЦПК України, 387, 391 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 господарства Вітчизна про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

Витребувати з ОСОБА_3 господарства Вітчизна (ідентифікаційний код юридичної особи: 32843799) та повернути власникам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, належні їм на праві спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 04 жовтня 2011 року державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1083, земельну ділянку площею 10,3395 га, кадастровий номер: 4821755500:04:000:0275 та земельну ділянку площею 0,2800 га, кадастровий номер: 4821755500:04:000:0276, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Токарівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 господарства Вітчизна на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 18 копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 господарства Вітчизна на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 17 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7