Рішення

від 07.11.2013 по справі 498/636/13-ц

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/636/13-ц

Провадження по справі №2/498/264/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року с.м.т. ОСОБА_1 області

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Ткачук О.Л.,

при секретарі - Козачінській Л.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. ОСОБА_4 цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до СВК Рассвет , третя особа: Великомихайлівське міжрайонне управління юстиції в Одеській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до СВК Рассвет про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, розташована на землях Великоплоськівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, яка була прийнята нею в порядку спадкування після смерті її батька - ОСОБА_6. 23.11.2005 року між її батьком та відповідачем СВК Рассвет був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком дії до 2025 року та зареєстрований у Великомихайлівському районному відділі ОСОБА_1 регіональної фідії ДП ЦДЗК при держкомземі України 28.12.2006 року за №424. Вважає, що договір слід визнати недійсним, оскільки моментом вчинення вказаного договору вважається момент його державної реєстрації, проте в ньому були відсутні усі істотні умови, передбачені ст.15 ЗУ Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент державної реєстрації договору), зокрема у ньому не визначено істотної умови-умови збереження стану об'єкта оренди. Вказує, що відсутність зазначеної істотної умови порушує її право. Крім того зазначає, що в договорі також не обумовлені та не виконуються вимоги ч.2 ст.19 ЗУ Про оренду землі , а саме при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою. До того ж, вказує також на порушення п.18 Договору, а саме, що передача земельної ділянки відбулась в день укладення договору, тобто 23.11.2005 року, а не протягом трьох днів після його державної реєстрації, тобто після 28.12.2006 року. У зв'язку з чим просить визнати договір оренди недійсним, скасувати його державну реєстрацію та передати їй земельну ділянку з незібраним врожаєм без відшкодування затрат за час незаконного користування ними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини зазначені в позові.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що істотна умова умова збереження стану об'єкта оренди викладена в п.16 оскаржуваного договору, а саме орендар проводить комплекс міроприємств по збереженню стану об'єкта оренди, додержанню екологічної безпеки землекористування, родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил . Доводи позивача щодо порушення термінів передачі земельної ділянки, а саме завчасного її передання, також вважає такими, що не можуть бути підставою для визнання договору оренди недійсним, оскільки це було здійснено позивачем за власним розсудом. Стосовно вимог позивача в частині повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, вважає, що вони задоволенню не підлягають оскільки відсутній предмет спору, так як відповідач користувався цією ділянкою на підставі договору оренди.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, просив справу слухати за відсутності їх представника та винести рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме в момент вчинення правочину.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направив оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Згідно із ст.ст.210, 640 ЦК України, не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст.18 ЗУ Про оренду землі (в ред. на момент вчинення правочину) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 ЗУ Про оренду землі (в ред. на момент вчинення правочину) передбачено, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

23 листопада 2005 року між ОСОБА_6 та СВК Рассвет укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком з 2005 року по 2025 рік, який був зареєстрований у Великомихайлівському райвідділі ОСОБА_1 регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 28 грудня 2006 року за №424 .

26 листопада 2011 року помер орендодавець -ОСОБА_6, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

Після його смерті позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 червня 2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, кадастровий номер 5121680800:01:002:0747, яка розташована на території Великоплоськівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, з послідуючою реєстрацією у відділі Держкомзему у Великомихайлівському районі Одеської області за реєстровим №0121680800018020747301 від 25.06.2012року, про що свідчить посвідка на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 268013.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЗУ Про оренду землі (в редакції на момент вчинення договору оренди землі) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ст.14 цього Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 затверджено Типовий договір оренди землі.

Типовий договір затверджений компетентним органом, письмова форма договору із заздалегідь визначеними умовами. Норма про використання типового договору є диспозитивною, а отже, його використання проводиться за волею сторін, вираженою у цивільному договорі. Відповідно до ст.630 ЦК України договором може бути передбачено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Таким чином, положення типових договорів можуть застосовуватись незалежно від умов цивільно-правового договору.

Дослідивши у судовому засіданні договір оренди земельної ділянки від 23 листопада 2005 року, співвідношення його з типовим договором, та що у п. 16 спірного договору оренди передбачено умови збереження земельної ділянки, що є предметом оренди, а саме орендар проводить комплекс міроприємств по збереженню стану об'єкта оренди, додержанню екологічної безпеки землекористування, родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил , відповідно до п. 19 договору оренди, орендар після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. За п.26 орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, додержання екологічної бепеки землекористування та збереження родючості грунтів, державних стандартів, норм і правил.

Отже, матеріали справи спростовують твердження позивачки та її представника про відсутність у спірному договорі оренди умови збереження стану об'єкта оренди.

Тому суд вважає, що істотні умови Договору сторонами були погоджені відповідно до вимог ст. ст. 6, 27 ЦК України щодо свободи договору.

За правилами ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується, а тому відповідно до вимог ст.60 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів, щодо визнання правочину недійсним покладається саме на позивача. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За роз`ясненнями п.2, 7 Постанови Пленуму ВСУ України 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Договір оренди підписаний ОСОБА_6, умови договору узгодежні сторонами, як вбачається із відомостей про отримання орендної плати ОСОБА_6, потім позивачка ОСОБА_5 отримували орендну плату сільскогосподарською продукцією, та жодного доказу в обґрунтування висновку проте, що Договір оренди від 23 листопада 2005 року на час його вчинення не відповідав інтересам та волевиявленню ОСОБА_6Й матеріали справи не містять.

Що стосується доводів позивачки про порушення п.18 Договору а саме, що передача земельної ділянки відбулась в день підписання договору-23.11.2005 року, а не протягом трьох днів з моменту державної реєстраціїї(28.12.2006 р.), то вони не заслуговують на увагу оскільки на час виникнення спірних правовідносин (підписання договору та його державної реєстрації) був чинним Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою КМУ від 25.12.1998 року №2073, яким передбачено, що державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки є певною процедурою, яка займає визначений проміжок часу. Тобто підписання договору оренди та його державна реєстрація можуть не збігатися у часі. Так і сам позивач здійснив передачу своєї земельної ділянки за власним розсудом.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки не містить підстав визначених ч.2 ст.15 Закону України Про оренду землі для визнання його недійсним відповідно до закону, а тому позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задоволенню не підлягають. А тому і не підлягають до задоволення вимоги стосовно скасування державної реєстрації спірного договору оренди земельної ділянки та передачі земельної ділянки позивачці ОСОБА_5 оскільки вони є похідними від первісної вимоги, в задоволенні якої було відмовлено та являються наслідками у разі визнання договору недійсним.

Керуючись Законом України Про оренду землі , ст.ст.203, 210, 215, 638, 640 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до СВК Рассвет , третя особа: Великомихайлівське міжрайонне управління юстиції в Одеській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Л.Ткачук

Повне рішення складено 12 листопада 2013 року.

Суддя О.Л.Ткачук

Рішення не набрало законної сили.

Суддя О.Л.Ткачук