Рішення

від 24.04.2007 по справі 2/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "24" квітня 2007 р.Справа №  2/77

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/77

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика" м.Харків  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЦЕЗАРЬ", м. Олександрія Кіровоградської області     

про стягнення 11429,60 грн.  

Представники:

від позивача - Русаков О.В. , довіреність № 2  від 20.04.07 ;

від відповідача – участі не брав,  про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЦЕЗАРЬ" про стягнення 11429,60 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика"  та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЦЕЗАРЬ" існували правовідносини, які  носять характер договору купівлі – продажу.  

У відповідності до ст. 205   Цивільного кодексу України п равочин може  вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму  правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом  не  встановлена обов'язкова письмова форма, вважається  вчиненим,  якщо  поведінка  сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Досягненням між сторонами істотних умов договору купівлі – продажу підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем передано відповідачеві згідно видаткової накладної № 2427 від 26.10.2006р. та довіреності серії ЯМЛ № 913677 від 27.10.2006р. на суму 11429,60 грн. , одержання відповідного товару підтверджується також підписом та відтиском печатки відповідача на видатковій накладній, що в відповідності до  Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей № 99 від 16.05.1996р. є належним доказом підтвердження отримання товару.

28.12.2006р. товариством з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика" надіслано на адресу відповідача вимогу за № 295 розрахуватись за отриманий товар згідно накладної № 2427 від 26.10.2006р. на суму 11429,60 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідач за отриманий товар в строк визначений законом – до 04.01.2007р. не розрахувався, заборгованість не оплатив.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Боржник повинен виконати зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 11429,60 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЦЕЗАРЬ", проспект Леніна, 100, м. Олександрія Кіровоградської області ( п/р 26001001020746 в Олександрійській філії ТОВ ОКБ «Автокрасбанк», МФО 323679, код 33163623) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макаронна фабрика" вул. Франківська, 14, м. Харків ( п/р 26007035971300 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, код 31440648) заборгованість в сумі 11429,60 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 114,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя