Рішення

від 15.05.2007 по справі 15/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "15" травня 2007 р.Справа №  15/71

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТОВ „Агро-Текс” м. Кагарлик, Київської області

до відповідача: СТОВ „Казавчинське” с. Казавчин Гайворонського району Кіровоградської області

про стягнення 620547 грн.

Представники сторін:

від позивача – Бурковський В.Г. довіреність б/н від 07.03.06р.

від відповідача – Букотарь С.Л. директор підприємства

від відповідача – Хахіна Л.О. довіреність № 17 від 04.04.07р.

                                                       ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 100250 грн. боргу за поставлений по договору від 25.05.06р. товар, 501125 грн. штрафу, 19047 грн. 50 коп. пені. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представники відповідача позовні вимоги у письмових запереченнях на позов визнали частково в сумі 84000 грн. боргу, в решті суми боргу – 16250 грн. позов заперечили посилаючись на неякісну продукцію отриману від позивача – препарат „Гранстар”, відсутність сертифікатів якості на товар.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір купівлі-продажу № 124/05-06 від 25.05.06р. За умовами договору продавець / позивач / зобов'язується поставити та передати у власність покупця / відповідача / товар вказаний в договорі, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору згідно специфікації. В момент передачі продавцем товару покупцеві сторони підписують акт приймання – передачі, який є невід'ємною частиною даного договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання акту приймання – передачі. Загальна вартість товару, що передається по договору становить 100250 грн. Розрахунок за відвантаження товару здійснюється шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця до 15 серпня 2006 року. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній № РН-000337 від 25.05.06р. на підставі довіреності серія ЯМС № 284819 від 25.05.06р. передав відповідачу гербіциди „Гранстар”, „Базис” та мінеральні добрива на загальну суму 100250 грн. Видаткова накладна підписана представниками сторін, зі сторони відповідача директором підприємства Букатарь С.Л., та посвідчена печатками підприємств. Також, на виконання пункту 2.2 договору, складений акт приймання-передачі від 25.05.06р. про те, що ТОВ „Агро-Текс” передає, а СТОВ „Казавчинське” приймає товар на загальну суму 100250 грн. Акт підписаний представниками сторін, зі сторони відповідача директором підприємства Букатарь С.Л., та скріплений печатками підприємств.

Таким чином, вказаними документами підтверджується факт отримання відповідачем від позивача всієї кількості обумовленого договором від 25.05.06р. товару і на всю суму – 100250 грн.

Відповідач в порушення пункту 3.2 договору розрахунок за відвантажений товар до 15 серпня 2006 року з позивачем не провів, ні повністю, ні частково грошові кошти не перерахував.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджує акт звірки взаєморозрахунків від 23.11.06р. підписаний головними бухгалтерами та затверджений директорами підприємств і посвідчений печатками.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення штрафу та пені містяться в ст. ст. 231, 232 ГК України.

Пунктами 5.2, 5.3, 5.4 договору передбачено, що за прострочку платежу покупець виплачує продавцю штраф у п'ятикратному розмірі вартості всього товару за даним договором.

Сплата штрафу не звільняє покупця від сплати залишкової суми боргу.

За порушення строків оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.  

Сума штрафу становить 501250 грн. / 100250 грн. х 5 = 501250 грн. /.

Сума пені з врахуванням суми боргу, ст. ст. 232, 343 ГК України становить 8299 грн. 80 коп.

Частина 3 ст. 551 ЦК України визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як передбачено ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені ), яка підлягає  стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд приймає до уваги тяжкий фінансовий стан відповідача, необхідність його збереження як працюючого сільськогосподарського підприємства, не завдання цим збитків іншим учасникам господарських відносин, відсутність доказів завдання значних збитків позивачу, завищений розмір штрафу визначений пунктом 5.2 договору та зменшує його до 50000 грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Заперечення представників відповідача викладені в письмових поясненнях та в усній формі спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В листі № 162 від 06.06.06р. відповідач повідомляє позивача, що по причині не дії поставленого гербіциду марки „Гранстар” просить вислати свого представника для обстеження посівів пшениці і ячменю. Господарський суд ухвалами від 18.04.07р. і від 08.05.07р. вимагав від відділення зв'язку с. Казавчин Гайворонського району письмово повідомити про те, чи надсилало СТОВ „Казавчинське” в червні 2006 року лист на адресу ТОВ „Агро-Текс” та надати докази надсилання такого листа / при їх наявності /. У відповіді, що надійшла начальник відділення зв'язку Путенко Т.Г. повідомляє, що СТОВ „Казавчинське” відправляло простий лист на адресу м. Кагарлик ТОВ „Агро-Текс” 06.06.06р. Тобто, надсилання відповідачем простого листа на адресу позивача саме по собі не звільняє відповідача від проведення оплати за отриманий товар і подальшого проведення всіх дій по визначенню неякісності поставленого гербіциду „Гранстар” у повній відповідності з діючим законодавством України. Представник позивача в судовому засіданні категорично заперечує факт отримання ТОВ „Агро-Текс” листа відповідача.    

Акти обстеження посівів озимої пшениці та ярового ячменю складені 15 і 21  червня 2006 року не є належними доказами неякісної дії гербіциду „Гранстар”, так як представник позивача не приймав участі у складанні цих актів, доказів його виклику при складенні актів відповідачем теж не надано.

Посилання відповідача на понесені підприємством збитки внаслідок використання гербіциду „Гранстар”, не є підставою для відмови в задоволенні позову, так як предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за отриманий, але неоплачений товар. Відповідач не позбавлений права на пред'явлення окремого позову до ТОВ „Агро-Текс” про стягнення збитків. Питання про визнання договору від 25.05.06р. недійсним також може бути предметом окремого позову заінтересованої сторони. СТОВ „Казавчинське” не подавало зустрічний позов в порядку ст. 60 ГПК України.

Надані відповідачем результати аналізу № 123/1 хімічних засобів захисту рослин, які виконані Одеською прикордонною державною контрольно-токсикологічною лабораторією свідчать лише про невідповідність: 50,8 % діючої речовини трибенурон-метила пестициду „Гранстар”. Відповідачем не доведено суду, що результати цього аналізу стосуються пестициду „Гранстар” отриманого від позивача по договору від 25.05.06р. Слід також зазначити, що акт вилучення гербіциду марки „Гранстар” від 17.04.07р. проводився без представника позивача і без його виклику для участі в цьому вилученні.    

08.05.07р. відповідачем подані клопотання про витребування від позивача оригіналів документів, що підтверджують якість отриманого товару по накладній від 25.05.06р. та про направлення для аналізу якості пестициду „Гранстар”, отриманого від позивача, до Одеської прикордонної державної контрольно-токсикологічної лабораторії за адресою: 65016, м. Одеса, Ванний провулок 5-А.  

Подані відповідачем клопотання задоволенню не підлягають з наступних підстав.   

Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача за отриманий товар по договору купівлі-продажу від 25.05.06р. і накладній від 25.05.06р., а не встановлення якості отриманого товару. Крім того, в порушення ст. 41 ГПК України відповідачем не зазначений перелік питань що потребують роз'ясненню експертом і не вказана назва експертизи. Поняття „.. для аналізу якості...” в діючому ГПК відсутнє.

Ухвалою суду від 08.05.07р. від відповідача вимагалось подати докази звернення до позивача з письмовими зауваженнями стосовно якості чи кількості продукції при її прийнятті по договору від 25.05.06р. Відповідач таких доказів не надав. Усні посилання представника відповідача на отримання вказаного в накладній від 25.05.06р. товару від іншої особи не підтверджені жодним документом.

Усне клопотання представника відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду до моменту збирання врожаю задоволенню не підлягає, тому що не вказана конкретна календарна дата до якої він просить відстрочити виконання рішення суду.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 231, 232, 233, 343 ГК України, ст. ст. 526, 551, 655, 673, 679, 692 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з СТОВ „Казавчинське” с. Казавчин Гайворонського району Кіровоградської області р/р 260076253 АППБ „Аваль” м. Гайворон МФО 323538 код ЄДРПОУ 32656170 на користь ТОВ „Агро-Текс” м. Кагарлик вул. Незалежності 22 Кагарлицького району Київської області код ЄДРПОУ 31383538 – 100250 грн. боргу, 50000 грн. штрафу, 8299 грн. 80 коп. пені, 6096 грн. 74 коп. сплаченого державного мита, 115 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя