Справа № 758/12997/16-ц
Категорія 52
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
16 січня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОВЕНТУС ПЛЮС про розірвання трудового договору та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ ПРОВЕНТУС ПЛЮС про розірвання трудового договору та зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 03 березня 2014 року між нею та відповідачем було укладено трудовий договір № 2, згідно з яким її було прийнято на посаду менеджера (управителя) із збуту відділу збуту, про що зроблено відповідний запис до трудової книжки.
Вказала, що з червня 2015 року відповідач припинив свою трудову діяльність, про що їй було повідомлено її колегами, оскільки на той час вона перебувала у декретній відпустці.
Посилаючись на те, що вона позбавлена можливості звільнитися у відповідності до вимог чинного законодавства та у зв'язку з цим працевлаштуватися на законних підставах, ОСОБА_1 просила розірвати безстроковий трудовий договір, укладений 03 березня 2014 року ніж нею та ТОВ ПРОВЕНТУС ПЛЮС , зобов'язати відповідача внести запис до її трудової книжки про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
У судове засідання позивачка не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Надала суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 28).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки, суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заочний розгляд справи відбувається за відсутності представника відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.
Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що прізвище позивача з Чумаченко на Хільченко було змінено внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_2 ( а.с. 11).
Як встановлено в судовому засіданні, що 03 березня 2014 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено трудовий договір № 2 ( а.с. 3-5).
Згідно п. 1.1. даного договору позивача було прийнято на роботу до ТОВ ПРОВЕНТУС ПЛЮС на посаду менеджера (управителя) із збуту (код за КП ДК 003:2010 1475.4) відділу збуту, про що зроблено відповідний запис до трудової книжки ( а.с. 20).
У позовній заяві позивачка зазначила, що з червня 2015 року відповідач припинив свою трудову діяльність, про що їй було повідомлено її колегами, оскільки на той час вона перебувала у декретній відпустці.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. (ст.21 Кодексу законів про працю України).
В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі позбавлена можливості належного повідомлення власника про бажання розірвати трудовий договір, оскільки місце роботодавця на теперішній час невідомо.
15 жовтня 2016 року ОСОБА_1 на адресу директора ТОВ ПРОВЕНТУС ПЛЮС направляла заяву про звільнення її за власним бажанням, однак конверт повернувся з відміткою вибули ( а.с. 29-31).
Згідно з Наказом Міністерства парці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін'юсті України 27 червня 2001 року за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами - роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.
Відповідно до п. 6 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, у разі припинення строку дії трудового договору достроково, у трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення, з посиланням на відповідні статті КзПП України, про що сторони сповіщають Державну службу зайнятості, яка реєструвала договір. Згідно із п. 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, фізичні особи, при звільненні найманого працівника, роблять у трудовій книжці запис: Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України) , при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: Трудовий договір(номер) знято з реєстрації(дата) ; внесені фізичною особою до трудової книжки дані підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір і засвідчуються його печаткою.
Згідно з вимогами ст. 38 ч. 3 КЗпПУ, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови трудового договору з цих питань .
В силу відсутності самого відповідача ТОВ ПРОВЕНТУС ПЛЮС за місцем реєстрації, позивачка позбавлена можливості звільнитися у встановлений законодавством - ст.38 КЗпПУ, порядком, не має можливості розірвати укладений між нею та відповідачем трудовий договір за власною ініціативою, що порушує її конституційні права, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача в частині розірвання трудового договору, на підставі ст. 38 КЗпП України, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача внести запис до її трудової книжки про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, слід зазначити, що підставою для зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.
Також, на підставі вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОВЕНТУС ПЛЮС про розірвання трудового договору та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Розірвати трудовий договір № 2, укладений 03 березня 2014 року між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОВЕНТУС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 38832625), згідно ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОВЕНТУС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 38832625) в дохід держави судовий збір 551 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя М. О. Шаховніна
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2017 |
Оприлюднено | 02.02.2017 |
Номер документу | 64386867 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Шаховніна М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні