Вирок

від 25.01.2017 по справі 757/59218/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59218/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2017 року

Печерський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Карабаня В.М.,

при секретарі Войтюк О.С.,

за участю прокурора Безкоровайного Б.В.,

захисника ОСОБА_1,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грозний, Російська Федерація, росіянина, громадянина України, освіта вища, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в січні 2006 року, в денний час доби запропонував гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 придбати від імені ОСОБА_3 за грошову винагороду суб'єкт господарської діяльності ПП Лукоптторг (код ЄДР 33975928), з метою прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_3, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих йому ОСОБА_2, як майбутнього засновника та власника підприємства, усвідомлюючи, що підприємство реєструється на його ім'я, з метою прикриття незаконної діяльності гр. ОСОБА_2, з корисливих спонукань, щодо незаконного збагачення за вчинення вказаних протиправних дій, погодився на таку пропозицію.

В подальшому, 25 січня 2006 року, ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, зустрілись біля станції метро м. Києва Печерська та ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 для підписання попередньо виготовлений статут ПП Лукоптторг , рішення №1 про створення ПП Лукоптторг від 20.01.2005, та інші документи.

Надалі, в цей же день ОСОБА_2 переслідуючи злочинну мету надав вказівку ОСОБА_3 нотаріально засвідчити передані документи, та на виконання вказівки ОСОБА_3 прослідував до приватного нотаріуса, де підписав, попередньо виготовлений статут ПП Лукоптторг . Також, ОСОБА_3 в приміщенні приватного нотаріуса за вказівкою ОСОБА_2 підписав рішення №1 про створення ПП Лукоптторг від 20.01.2005, згідно якого останній володіє часткою у статутному капіталі підприємства у розмірі 100% та призначений директором ПП Лукоптторг .

Як попередньо було домовлено ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 біля станції метро м. Києва Печерська , та ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 підписані останнім вищевказані документи ПП Лукоптторг , за що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошову винагороду у розмірі 500 дол. США.

Статут ПП Лукоптторг підписаний ОСОБА_3, як нібито засновником зазначеного підприємства, був наданий 26.01.2006 до управління економіки відділу державної реєстрації Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, за адресою: Київська обл., м. Вишгород, площа Шевченка, буд. 1, для реєстрації підприємства на ім'я ОСОБА_3, та який зареєстрований за №13341020000001336 від 26.01.2006.

Створюючи ПП Лукоптторг , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали наміру виконувати вимоги Статуту підприємства, а діяльність їх, мала виражатися у незаконному переказі грошових коштів з безготівкової форми у готівку, шляхом оформлення по завідомо підроблених документах неіснуючих (фіктивних) фінансово-господарських операцій на отримання та відпуск товарно-матеріальних цінностей (надання послуг, виконання робіт) з дотриманням встановлених реквізитів та процедур, і шляхом перерахувань грошових коштів та спрямування на адресу підприємств-контрагентів різних форм власності документів фінансово-господарської діяльності без фактичного відпуску-прийому товару (надання послуг, виконання робіт).

Після реєстрації ПП Лукоптторг на ім'я ОСОБА_3, який виступивши номінальним засновником та директором підприємства, останній самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні, установчі документи передав ОСОБА_2, який використав підприємство з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, що мало виражатися у наданні послуг мінімізації податкових зобов'язань за матеріальну винагороду суб'єктам господарської діяльності України.

Тобто, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи що створене підприємство ПП Лукоптторг на ім'я ОСОБА_3 реєструється не для здійснення реальної фінансово-господарської діяльності, отримання прибутку від такої діяльності тощо, а з метою прикриття незаконної діяльності в своїх цілях.

Також, у ході досудового розслідування встановлено, що на початку січня 2014 року, в денний час доби гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запропонував гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 придбати від імені ОСОБА_4 за грошову винагороду суб'єкт господарської діяльності ТОВ Ліворно Груп (код ЄДР 38912375), з метою прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_4, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих йому ОСОБА_2, як майбутнього засновника та власника підприємства, усвідомлюючи, що підприємство перереєструється на його ім'я, з метою прикриття незаконної діяльності гр. ОСОБА_2, з корисливих спонукань, щодо незаконного збагачення за вчинення вказаних протиправних дій, погодився на таку пропозицію.

В подальшому, 11 січня 2014 року, ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, зустрілись біля станції метро м. Києва Печерська та ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 для підписання попередньо виготовлений статут ТОВ Ліворно Груп , протоколи №3 та №4 Загальних зборів учасників ТОВ Ліворно Груп від 10.01.2014 та 11.01.2014, наказ №9-к про призначення директора товариства ТОВ Ліворно Груп та інші документи.

Надалі, в цей же день ОСОБА_2 переслідуючи злочинну мету надав вказівку ОСОБА_4 нотаріально засвідчити передані документи, та на виконання вказівки ОСОБА_4 прослідував до приватного нотаріуса, де підписав, попередньо виготовлений статут ТОВ Ліворно Груп . Також, ОСОБА_4 в приміщенні приватного нотаріуса за вказівкою ОСОБА_2 підписав протокол №3 та №4 Загальних зборів учасників ТОВ Ліворно Груп від 10.01.2014 та 11.01.2014, згідно яких останній став володіти часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 100% та призначений новим директором ТОВ Ліворно Груп .

Як попередньо було домовлено ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_4 біля станції метро м. Києва Печерська , та ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 підписані останнім вищевказані документи ТОВ Ліворно Груп , за що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 грошову винагороду у розмірі 1 000 дол. США.

Статут ТОВ Ліворно Груп підписаний ОСОБА_4, як нібито засновником зазначеного підприємства, був наданий 11.01.2014 до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, за адресою: м. Київ, вул. Суворова, буд. 19, для перереєстрації підприємства на ім'я ОСОБА_4, та який зареєстрований за №10701050004052408 від 11.01.2014.

Придбаваючи ТОВ Ліворно Груп , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не мали наміру виконувати вимоги Статуту підприємства, а діяльність їх, мала виражатися у незаконному переказі грошових коштів з безготівкової форми у готівку, шляхом оформлення по завідомо підроблених документах неіснуючих (фіктивних) фінансово-господарських операцій на отримання та відпуск товарно-матеріальних цінностей (надання послуг, виконання робіт) з дотриманням встановлених реквізитів та процедур, і шляхом перерахувань грошових коштів та спрямування на адресу підприємств-контрагентів різних форм власності документів фінансово-господарської діяльності без фактичного відпуску-прийому товару (надання послуг, виконання робіт).

Після перереєстрації ТОВ Ліворно Груп на ім'я ОСОБА_4, який виступивши номінальним засновником та директором підприємства, останній самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні, установчі документи передав ОСОБА_2, який використав підприємство з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, що мало виражатися у наданні послуг мінімізації податкових зобов'язань за матеріальну винагороду суб'єктам господарської діяльності України.

Тобто, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи що придбане підприємство ТОВ Ліворно Груп на ім'я ОСОБА_4 перереєстровується не для здійснення реальної фінансово-господарської діяльності, отримання прибутку від такої діяльності тощо, а з метою прикриття незаконної діяльності в своїх цілях.

Дії ОСОБА_2 по створенню юридичної особи - ПП Лукоптторг та придбанню юридичної особи - ПП Лукоптторг , з використання реквізитів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчинені в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва.

Своїми умисними діями, які виразились у створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України.

28.11.2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Безкоровайним Б.В., якому на підставі ст.. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №32016100060000136 від 15.11.2016 року та обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання висунутого останньому обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, зокрема ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_2 має понести за вчинення злочину, а саме штраф в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України, згідно із ст. 12 КК України, є злочином середнього ступеня тяжкості.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469 та 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.11.2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Безкоровайним Б.В. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн.

Речові докази, а саме: повідомлення про підозру гр. ОСОБА_3 від 16.11.2016 року та протокол допиту як підозрюваного гр. ОСОБА_3 від 16.11.2016 року, що долучено до матеріалів справи - залишити зберігати там же.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя В.М.Карабань