Постанова

від 30.01.2017 по справі 816/2247/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2017 року м. ПолтаваСправа №816/2247/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1Г.) звернувся до суду з позовом до відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області (надалі також відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.12.2016 /а.с. 18-19/, просив визнати протиправними дії відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області щодо відкликання висновку від 17.06.2016 №2/41-16 про погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що чинним законодавством не передбачено підстав для відкликання висновку про погодження проекту землеустрою, а тому повідомлення відповідачем зацікавлених осіб у помилковій видачі висновку від 17.06.2016 №2/41-16 є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

Представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання з'явилась, надала письмові пояснення, за змістом яких стверджувала про правомірність та обґрунтованість дій відповідача.

Представник третьої особи надала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що висновок про погодження проекту землеустрою від 17.06.2016 №2/41-16 відкликано у зв'язку з не усуненням розробником зауважень, наведених у висновку відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області від 05.05.2016 №19-1623-0.3-709/2-16, у задоволенні позовних вимог просила відмовити. Також надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи по суті, судовий розгляд справи завершено у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

27.04.2016 до відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області надійшло клопотання за №15 від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 щодо розгляду та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби площею 22,5 га за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

На дане клопотання відповідачем складений висновок від 06.05.2016 за №19-1623-0.3-709/2-16, у якому зазначені зауваження до проекту землеустрою, а саме: 1) у разі формування земельної ділянки - додати викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; 2) додати погодження органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища; 3) уточнити площу земельної ділянки.

06.06.2016 до відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області надійшло клопотання за №16 від ФОП ОСОБА_2 щодо повторного розгляду та погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби площею 22,5 га за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

За результатами розгляду даного проекту землеустрою відповідач надав висновок від 17.06.2016 №2/41-16 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області /а.с. 7/.

При цьому відповідач визнав, що розробником усунуті недоліки документації із землеустрою, а саме: 1) відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" до проекту землеустрою додано викопіювання з кадастрової карти, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; 2) відповідно до частини третьої статті 186 1 Земельного кодексу України додано лист Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 16.05.2016 №1678 /03-03-06, де зазначено, що бажана земельна ділянка не відноситься до території та об'єктів природоохоронного фонду області; 3) допрацьовано пояснювальну записку, зазначено причини щодо розбіжності площі земельної ділянки.

Однак, листом від 08.07.2016 вих. №31-1623-99.7-1058/2-16 /а.с. 8/ відповідач повідомив ФОП ОСОБА_2 про те, що висновок від 17.06.2016 №2/41-16 виданий помилково та він вважається відкликаним.

Як на підставу для відкликання згаданого висновку відповідач послався на те, що у листі Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 16.05.2016 №1678 /03-03-06 відсутня інформація про наявність земель природоохоронного призначення на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. У зв'язку з цим відповідач стверджував про неусунення розробником документації із землеустрою зауважень, вказаних у висновку відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області від 06.05.2016 за №19-1623-0.3-709/2-16.

Не погодившись з діями відповідача щодо відкликання висновку про погодження проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Для вирішення спору у даній справі необхідно визначити, чи мав відповідач повноваження та достатні і законні підстави для відкликання висновку про погодження проекту землеустрою.

Так, порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в цій частині визначені статтями 186, 186 1 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 186 1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері /частина п'ята статті 186 1 Земельного кодексу України/.

При цьому частинами шостою - восьмою статті 186 1 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, у разі невідповідності поданого на погодження проекту землеустрою вимогам чинного законодавства компетентний орган має повідомити розробника про недоліки та надати розумний строк для їх усунення і лише у випадку неусунення відповідних недоліків - надати розробнику висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою.

У спірних відносинах відповідач, за наслідками розгляду проекту землеустрою, поданого на погодження розробником з урахуванням висновку про наявність недоліків, дійшов висновку про усунення відповідних недоліків та надав висновок про погодження проекту землеустрою.

Однак, у подальшому відповідний висновок відкликано з посиланням на неусунення недоліків, визначених у висновку від 06.05.2016 за №19-1623-0.3-709/2-16.

Суд зауважує, що відповідне національне законодавство не містить положень, якими було б визначено підстави та порядок відкликання висновку про погодження проекту землеустрою, а тому надаючи правову оцінку спірним діям відповідача, суд вважає за необхідне врахувати висновки Європейського Суду з прав людини, наведені у рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України".

Так, у даному рішенні Судом підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що: "у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси." /пункт 70 Рішення Суду/.

"Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються." /пункт 71 Рішення Суду/.

Таким чином, принцип "належного урядування" у контексті застосування до спірних відносин положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод допускає можливість виправлення державними органами випадкових помилок, допущених у ході виконання такими органами владних управлінських функцій. Однак, відповідні дії не мають призводити до непропорційного втручання у права та законні інтереси осіб, яких вони стосуються.

У даній справі відповідач стверджує про те, що висновок від 17.06.2016 №2/41-16 відкликано, оскільки його видано помилково, без врахування факту неусунення розробником недоліків проекту землеустрою, визначених у попередньому висновку від 06.05.2016 за №19-1623-0.3-709/2-16. В обґрунтування наведених доводів відповідач зауважує, що лист Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 16.05.2016 №1678/03-03-06 /а.с. 12/ не містить інформації про наявність земель природоохоронного призначення на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Однак, такі твердження відповідача є безпідставними, адже у межах розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області з'ясуванню належало питання про віднесення до об'єктів природно-заповідного фонду області виключно земельної ділянки, що запланована для відведення позивачу. При цьому у листі Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 16.05.2016 №1678/03-03-06 /а.с. 12/ зазначено, що згідно з наданими розробником картографічними матеріалами запланована для відведення гр. ОСОБА_1 земельна ділянка не відноситься до об'єктів природно-заповідного фонду області.

Отже, наведені у листі відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області від 08.07.2016 вих. №31-1623-99.7-1058/2-16 доводи не є підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою, а тому відповідні доводи не можуть бути визнані як достатня підстава для відкликання наданого відповідачем позитивного висновку про погодження проекту землеустрою.

Інших обставин щодо порушення розробником зазначеного вище проекту землеустрою вимог чинного законодавства, що унеможливлювали б надання висновку про погодження такого проекту, відповідачем не наведено.

А відтак, дії відповідача щодо відкликання згаданого вище висновку про погодження проекту землеустрою не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим їх належить визнати неправомірними.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ /частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Отже, суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідач не довів суду, що у спірних відносинах він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Разом із цим, позивач навів належні та допустимі докази порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області щодо відкликання висновку від 17.06.2016 №2/41-16 про погодження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, про що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 відділом Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області надісланий лист від 08.07.2016 вих. №31-1623-99.7-1058/2-16.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 39857609) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551,21 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Бойко