Рішення

від 24.01.2017 по справі 904/143/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2017 Справа № 904/143/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виробничий центр "Віджая", м. Дніпро

до Відділу освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради, м. Дніпро

про стягнення 77 818,24 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 10/11-2016 від 10.11.2016)

ОСОБА_2 - представник (дов. № 10/11-2016 від 10.11.2016)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (дов. № 126 від 20.01.2017)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-виробничий центр "Віджая" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі77 818,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору №2 (про закупівлю послуги за державні кошти) від 02.02.2016 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017 порушено провадження по справі та призначено до розгляду в засіданні на 23.01.2017.

23.01.2017 представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі. Подав через канцелярію суду заяву про визнання позову про стягнення заборгованості.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Навчально-виробничий центр Віджая (позивач-учасник) та відділом освіти Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (яке в подальшому було перейменоване на відділ освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради) (замовник - відповідач) за наслідками проведення процедури відкритих торгів було укладено договір №2 про закупівлю послуги за державні кошти.

Відповідно до п. 1.1. договору, учасник зобов'язується у січні - грудні 2016 року надавати замовникові послугу за номенклатурою, зазначеній в специфікації, а замовник - прийняти і оплатити таку послугу.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться за фактично надану послугу шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок учасника коштів після пред'явлення учасником рахунка на оплату послуги.

Відповідно до п. 4.2. договору, до рахунка додається акт виконаних робіт.

Пунктом 6.1.2. договору встановлений обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надану послугу згідно порядку, зазначеному в п. 4.1. договору, а також приймати надану послугу згідно з актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.4.1. договору, учасник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.

На виконання умов укладеного договору, у грудні 2016 позивач надав відповідачу послугу шкільних їдалень з надання харчування на суму 77818,24 грн., а відповідач прийняв надані послуги без заперечень та за відсутності претензій до виконаної роботи, про що між сторонами було складено акт прийому-здачі наданих послуг №9-В від 29.12.2016 (а.с.47).

Відповідач за надані позивачем послуги у встановлений строк не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 77818,24 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Заборгованість у розмірі 77 818,24 грн. була визнана відповідачем у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 77818,24 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відділу освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 7, код 02142164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виробничий центр Віджая (49002, м. Дніпро, пл. Успенська, 14, код 21936131) заборгованість в розмірі 77818,24 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.01.2017

Суддя ОСОБА_4