Рішення

від 24.01.2017 по справі 910/22981/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017Справа №910/22981/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "М-БУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ"

про стягнення 73930,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Заболотна Г.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК "М-БУД" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" заборгованості у розмірі 77 308,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №23/08-16 від 23.08.2016 в частині оплати за виконані роботи та неналежним виконанням обов'язку з оплати наданих позивачем послуг за актом надання послуг №242 від 27.09.2016, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 77308,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2016 порушено провадження по справі № 910/22981/16 та призначено її до розгляду на 24.01.2016.

23.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, пояснення щодо вимоги про стягнення 14400,00 грн. та заява про зменшення позовних вимог.

Присутній в судовому засіданні 24.01.2017 представник позивача надав письмові пояснення щодо відсутності графіку фінансування. Заяву про зменшення позовних вимог підтримав.

У своїй заяві про зменшення позовних вимог позивачем заявлено до стягнення з відповідача 73930,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та відповідно має місце нова ціна позову.

Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2017 надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103040466596.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 24.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК "М-БУД" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (замовник, відповідач) було укладено договір № 23/08-16 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик та з матеріалів що надаються замовником, відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації (завдання на виконання робіт), виконати роботи з влаштування покриття ФЕМ на об'єкті, розташованому за адресою: в межах автодороги Київ-Ковель-Ягодин та вулиць М. Залізняка, І. Виговського, Депутатська в м. Буча, Київської області, (надалі - роботи) та здати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт та матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування, якими забезпечує підрядник, визначається на підставі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 1, далі - договірна ціна).

Розрахунки за договором здійснюються на підставі рахунків, які надаються підрядником згідно з порядком фінансування робіт, визначеним договором, у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 2.2. договору).

Згідно із п. 2.3. договору замовник здійснює авансовий платіж та наступні платежі згідно графіка фінансування.

За поясненнями позивача графіку фінансування між сторонами не підписувалось.

У відповідності до розділу 5 договору на виконавця покладено обов'язок здійснювати роботи, визначені договором своїми засобами; виконувати роботи відповідно до проектної документації, вимог ДБН, ДСТУ, інших норм і стандартів, що діють на території України та використовувати матеріали, що надаються замовником, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам. На замовника, в свою чергу покладено обов'язок прийняти належним чином виконані роботи в порядку, передбаченому договором та забезпечити своєчасну оплату робіт згідно з умовами договору.

Передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт (п. 6.1. договору).

У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, сторони складають акт з переліком недоліків. Підрядник зобов'язаний усунути всі недоліки і повідомити замовника про готовність до настання терміну передачі закінчених робіт згідно умов договору (п. 6.2. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 144530,00 грн., що підтверджується Актом № 1 від 30.09.2016 приймання виконаних робіт за вересень 2016 на суму 141280,00 грн. (Форма КБ-2в), Довідкою про вартість виконаних робіт від 30.09.2016 на суму 141280,00 грн., Актом № 2 від 30.09.2016 приймання виконаних робіт за вересень 2016 на суму 3250,00 грн. (Форма КБ-2в), Довідка про вартість виконаних робіт від 30.09.2016 на суму 3250,00 грн. (Форма КБ-3).

Відповідачем було частково здійснено оплату за договором на суму 83000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань за договором №23/08-16 від 23.08.2016 в частині повної оплати вартості виконаних позивачем робіт, у відповідача утворилась заборгованість за договором у сумі 61530,00 грн.

Також позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 215 від 16 вересня 2016 року на послуги бульдозера на суму 14400,00 грн.

Згідно із підписаним між сторонами актом надання послуг №242 від 27.09.2016 позивач надав відповідачу послуги бульдозера на суму 14400,00 грн.

Надані позивачем послуги на суму 14400,00 грн. відповідачем оплачені не були.

24.10.2016 позивач звернувся до відповідача із листом-попередженням № 2410/1 від 24.10.2016, в якому просив сплатити суму заборгованості у розмірі 75930,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу, відповідач листом вих. №64 від 24.10.2016 повідомив позивача про зобов'язання сплатити борг згідно із графіком, наведеним у листі.

Оскільки, відповідачем не було здійснено першого платежу за графіком наведеним у листі, позивач 10.11.2016 направив відповідачу претензію, в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 75930,00 грн.

З огляду на те, що відповідач заборгованості не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 75930,00 грн.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно із якою у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості по договору №23/08-16 від 23.08.2016 на суму 2000,00 грн., позивачем заявлено до стягнення з відповідача 73930,00 грн. заборгованості.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до Акту № 1 від 30.09.2016 приймання виконаних робіт за вересень 2016 року та Акту № 2 від 30.09.2016 приймання виконаних робіт за вересень 2016 року позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 144530,00 грн.

Акти приймання виконаних робіт підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Також між сторонами підписано Довідки про вартість виконаних робіт від 30.09.2016 на суму 141280,00 грн. та на суму 3250,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем робіт на суму 85000,00 грн., у зв'язку із чим несплаченими залишаються роботи на суму 59530,00 грн.

Як встановлено судом, у вересні 2016 року позивач надав відповідачу послуги бульдозера на суму 14400,00 грн., що підтверджується актом надання послуг №242 від 27.09.2016. Вказаний акт підписаний та засвідчений печаткою відповідача без заперечень та зауважень.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи, акт надання послуг №242 від 27.09.2016, рахунок на оплату №215 від 16.09.2016 судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги бульдозера на суму 14400,00 грн., а відповідач, в свою чергу здійснити оплату наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт надання у вересні 2016 року позивачем відповідачу послуг на суму 14400,00 грн. підтверджений актом надання послуг №242 від 27.09.2016 та відповідачем не спростований.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням того, що за поясненнями позивача графіку фінансування між сторонами не підписувалось, сторонами не було погоджено строку оплати за договором, а також за актом надання послуг №242 від 27.09.2016, то відповідний строк виконання грошового зобов'язання визначається за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Як встановлено судом, 24.10.2016 позивач звернувся до відповідача із листом-попередженням № 2410/1 від 24.10.2016, в якому вимагав сплатити суму заборгованості у розмірі 75930,00 грн.

Про отримання зазначеної вимоги свідчить відмітка відповідача про отримання та відповідь на вимогу (лист вих. №64 від 24.10.2016).

Також 10.11.2016 позивачем було направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості у розмірі 75930,00 грн.

За таких обставин, строк оплати заборгованості по договору №23/08-16 від 23.08.2016 та за актом надання послуг №242 від 27.09.2016 настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №23/08-16 від 23.08.2016 у розмірі 59530,00 грн. та за послуги бульдозера на суму 14400,00 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання у загальному розмірі 73930,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 73930,00 грн.

З огляду на наведене вище, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "М-БУД".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕРБУД КАПІТАЛ" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 4-В, оф. 415, ідентифікаційний код 37602198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "М-БУД" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 36-38, оф. 50, ідентифікаційний код 38260248) заборгованість у розмірі 73930,00 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2017.

Суддя С.О. Турчин