Рішення

від 23.01.2017 по справі 908/3100/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/115/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2017 Справа № 908/3100/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92, офіс 124 - б)

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення 323 403,29 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10 від 13.12.2016

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 541 від 22.07.2016

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.11.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення 340 108,29 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/3100/16, справі присвоєно номер провадження - 5/115/16, розгляд якої призначено на 14.12.2016. У судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви. У судовому засіданні 23.01.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За клопотанням сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

12.12.2016 до початку розгляду справи по суті на адресу суду надійшло клопотання позивача № 38 від 09.12.2016 про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 323403,29 грн., з яких: 299615,09 грн. - сума основного боргу, 4211,03 грн. - сума 3 % річних, 19577,17 грн. - сума втрат від інфляції.

У судовому засіданні 14.12.2016 позивач підтримав вказане клопотання про зменшення розміру позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З урахуванням викладеного, вказане клопотання позивача № 38 від 09.12.2016 відповідно до ст. 22 ГПК України прийнято судом як зменшення заявлених позовних вимог.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 09.07.2015 між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерналадка було укладено договір підряду №1330715. Позивач виконав роботи, обумовлені умовами договору. Між сторонами були підписані форми КБ-2вта КБ - 3. Однак, станом на 23.01.2017 відповідач не здійснив оплату виконаних робіт. Позивач просить суд стягнути з відповідача 323403,29 грн., з яких: 299615,09 грн. - сума основного боргу, 4211,03 грн. - сума 3 % річних, 19577,17 грн. - сума втрат від інфляції. Просить позовні вимоги задовольнити. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Суду надано письмовий відзив, відповідно до якого нарахування 3 % річних та втрат від інфляції є безпідставним через несвоєчасність надання позивачем документів, передбачених у пункті 2.8. договору, та перебіг строку виконання грошового зобов'язання повинен починатись з моменту отримання відповідачем даних документів, а саме: рахунку на оплату. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Також, відповідач підтримав клопотання про надання розстрочки виконання рішення строком на 12 місяців.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2015 між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерналадка (далі - підрядник) було укладено договір підряду №1330715 (далі - договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого підрядник зобов'язується виконати роботи по: Капітальний ремонт системи релейного захисту та автоматики вимикачів 10 кВ РП-1 та ПНР, Токмацького РЕМ (далі - роботи), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи згідно до умов цього договору. Склад та обсяг робіт, передбачених п. 1.1. цього договору, визначається розрахунком договірної ціни з локальним кошторисом (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість цього договору становить з ПДВ 299 615,09 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.8., 2.10. договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових кошів на поточний рахунок підрядника протягом 180 календарних днів після підписання сторонами актів виконаних робіт - форма КБ-2в та довідки - форма КБ-3 на підставі отриманого замовником рахунку за умови наявності одночасно таких умов: підписання сторонами акту виконаних робіт - форма КБ-2в та довідки - форма КБ-3, надання підрядником замовнику роздрукованої з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної, яка складена, оформлена та зареєстрована відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору, з квитанцією на підтвердження прийняття цієї податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Сторони дійшли згоди, що у випадку, коли замовник повинен здійснити розрахунок за фактично виконані роботи відповідно до п. 2.3. цього договору, але відповідна податкова накладна не надана підрядником замовнику, або підрядником порушений порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (в т.ч. податкова накладна не зареєстрована підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін), 20,3 % загальної суми з ПДВ по такій накладній, оформленій з порушенням та/або не зареєстрованій підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних є сумою прощення боргу підрядником замовнику. Відповідно, зобов'язання замовника перед підрядником по оплаті вартості виконаних робіт в частині суми, яка дорівнює 20,3% загальної суми з ПДВ по такій податковій накладній, вважається припиненим внаслідок звільнення підрядником замовником від його обов'язків (прощення боргу в цій сумі). Моментом (датою) припинення зобов'язання замовника шляхом прощення боргу підрядником є перше число місяця, наступного за місяцем, на який припадає граничний термін (календарний день), в який податкова накладна мала б бути зареєстрована підрядником в Єдиному реєстрі. Для припинення зобов'язання зі сплати коштів в зазначеній частині шляхом прощення підрядником замовнику боргу підписання додаткових заяв або угод не вимагається.

Термін виконання робіт - 3 квартал 2015 - 4 квартал 1016. Початок виконання робіт на протязі 3-х календарних днів з моменту виведення обладнання у ремонт, по письмовій заявці замовника, з обов'язковим зазначенням у заявці дати виведення обладнання у ремонт та дати, з якої підрядник може приступити до виконання робіт. Заявка направляється замовником підряднику по факсу або нарочно відповідальній особі підрядника, вказаній у списку, який надається підрядником замовнику одночасно з укладанням договору. У разі зміни переліку відповідальних осіб підрядник зобов'язаний повідомити замовника протягом 5 робочих днів. У разі, якщо заявка була направлена факсом, підрядник в день отримання заявки надсилає замовнику повідомлення щодо прийняття заявки до виконання.

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату підряднику за фактично виконані об'єми роботи на підставі двосторонніх актів виконаних робіт (п. 4.1.1. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань. Усі доповнення до цього договору вважаються його невід'ємною частиною (п. 10.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

29.12.2015 між сторонами було підписано форми КБ-2в та КБ-3 на загальну суму 299 615,09 грн. (а.с. 14 - 25).

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 29 від 01.10.2016 на суму 327647,59 грн., яка була отримана останнім 11.10.2016, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26 - 29). У відповіді на претензію відповідач просив розглянути питання реструктуризації суму боргу строком на 6 місяців, починаючи з листопада 2016 (а.с. 96, 97).

08.12.2016 відповідач отримав від позивача ОСОБА_3 звірки взаєморозрахунків на суму 299 615,09 грн., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача на супровідному листі № 38 від 07.12.2016 (а.с. 51 - 52).

В матеріалах справи містяться податкові накладні та докази їх реєстрації згідно із ст. 201 Податкового кодексу України (а.с. 83 - 85).

Сума основного боргу у розмірі 299 615,09 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4211,03 грн. - сума 3 % річних, 19577,17 грн. - сума втрат від інфляції.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції позивача, суд приходить до висновку про необхідність здійснити власний розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції, оскільки умовами п. 2.8. договору передбачено, що позивач повинен був надати відповідачу разом з іншими документами рахунок на оплату. Позивачем не надано суду доказів надання відповідачу рахунку на оплату. У судовому засіданні 23.01.2017 представник позивача пояснив, що докази надання відповідачу рахунку на оплату у позивача відсутні.

Пунктом 2.8. договору, сторони узгодили, що відповідач повинен оплатити виконані роботи протягом 180 календарних днів після підписання сторонами актів виконаних робіт - форма КБ-2в та довідки - форма КБ-3 на підставі отриманого рахунку за умови наявності одночасно таких умов: підписання сторонами акту виконаних робіт - форма КБ-2в та довідки - форма КБ-3, надання підрядником замовнику роздрукованої з Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної, яка складена, оформлена та зареєстрована відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору, з квитанцією на підтвердження прийняття цієї податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Оскільки судом встановлено, що позивач не виконав свого обов'язку і не надав відповідачу рахунок на оплату, то відповідно до ст. 613 ЦК України, якою передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, то позивач припустився прострочення, тому у відповідача не виник обов'язок з оплати.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України.

Отже, рахунок на оплату є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за прийняту ним продукцію.

Суд зауважує, що роботи за договором прийняті відповідачем, форми КБ-2в та КБ-3 підписані сторонами, будь-яких зауважень щодо виконаних робіт (якості, комплектності тощо) відповідачем не висловлено. Крім цього, реквізити для оплати за виконані роботи були відомі відповідачу, оскільки місяться у договорі та були зазначені у претензії.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що претензія про сплату суми боргу була отримана відповідачем 11.10.2016 (а.с. 26 - 29).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до норм ст. 530 ЦК України, у відповідача виник обов'язок оплатити виконані роботи потягом 7 днів з моменту отримання претензії. Суд враховує, що відкладальною умовою для оплати в розумінні п. 2.8. договору, є саме 180 календарних днів після підписання сторонами форм КБ-2в та КБ-3, а не надання рахунку для оплати, а тому після отримання претензії з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, прострочення строків оплати починається з 19.10.2016 (включно). З викладених підстав, посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку щодо оплати судом не приймаються.

Згідно із розрахунком суду, здійсненим за допомогою КП Законодавство стягненню підлягають 3 % річних за період з 19.10.2016 по 14.12.016 у розмірі 1399,84 грн. та втрати від інфляції за листопад 2016 у розмірі 5 393,07 грн.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

Щодо клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців. Пунктом 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України передбачено, що Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо . Як доказ скрутного матеріального становища до клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців відповідачем надано звіт про фінансові результати за І півріччя 2016 року, відповідно до якого збитки підприємства за 2014 рік склали 2402 тис. грн. (а.с. 112 - 113); довідку щодо заборгованості по заробітній платі (а.с. 103), довідку про кредиторську заборгованість (а.с. 104, 109), про податковий борг (а.с. 105) та нормативи відрахувань (а.с. 106 - 106 - 108). Також, відповідач пояснив, що постановами НКРЕКП було встановлено нульовий відсоток відрахувань коштів, які надходили на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання. Інших доходів, крім отримання коштів за поставлену електричну енергію, відповідач не має.

Позивач заперечує проти надання розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців, оскільки відповідач тривалий час не виконував свої зобов'язання щодо сплати вартості виконаних позивачем робіт. Крім того, на даний час існує велика кількість відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання рішень, в яких боржником виступає - ВАТ Запоріжжяобленерго .

Враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про надання розстрочки частково - строком на 3 місяці наступним чином: до 15.02.2017 - 102 136,00 грн., до 15.03.2017 - 102 136,00 грн., до 15.04.2017 - 102 136,00 грн.

Також, у судовому засіданні 23.01.2017 позивачем було підтримано клопотання про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката надано до матеріалів справи договір про надання послуг адвокату № 07/16 від 14.11.2016, платіжне доручення № 827 від 24.11.2016 на суму 2000,00 грн., свідоцтво № 676 від 07.05.2008, картку платників податку та Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з такого доходу податку (а.с. 54, 55, 57 - 60).

З огляду на вищевикладене, враховуючи вимоги ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що в розмір відшкодування судових витрат, у т.ч. оплати послуг адвоката, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним з огляду на складність та обставини справи, суд приходить до висновку, що сума заявлених позовних вимог у розмірі 323403,29 грн. та розмір оплати послуг адвоката 2000,00 грн. є співрозмірними, оскільки позовна заява подана до суду у зв'язку з невиконанням відповідачем протягом тривалого часу умов договору підряду від 09.07.2015 № 1330715, судом проведено 3 судових засідання за участю адвоката ОСОБА_1, а тому відшкодуванню підлягають судові витрати в сумі 2000, 00 грн. на оплату послуг адвоката.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відносяться на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92, офіс 124 - б, код ЄДРПОУ 37442635) суму основного боргу у розмірі 299 615 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 09 коп., 3 % річних у розмірі 1 399 (одна тисяча триста дев'яносто дев'ять) грн. 84 коп., втрати від інфляції у розмірі 5 393 (п'ять тисяч триста дев'яносто три) грн. 07 коп., розстрочивши виконання рішення суду строком на 3 місяці наступним чином: до 15.02.2017 - 102 136,00 грн., до 15.03.2017 - 102 136,00 грн., до 15.04.2017 - 102 136,00 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92, офіс 124 - б, код ЄДРПОУ 37442635) судовий збір у розмірі 4 596 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 11 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерналадка» (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92, офіс 124 - б, код ЄДРПОУ 37442635) витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 30.01.2017.