Рішення
від 24.01.2017 по справі 910/20294/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017Справа № 910/20294/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діола-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Транс"

про стягнення 1 409 957,83 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Сергійчук М.В. (представник за довіреністю № 1 від 16.01.2017р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діола-Інвест" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Транс" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором № 9 на транспортне-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні від 26.01.2016р. в розмірі 1 409 957,83 грн., з яких 1 137 442,36 грн. сума основного боргу, 212 891,01 грн. пені, 41 981,01 грн. інфляційних втрат та 17 643,45 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у зазначеному вище розмірі, за наявності якої позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем всупереч вимогам ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність та умовам договору йому не надано оригінали належним чином оформлених міжнародних автомобільних накладних (CMR), які підтверджують факт надання послуг експедитором, у зв'язку з чим неможливо встановити дату передачі товару вантажоодержувачу та дату виникнення у відповідача обов'язку оплатити вартість наданих позивачем послуг. Крім того, відповідач вказував на некоректність розрахунків позивача суми пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи письмові пояснення, відповідно до яких останній вказує на те, що порядок передачі документів (оригіналів рахунків-фактур, актів виконаних робіт та CMR з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу) відповідачу умовами договору не передбачено, натомість на адресу позивача повернулися всі акти здачі-прийняття робіт, які підписані відповідачем без жодних заперечень чи претензій, а посилання відповідача на неотримання вказаних документів є прагненням останнього ухилитися від виконання своїх зобов'язань за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 06.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. розгляд справи відкладено до 13.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи до 17.01.2017р.

В судовому засіданні 17.01.2017р. судом оголошено перерву до 24.01.2017р.

В судове засідання 24.01.2017р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений під розписку.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 24 січня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2016р. між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) було укладено Договір № 9 на транспортне-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні (надалі - Договір), предметом якого відповідно до п. 2.1. є взаємовідносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються замовником експедитору для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному.

За змістом п. 2.2. Договору експедитор зобов'язувався організувати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видачу його уповноваженій на отримання ватажу особі, а замовник зобов'язувався оплатити вартість послуг експедитора.

Згідно п. 2.3. Договору заявки, погоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого перевезення. В Заявках можуть відображатися також інші істотні умови Договору,не були обумовлені сторонами в момент підписання Договору.

У відповідності до п. 2.4. Договору сторони визначили юридичну силу Договору, Додатків до нього та інших документів, переданих факсимільним чи електронним зв'язком, і погоджуються на використання цих документів в господарському суді для захисту своїх інтересів в разі неналежного виконання зобов'язань іншою стороною.

В п. 3.1.1. Договору позивач взяв на себе зобов'язання у випадку досягнення згоди Сторін щодо умов конкретного перевезення вантажу письмово підтвердити прийняття Заявки до виконання, завіривши печаткою з зазначенням прізвища, імені водія та реєстраційних номерів транспортного засобу.

Як передбачено в п. 3.1.6. Договору позивач зобов'язувався надати замовнику оригінали рахунків, два примірники акту виконаних робіт, податкову накладну, товарно-транспортну накладну (ТТН або СМR) з позначкою (підпис уповноваженої особи, завірений печаткою/штампом) Вантажоотримувача про отримання вантажу.

Відповідач, за умовами п. п. 3.3.1., 3.3.2., 3.3.4. Договору зобов'язувався вчасно передавати експедитору Заявки на організацію автомобільних перевезень вантажів чи надання інших послуг зазначених в цьому Договорі. Надавати в Заявці всю необхідну інформацію про характер і властивості вантажу які можуть передбачати особливі умови його транспортування, а також забезпечити страхування вантажу за свій рахунок у разі, якщо вартість вантажу перевищує розмір відповідальності експедитора. Належним чином оформити повний комплект товаросупровідних документів, які необхідні для приймання/видачі вантажу, його митного оформлення та забезпечення безперешкодного руху транспортного засобу по маршруту перевезення.

В п. 3.3.11. Договору відповідач зобов'язувався сплачувати рахунки експедитора на умовах, передбачених в цьому Договорі та в розмірах узгоджених в Заявках або Додатках про тарифи.

Згідно п. п. 4.2., 4.3. Договору вартість наданих експедитором транспортно-експедиторських послуг узгоджується сторонами в Заявках або в Додатку про тарифи. У вартість включаються витрати експедитора на організацію транспортування вантажу та винагорода експедитора з урахуванням ПДВ. Платежі та взаємні розрахунки між сторонами здійснюються на підставі рахунків.

У відповідності до п. 4.4. Договору розрахунки за Договором здійснюються в безготівковій формі у національній грошовій одиниці України шляхом переказу коштів на поточний рахунок Експедитора протягом 2 (двох) банківських днів з моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, що підтверджується копією СМR з підписом і печаткою вантажоодержувача про отримання вантажу на підставі виставленого експедитором рахунку-фактури.

В п. 4.7. Договору сторони домовились, що замовник зобов'язаний підписати акт виконаних роби і впродовж 10-ти днів з дня його отримання, один примірник повернути Експедитору. У випадку, якщо акт виконаних робіт не підписаний і не заперечений замовником у зазначеним цим пунктом термін, він вважається прийнятим замовником без змін і рахунок підлягає оплаті в повному обсязі.

Як зазначає позивач на виконання умов Договору, за заявками відповідача, в період з лютого по квітень 2016р. було надано послуги з організації перевезень вантажу останнього на загальну суму 2 774 090,91 грн.

Відповідач, свої зобов'язання в частині проведення вчасних та в повному обсязі розрахунків за надані позивачем послуги за Договором виконав неналежним чином та оплатив їх вартість на суму 1 636 648,55 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 295 від 11.02.2016р. на суму 150 000,00 грн., № 24 від 09.03.2016р. на суму 173 800,50 грн., № 25 від 09.03.2016р. на суму 20 966,50 грн., № 26 від 09.03.2016р. на суму 13 526,00 грн., № 68 від 30.03.2016р. на суму 100 000,00 грн., № 84 від 11.04.2016р. на суму 70 250,00 грн., № 85 від 11.04.2016р. на суму 165 642,50 грн., № 86 від 11.04.2016р. на суму 63 755,90 грн., № 92 від 14.04.2016р. на суму 96 000,00 грн., № 93 від 14.04.2016р. на суму 34 000,00 грн., № 94 від 14.04.2016р. на суму 65 909,30 грн., № 109 від 20.04.2016р. на суму 100 000,00 грн., № 115 від 26.04.2016р. на суму 72 909,20 грн., № 116 від 26.04.2016р. на суму 127 090,80 грн., № 170 від 16.05.2016р. на суму 110 546,40 грн., № 196 від 30.05.2016р. на суму 250 000,76 грн., № 624 від 11.08.2016р. на суму 20 987,02 грн., № 625 від 11.08.2016р. на суму 1 263,67 грн.

З урахуванням викладеного, позивач вказує на те, що неоплаченими відповідачем, в тому числі й станом на час розгляду справи, залишаються послуги за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 1 137 442,36 грн., а саме:

- №ОУ-0000110 від 17.03.2016р.;

- №ОУ-0000111 від 18.03.2016р.;

- №ОУ-0000130 від 31.03.2016р.;

- №ОУ-0000131 від 01.04.2016р.;

- №ОУ-0000133 від 31.03.2016р.;

- №ОУ-0000134 від 02.04.2016р.;

- №ОУ-0000135 від 02.04.2016р.

Позивачем на виконання умов Договору було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих ним послуг, а саме:

№ СФ-0000110 від 17.03.2016р. на суму 174 460,00 грн., який було частково оплачено відповідачем на суму 75 761,64 грн., що не заперечується позивачем.;

№ СФ-0000111 від 18.03.2016р. на суму 173 550,00 грн.;

№ СФ-0000130 від 31.03.2016р. на суму 173 038,80 грн.;

№ СФ-0000131 від 01.04.2016р. на суму 173 038,80 грн.;

№ СФ-0000133 від 31.03.2016р. на суму 173 038,80 грн.;

№ СФ-0000134 від 02.04.2016р. на суму 173 038,80 грн.;

№ СФ-0000135 від 02.04.2016р. на суму 173 038,80 грн.

Крім того, позивачем на виконання п. 4.4. Договору та з огляду на заперечення відповідача щодо неможливості встановлення дати передачі товару вантажоодержувачу, надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії СMR з відмітками про отримання вантажу вантаж отримувачем (ТОВ АПК Умут ).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016р. Договір може бути припиненим/розірваний тільки після завершення всіх взаєморозрахунків, пов'язаних із його виконанням (п. п 8.1., 8.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано та скріплено їхніми печатками Акт звірки взаєморозрахунків за Договором від 20.04.2016р., відповідно до якого позивач надав відповідачу послуги на суму 2 765 245,22 грн., а відповідачем сплачено вартість послуг на суму 953 850,70 грн.

За вказаним актом звірки, станом на 20.04.2016р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 811 394,52 грн., яку відповідно до наявного в матеріалах справи листа № 249 від 21.04.2016р. відповідач підтвердив гарантував її погашення в розмірі 811 394,52 грн. у строк до 06.05.2016р., а 1 000 000,00 грн. у строк до 13.05.2016р.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 080616/1 від 08.06.2016р. на суму 1 811 394,52 грн., на яку відповідачем було надано відповідь (лист № 287 від 14.06.2016р.), якою останній запевнив позивача про погашення заборгованості перед позивачем після надходження коштів від іншого контрагента.

У зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався за надані позивачем послуги, останній звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування визначено статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Так, відповідно до частин 11, 12 ст. 9 Закону перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, в тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до статті 6 Закону України Про транзит вантажів , який визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України, транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування.

Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до органів доходів і зборів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), книжка МДП (Carnet TIR), книжка АТА (Carnet ATA), необхідні для здійснення митного контролю.

Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи 4.4. Договору відповідач повинен був здійснити розрахунки з позивачем за надані ним послуги протягом 2 (двох) банківських днів з моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, що підтверджується копією СМR з підписом і печаткою вантажоодержувача про отримання вантажу на підставі виставленого експедитором рахунку-фактури.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 2 765 245,22 грн.

При цьому, позивачем не надано до матеріалів справи, доказів на підтвердження надання відповідачу послуг з організації перевезення вантажів на загальну суму 8 845,69 грн.

Проте, матеріали справи містять докази сплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг на вказану суму (8 845,69 грн.), а саме за рахунками-фактури № СФ-0000211 від 18.05.2016р. ( 1 263,67 грн.) та № СФ-0000212 від 18.05.2016р., № СФ-0000213 від 18.05.2016р., які були оплачені відповідачем разом з рахунками-фактури № СФ-0000106 від 18.03.2016р. та № СФ-0000107 від 18.03.2016р. на загальну суму 20 987,02 грн.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не оплачено послуги за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 1 137 442,36 грн. (2 774 090,91 грн. (повна вартість послуг) - 1 636 648,55 грн. (часткова оплата вартості послуг відповідачем).

Факт надання послуг та сума вартості наданих позивачем послуг за Договором укладеним з позивачем, відповідачем не заперечувались.

Посилання відповідача щодо неможливості встановлення дати передачі товару вантажоодержувачу, а відтак і дату виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг, спростовуються зібраними у справі доказами, а саме підписаними без взаємних претензій актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 1 137 442,36 грн. (з урахуванням часткової оплати вартості послуг відповідачем), виставленими відповідачу рахунками-фактури, а також наданими до матеріалів справи копіями CMR про отримання товару вантажоодержувачем, які в сукупності відповідно до положень п. п. 2.4., 4.4. та 4.7. Договору є підставою для проведення розрахунків з позивачем.

Крім того, відповідач в Акті звірки взаєморозрахунків за Договором від 20.04.2016р., а також в листах № 249 від 21.04.2016р., № 287 від 14.06.2016р. визнав факт наявності заборгованості перед позивачем та зобов'язувався її погасити.

За таких обставин, факт наявності заборгованості відповідача за надані позивачем послуги на загальну суму 1 137 442,36 грн. є документально підтвердженим та відповідачем у встановленому законом порядку не спростований, а тому, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 212 891,01 грн. пені, 41 981,01 грн. інфляційних втрат та 17 643,45 грн. 3 % річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами ст. 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3.5. Договору у разі несвоєчасних розрахунків замовник зобов'язується оплатити Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день протермінування платежу. Штрафні санкції за несвоєчасні розрахунки нараховуються з моменту виникнення в експедитора права для їх нарахування до моменту повного погашення замовником заборгованості.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та встановлено, що за деякими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) його здійснено за більший період, ніж передбачено умовами договору та законодавством України, крім того, позивачем при розрахунку пені невірно вказано кількість днів у році (366 днів у 2016р.), що призвело до збільшення нарахованої ним суми пені, а тому (з урахуванням також заперечень відповідача щодо здійсненого розрахунку пені позивачем) суд проводить власний розрахунок пені.

За таких обставин, за порушення оплати вартості наданих послуг, до стягнення з відповідача за заявлений позивачем період підлягає сума пені, а саме:

4 844,69 грн. = 129 996,93 грн. (вартість послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000110 від 17.03.2016р. з урахуванням часткової оплати відповідачем) * 44% * 31 (кількість днів прострочення з 22.03.2016р. по 21.04.2016р.) : 366;

4 723,93 грн. = 129 996,93 грн. * 38% * 35 (кількість днів прострочення з 22.04.2016р. по 26.05.2016р.) : 366;

383,59 грн. = 129 996,93 грн. * 36% * 3 (кількість днів прострочення з 27.05.2016р. по 29.05.2016р.) : 366;

2 427,00 грн. = 98 698,36 грн. (вартість послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000110 від 17.03.2016р. з урахуванням часткової оплати відповідачем) * 36% * 25 (кількість днів прострочення з 30.05.2016р. по 23.06.2016р.) : 366;

3 114,66 грн. = 98 698,36 грн. * 33% * 35 (кількість днів прострочення з 24.06.2016р. по 28.07.2016р.) : 366;

4 096,25 грн. = 98 698,36 грн. * 31% * 49 (кількість днів прострочення з 29.07.2016р. по 15.09.2016р.) : 366;

404,50 грн. = 98 698,36 грн. * 30% * 5 (кількість днів прострочення з 16.09.2016р. по 20.09.2016р. з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України) : 366;

6 259,18 грн. = 173 550,00 грн. (вартість послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000111 від 18.03.2016р.) * 44% * 30 (кількість днів прострочення з 23.03.2016р. по 21.04.2016р.) : 366;

6 306,59 грн. = 173 550,00 грн. * 38% * 35 (кількість днів прострочення з 22.04.2016р. по 26.05.2016р.) : 366;

4 779,73 грн. = 173 550,00 грн. * 36% * 28 (кількість днів прострочення з 27.05.2016р. по 23.06.2016р.) : 366;

5 476,78 грн. = 173 550,00 грн. * 33% * 35 (кількість днів прострочення з 24.06.2016р. по 28.07.2016р.) : 366;

7 202,79 грн. = 173 550,00 грн. * 31% * 49 (кількість днів прострочення з 29.07.2016р. по 15.09.2016р.) : 366;

853,52 грн. = 173 550,00 грн. * 30% * 6 (кількість днів прострочення з 16.09.2016р. по 21.09.2016р. з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України) : 366;

3 536,42 грн. = 173 038,80 грн. (вартість послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000130 від 31.03.2016р.) * 44% * 17 (кількість днів прострочення з 05.04.2016р. по 21.04.2016р.) : 366;

6 288,02 грн. = 173 038,80 грн. * 38% * 35 (кількість днів прострочення з 22.04.2016р. по 26.05.2016р.) : 366;

4 765,65 грн. = 173 038,80 грн. * 36% * 28 (кількість днів прострочення з 27.05.2016р. по 23.06.2016р.) : 366;

5 460,65 грн. = 173 038,80 грн. * 33% * 35 (кількість днів прострочення з 24.06.2016р. по 28.07.2016р.) : 366;