Рішення

від 24.01.2017 по справі 910/22644/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017Справа №910/22644/16

За позовом Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-РІЕЛТІ"

про стягнення 48 831,37 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Лепесія Д.О. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

вільний слухач: Кравець С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український державний геологорозвідувальний інститут (УКРДГРІ) (Державне підприємство) (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-РІЕЛТІ" (відповідач) 48831,37 грн., з яких: борг у сумі 30000,00 грн., 3% річних у сумі 1708,76 грн., втрати від інфляції у сумі 17122,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про виконання робіт № КД0559-05 від 03.11.2014 в частині оплати за виконані роботи у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 30000,00 грн. Також у зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані 3% річних у сумі 1708,76 грн. та втрати від інфляції у сумі 17122,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 порушено провадження по справі № 910/22644/16 та призначено її до розгляду на 27.12.2016.

23.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 розгляд справи №910/22644/16 відкладено на 24.01.2017.

19.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2017 надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала суду від 12.12.2016 була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103040466103.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 24.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 між Українським державним геологорозвідувальним інститутом (УКРДГРІ) (Державне підприємство) (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-РІЕЛТІ" (замовник, відповідач) було укладено договір про виконання робіт № КД0559-05 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника виконати роботи з наукового дослідження за тематикою "Обґрунтування ресурсної бази Ярославської площі", відповідно до Технічного завдання, визначеного у Додатку № 1 до цього договору, а замовник зобов'язується належним чином прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Згідно із п. 1.2. договору, кінцевим результатом робіт виконавця за цим договором має бути Звіт за результатами наукового дослідження за геологічною тематикою "Обґрунтування ресурсної бази Ярославської площі", (далі - Звіт), що має перелік документів згідно з Календарним планом виконання робіт за договором, наведеним у додатком № 2 до цього договору (далі - "Календарний план виконання робіт за договором").

Виконавець виконує роботи одним етапом, склад та строки якого представлені у Календарному плані виконання робіт за договором (п. 1.4. договору).

Ціна договору визначається на підставі Кошторисного розрахунку вартості робіт за цим договором, наведеного у додатку № 3 до цього договору, та протоколу погодження договірної ціни, наведеному у додатку № 4 до цього договору, що є його невід'ємними частинами, і становить 25 000,00 грн., крім того ПДВ -5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень, 00 копійок), всього - 30 000,00 грн. (п. 2.1. договору).

Замовник сплачує всю суму ціни договору, що складає 25 000,00 грн., крім того ПДВ -5000,00 грн. на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт та рахунку-фактури протягом 10 (десяти) банківських днів, починаючи з дня, наступного за днем підписання уповноваженими представниками сторін визначеного у цьому пункті Акту приймання - передачі виконаних робіт та скріплення його печатками сторін (п. 2.2. договору).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Ціна договору включає винагороду виконавцю як автору результатів наукового дослідження, проведеного відповідно до цього договору (п. 2.3., п. 2.4. договору).

Згідно із пп. 3.1.3. п. 3.1. договору виконавець зобов'язаний, після виконання робіт за цим договором передати замовнику Звіт у кількості примірників, визначених у пункті 1.3. цього договору, підписаних уповноваженим представником виконавця та скріплених печаткою виконавця за окремим Актом приймання - передачі Звіту, а також акт приймання - передачі виконаних робіт і рахунок - фактуру на сплату ціни договору. Акт приймання - передачі Звіту і Акт приймання-передачі виконаних робіт мають бути складені кожний у 2 (двох) оригінальних примірниках, підписаних уповноваженим представником виконавця і скріплені печаткою виконавця.

Відповідно до пп. 3.2.1. п. 3.2. договору, замовник зобов'язаний, при відсутності претензій прийняти від виконавця Акт приймання - передачі Звіту шляхом підписання уповноваженим представником замовника 2 (двох) оригінальних примірників Акту приймання-передачі, Звіту та скріплення їх печаткою замовника та повернути 1 (один) оригінальний примірник Акту приймання-передачі, Звіту виконавцеві.

Підпунктом 3.2.3. пункту 3.2. договору на замовника покладено обов'язок оплатити виконавцю ціну договору за виконані роботи у порядку, розмірі та у строки, визначені у цьому договорі на підставі рахунків-фактур та Акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 8.1. договору).

Позивачем на виконання умов договору виконано, а відповідачем прийнято виконану позивачем роботу за темою: "Обґрунтування ресурсної бази Ярославської площі" (у паперовому вигляді та на електронному носії) на суму 30000,00 грн., що підтверджується Актом від 28.11.2014 про здавання-приймання геолого-тематичних робіт за договором №0559-05 від 03.11.2014 та Звітом виконаного за результатами проведених робіт за темою: "Обґрунтування ресурсної бази Ярославської площі".

Вказані Акт та Звіт з боку відповідача підписані та скріплені печаткою без зауважень та заперечень.

Відповідач в порушення умов договору вартість виконаних позивачем робіт на суму 30000,00 грн. не оплатив.

28.01.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу вих. №88 від 26.01.2016 про сплату заборгованості за договором про виконання робіт № КД0559-05 від 03.11.2014 на суму 30000,00 грн.

З урахуванням наведеного, у зв'язку із наявністю заборгованості за договором у розмірі 30000,00 грн. та простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач за період з 13.12.2014 по 04.11.2016 нарахував 3% річних у розмірі 1708,76 грн. та втрати від інфляції у сумі 17122,61 грн. за період з грудня 2014 року по вересень 2016 року.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору про виконання робіт № КД0559-05 від 03.11.2014, суд дійшов висновку що зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до Акту від 28.11.2014 про здавання-приймання геолого-тематичних робіт за договором №0559-05 від 03.11.2014 та Звіту виконаного за результатами проведених робіт за темою: "Обґрунтування ресурсної бази Ярославської площі" позивачем виконано роботи з наукового дослідження за тематикою "Обґрунтування ресурсної бази Ярославської площі" на суму 30000,00 грн. Акт здавання-приймання геолого-тематичних робіт та Звіт підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Згідно із рахунком на оплату №1924 від 04.12.2014 вартість виконаних робіт за договором №0559-05 від 03.11.2014, що підлягала сплаті відповідачем становить 30000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 2.2. договору сторони передбачили, що відповідач сплачує всю суму ціни договору, що складає 25 000,00 грн., крім того ПДВ -5000,00 грн. на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт та рахунку-фактури протягом 10 (десяти) банківських днів, починаючи з дня, наступного за днем підписання уповноваженими представниками сторін визначеного у цьому пункті Акту приймання - передачі виконаних робіт та скріплення його печатками сторін.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач оплату вартості виконаних позивачем робіт на суму 30000,00 грн. у строки, передбачені п. 2.2. договору, не здійснив.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором у розмірі 30000,00 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 30000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 30000,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1708,76 грн., нараховані за період з 13.12.2014 по 04.11.2016 та втрати від інфляції у сумі 17122,61 грн., нараховані за період з грудня 2014 року по вересень 2016 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Згідно із п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р.

Розрахунки 3% річних у сумі 1708,76 грн. та інфляційних втрат у розмірі 17122,61 грн. є арифметично вірними, у зв'язку із чим, суд задовольняє позовні вимоги у цій частині.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє повністю позовні вимоги Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство).

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОС-РІЕЛТІ" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, будинок 10, ідентифікаційний код 33234475) на користь Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (Державне підприємство) (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 78-А, ідентифікаційний код 01432032) 30000,00 грн. - основний борг, 1708,76 грн. - 3% річних, 17122,61 грн. - інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2017.

Суддя С.О. Турчин