Рішення

від 26.01.2017 по справі 922/4215/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р.Справа № 922/4215/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Зубр" про стягнення 1 263,11 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №2-329 від 24.12.2015 р.;

відповідача - не з'явився;

третої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 228,57 грн., де: 1 161,36 грн. - основна сума заборгованості; 20,43 грн. - 3% річних від простроченої суми; 46,78 грн. - сума інфляційних втрат.

В обґрунтування позову зазначає, що ним протягом квітня 2016 року фактично надані, а Відповідачем отримані послуги з транспортування природного газу газотранспортною системою, які неоплачені відповідачем. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 175, 193, 198 Господарського кодексу України, статей 15, 16, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позов підтримав в редакції наданої до суду заяви про збільшення позовних вимог №174/18 від 16.01.2017 р. (вх. №1391 від 17.01.2017 р.), в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1 161,36 грн., суму втрат від інфляції - 80,13 грн. та три відсотки річних - 21,62 грн.

Суд, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог №174/18 від 16.01.2017 р. (вх. №1391 від 17.01.2017 р.) враховуючи, що вказана заява подана із дотриманням ст. ст. 22, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, приймає її до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 26 січня 2017 року не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у даній справі та в обґрунтування своєї правової позиції до матеріалів справи не надав. Разом з тим, ухвала Господарського суду Харківської області від 07 грудня 2016 року про порушення провадження у справі №922/4215/16, яка направлялась на адресу відповідача, зазначену в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася на адресу суду з довідками поштового відділення: повернуто «за закінченням терміну зберігання» .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач з урахуванням приписів пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, Публічним акціонерним товариством Харківміськгаз , виконуючи функції управління газорозподільною системою та Оператора ГРМ у квітні 2016 року здійснено розподіл природного газу Відповідачу в обсязі 2,093 тис. куб. м. на об'єкт за адресою вул. Зубарєва, 34, м. Харків, 61005. Факт отримання останнім обсягів природного газу підтверджується актом №ХРГ00011527 від 30.04.2016 р., підтверджується актом №ХРГ00011527 від 30.04.2016 р. (т. I, арк. 33-36).

Протягом квітня 2016 року позивачем фактично надані, а Відповідачем отримані послуги з транспортування природного газу в частині транспортування обсягу 2,093 тис. куб. м. природного газу газотранспортною системою, так само Оператором ГРМ надані, а Відповідачем отримані послуги з розподілу природного газу в частині транспортування 2,093 тис. куб. м. природного газу газорозподільною системою.

На думку позивача, дії Відповідача, що полягають у споживанні природного газу у квітні 2016 року в обсязі 2,093 тис. куб. м, породжують для нього цивільні права та обов'язки у правовідносинах з учасниками ринку природного газу, які забезпечують постачання, транспортування та розподіл природного газу.

З метою фіксації факту надання таких послуг, документального оформлення та проведення розрахунків, Позивачем складено відповідний акт № 04-16-20826 від 30.04.2016 року про надання послуг транспортування природного газу, який направлено Відповідачу для підписання та здійснення оплати за отримані послуги.

Однак Відповідач від підписання акту про надання послуг й виконання обов'язку споживача оплачувати надані послуги з транспортування відмовився, мотивуючи це тим, що житловий будинок, який розташований за адресою вул.. Зубарєва, 34, м. Харків, 61005 передається в управління об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Зубр відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 21 липня 2015 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 1 Закону України Про ринок природного газу визначено терміни, зокрема щодо оператора газорозподільної системи, розподілу природного газу та транспортування природного газу:

розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;

оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);

транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.12.2013 №882 функції оператора Єдиної газотранспортної системи України були покладені на Публічне акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ , яке й до цього часу є оператором газотранспортної системи. Відповідно до п.1 постанову КМУ від 24.07.1998 р. №1173 Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу основними видами діяльності ПАТ УКРТРАНСГАЗ є здійснення господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними газопроводами та зі зберігання природного газу.

Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ (Опертор ГТС) є тим суб'єктом господарювання, на якого покладені функції Оператора ГТС, який здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, відповідно до загальних положень якого його дія поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу, у томі числі і на Відповідача, як споживача. Доступ суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах, зокрема, своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи.

Відповідачу згідно положень Закону України Про ринок природного газу та Кодексу газотранспортної системи, Оператором ГТС можуть бути надані на платній основі послуги транспортування природного газу, зокрема послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою.

У відповідності до зазначених положень нормативно-правових актів, Позивач, як Оператор ГТС, здійснюючи діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб, забезпечує транспортування природного газу газотранспортною системою, зокрема до газорозподільної системи Оператора ГРМ, та передачу природного газу в газорозподільну систему Оператора ГРМ. В свою чергу, Оператор ГРМ, що здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, забезпечує розподіл (переміщення) природного газу, що надійшов з газотранспортної системи Позивача, з метою його фізичної доставки споживачам, об'єкти яких підключені до його мережі.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, частіш першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. інші юридичні факти. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У квітні 2016 року Позивач здійснив транспортування в загальному потоці та передачу загального обсягу природного газу Оператору ГРМ, у тому числі обсяг природного газу 2,093 тис. м. куб. спожитий Відповідачем. ПАТ Харківміськгаз , як Оператор ГРМ, здійснив розподіл природного газу споживачам, що надійшов до його газорозподільної системи від Позивача, зокрема розподілив на об'єкт Відповідача природний газ в обсязі 2,093 тис. м. куб., а Відповідач отримав природний газ у зазначеному обсязі.

З огляду на такі обставини, протягом квітня 2016 року Позивачем фактично надані, а Відповідачем отримані послуги з транспортування природного газу в частині транспортування обсягу 2,093 тис. куб. м. природного газу газотранспортною системою, так само Оператором ГРМ надані, а Відповідачем отримані послуги з розподілу природного газу в частині транспортування 2,093 тис. куб. м. природного газу газорозподільною системою.

Таким чином, факт споживання Відповідачем природного газу у квітні 2016 року в обсязі 2,093 тис. куб. м. свідчить, зокрема про фактичне надання Відповідачу послуг з його транспортування Позивачем, а отже й про виникнення у Відповідача зобов'язань з оплати наданих послуг транспортування природного газу газотранспортною системою.

Позивач на основі отриманої від Оператора ГРМ інформації, здійснив розрахунок вартості наданих Відповідачу послуг відповідно до постанови НКРЕКП №3159 від 29.12.2015 р. Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та газорозподільними трубопроводами .

Відповідно до п. 5 вказаної постанови НКРЕКП №3159 від 29.12.2015 р., із змінами і доповненнями, у редакції постанови НКРЕКП від 24.03.2016 N420, Регулятором встановлено тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідно до території ліцензованої діяльності газорозподільних підприємств згідно з додатком.

Згідно з додатком до вказаної постанови (пункт 32), тариф на транспортування природного газу до території діяльності газорозподільного підприємства ПАТ Харківміськгаз у квітні 2016 року складав 462,40 (без ПДВ), грн. за 1000 куб. м. З урахуванням встановленого тарифу вартість отриманих Відповідачем послуг з транспортування Позивачем природного газу в обсязі 2,093 тис. куб. м. визначена шляхом множення тарифу на обсяг газу та на розмір 20% ПДВ, що загалом склала 1 161,36 грн.

З метою фіксації факту надання таких послуг, документального оформлення та проведення розрахунків, Позивачем складено відповідний акт № 04-16-20826 від 30.04.2016 року про надання послуг транспортування природного газу, який направлено Відповідачу.

Відповідно до ст. 193 Еосподарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Надання Позивачем послуг з транспортування природного газу Відповідачу з оформленням відповідного акту також є правомірним правочином, вчинення та дійсність якого не може ставитись під сумнів і який спрямований на набуття у спірних правовідносинах Позивачем прав щодо оплати Відповідачем наданих йому послуг транспортування природного газу та встановлення для Відповідача відповідного обов'язку здійснити оплату таких послуг.

Враховуючи викладені обставини та відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства у Відповідача виникли зобов'язання перед Позивачем з оплати отриманих послуг у квітні 2016 року в розмірі 1 161,36 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачу направлено претензію №3299/18 від 27.05.2016 р. з вимогою здійснити оплату наданих Позивачем послуг у десятиденний строк з моменту її отримання, яка вручена представнику Відповідача 02.06.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити грошові кошти в розмірі 1 161,36 грн. за спожиті послуги в квітні 2016 року до 12 червня 2016 року.

В силу статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів сплати суми основного боргу не надав, позовні вимоги про стягнення коштів в розмірі 1 161,36 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 21,62 грн. трьох відсотків річних та 80,13 грн. інфляційних втрат за період з 12.06.2016 р. по 25.01.2017 р., в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі, які складаються з 1 378,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 204, 509, 526, 530, 599, 612, 625, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" (61005, м. Харків, пр. Московський, буд. 97, код ЄДРПОУ 34632036) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 25698645) суму основного боргу в розмірі 1 161,36 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 80,13 грн., три відсотки річних у сумі 21,62 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

/Справа №922/4215/15/