Рішення

від 15.05.2007 по справі 2/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/62

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

15.05.2007                                                                                             Справа  № 2/62

За позовом хлібокомбінату Тячівської райспоживспілки, м. Тячів

До відповідача малого приватного підприємства „ВІК”, м. Тячів

Про звільнення не житлових приміщень, переданих за договором від 01.01.2006 року оренди складських приміщень для зберігання товарів площею 495кв.м., розташованих в смт. Буштино, вул.. Торгова, 2 та стягнення суми 9000грн., в тому числі 4200грн. заборгованості по орендній платі та суми 4800грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача – Мідяник М.Ю. - представник по довіреності №15 від 30.03.2007р.

від відповідача – Гоблик В.І. –представник за дорученням від 03.05.07р.

СУТЬ СПОРУ: звільнення не житлових приміщень, переданих за договором від 01.01.2006 року оренди складських приміщень для зберігання товарів площею 495кв.м., розташованих в смт. Буштино, вул.. Торгова, 2 та стягнення суми 9000грн., в тому числі 4200грн. заборгованості по орендній платі та суми 4800грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх збільшення).

Позивач просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі з урахуванням заяви про їх збільшення по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що договір оренди у встановленому порядку закінчив свою дію, а оскільки пролонгація старого неможлива в силу небажання власника майна, орендар повинен звільнити орендоване майно. Користування майном без належних правових підстав вважає порушенням норм чинного законодавства. Також просить взяти до уваги те, що відповідачем доказів про його продовження чи укладення нового не подано, а відповідно останній повинен орендовані приміщення звільнити у встановленому законом порядку. Також просить в повному обсязі задовольнити вимоги про стягнення суми 4200грн. заборгованості по орендній платі та суми 4800грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди, оскільки відповідачем не звільнено після закінчення строку дії договору оренди орендованого майна та порушено обов'язок стосовно повного та своєчасного розрахунку по орендній платі за використання майна.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.05.2007 року по справі №2/62

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та вказує на те, що дана сума 3000грн. була сплачена не МПП „ВІК”, який не користується майном за даним договором оренди, а від приватного підприємця Гоблик С.І., оскільки дана особа і є якраз належним користувачем частини вказаного позивачем в позові майна згідно з домовленістю з позивачем. В обґрунтування таких доводів подав суду письмове пояснення даного приватного підприємця, яка підтверджує використання частини такого майна з січня 2006 року та проводить оплату за це.

Однак, усвідомлюючи факт припинення договірних відносин та необхідності звільнення орендованих приміщень, подав суду клопотання за погодженням з представником позивача про звільнення орендованого майна за відповідним актом прийому-передачі 21.05.2007 року о 10 годині.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між хлібокомбінатом Тячівської райспоживспілки, м. Тячів та малим приватним підприємством „ВІК”, м. Тячів 01.01.2006 року було укладено договір оренди не житлових приміщень –складських приміщень площею 175кв.м. та площею 320кв.м. в смт. Буштино Тячівського району, вул. Торгова, 2.

Згідно пункту 2.1 договору сторони визначають, що датою початку використання орендованого майна орендарем є дата підписання сторонами акту прийому-передачі майна. У відповідності до даної умови сторонами 01.01.2006р. було підписано відповідний акт приймання-передачі орендованого майна, тобто з цього часу у орендаря виникає обов'язок по здійсненню розрахунків за користування орендованим майном.

Відповідно до розділу 3 договору сторонами було визначено орендну плату, розмір якої встановлено сторонами в 600грн. і яку орендар зобов'язувався у відповідності з п.3.1 договору перераховувати на рахунок орендодавця кожен місяць.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, з подальшими змінами та доповненнями та статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата за користування об'єктом оренди вноситься незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до умов договору оренди нарахування орендної плати за об'єкт, що орендується, припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення. Так, як відповідач до сьогоднішнього дня продовжує користуватися приміщенням (доказів у підтвердження зворотнього відповідачем суду не подано), то відповідно зобов'язаний перераховувати встановлену договором суму орендної плати щомісячно.

Позивач стверджує, що взяті на себе зобов'язання орендар не виконував належним чином та порушено умови договору щодо своєчасності внесення орендної плати в порядку п.3 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна України”, у зв'язку з чим заборгованість по орендній платі склала суму 4200грн., однак, враховуючи неповернення орендарем орендованого майна після припинення договірних зобов'язань просить також стягнути з відповідача суму 4800грн. неустойки.

За умовами розділу 6 договору сторонами було визначено строк дії договору (до 30.11.2006р., тобто на одинадцять місяців) та порядок його зміни чи розірвання. Пунктом 6.3 договору встановлено, що чинність даного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.05.2007 року по справі №2/62

Позивач вказує на те, що за нормами статті 764 Цивільного кодексу України, а також статтею 291 Господарського кодексу України встановлено місячний термін,  протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його дії. Листами №21 від 05.10.2006р. та №25 від 30.10.2006 року, що підтверджується поштовими квитанціями №457 від 06.10.2006р. та №341/182540 від 30.10.2006р. було попереджено відповідача про припинення дії договору, а відповідно про необхідність звільнення орендованих приміщень.

Позивач просить в повному обсязі задоволити позовні вимоги, оскільки у відповідності до п.4.1.4 договору оренди, у випадку припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані по акту прийому-передачі.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором,  законом.

Нормами статті 291 Господарського кодексу України та статті 785 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки припинення умов договору у разі закінчення строку, на який його було укладено та необхідність орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених договором.

Позивачем доведено, а відповідачем належним чином не спростовано той факт, що договір оренди від 01.01.2006р. припинив свою дію з 30.11.2006р., а відповідно у відповідача виникло зобов'язання по поверненню об'єкту оренди позивачу. Статтею 284 Господарського кодексу України визначено, що строк дії договору визначається за погодженням сторін. З цих підстав позивачем подано листи №21 від 05.10.2006р. та №25 від 30.10.2006 року, що підтверджується поштовими квитанціями №457 від 06.10.2006р. та №341/182540 від 30.10.2006р., про припинення договірних відносин та надіслано орендарю акти прийому-передачі орендованого майна для відповідного підписання.

За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути орендодавцю орендоване майно за відповідним актом прийому-передачі підлягають задоволенню в повному обсязі з встановленням за згодою представників сторін в засіданні суду 21.05.2007 року о 10 годині.

Статтями 286 ГК України та 762 ЦК України передбачено обов'язок сплачувати орендарем орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності та інші види платежів, якщо такі обумовлені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За умовами договору оренди встановлено, що оплата за оренду приміщення проводиться орендарем, тобто відповідачем у справі, незалежно від фінансово-господарської діяльності орендаря. Додані позивачем до матеріалів справи документи свідчать про виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати боргу по орендній платі. Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором станом на 01.12.2006р. в сумі 4200грн. основного боргу належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 15.05.2007 року по справі №2/62

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України  у  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо  наймач  не  виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно статті 551 ЦК України предметом неустойки  може  бути  грошова  сума,  рухоме  і нерухоме майно. Якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть  домовитися  про  зменшення розміру неустойки, встановленого  актом  цивільного  законодавства,  крім   випадків, передбачених законом. Чинним законодавством, а саме статтею 785 ЦК України встановлено розмір неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення речі, переданої в найм, у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на дані положення позивач просить стягнути з відповідача суму 4800грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.12.2006р. по 01.03.2007р.

Доводи позивача стосовно стягнення суми неустойки є обґрунтованими та  такими, що заслуговують на увагу, а відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати мале приватне підприємство „ВІК”, м. Тячів (код ЄДРПОУ 30465986) у термін до 21.05.2007р. звільнити на користь хлібокомбінату Тячівської райспоживспілки, м. Тячів (код ЄДРПОУ 01730781) складські приміщення площею 175кв.м. та площею 320кв.м. в смт. Буштино Тячівського району, вул. Торгова, 2.

3. Стягнути з малого приватного підприємства „ВІК”, м. Тячів, вул. Комсомольська, 4а (код ЄДРПОУ 30465986) на користь хлібокомбінату Тячівської райспоживспілки, м. Тячів (код ЄДРПОУ 01730781) суму 9000грн., в тому числі 4200грн. заборгованості по орендній платі та суми 4800грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди, а також 187грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України.

                  Суддя                                                О.Ф. Ремецькі