КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24923/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О. П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2017 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кінопрокат-Україна плюс до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкових повідомлень - рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2016 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій з проведення перевірки, визнання протиправними та скасування наказу від 02.10.2015 № 1854 та податкових повідомлень - рішень від 28.10.2015 № 0007022203, № 0004032203.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну постанову суду в частині задоволених вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та додаткові письмові заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2015 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України було винесено наказ №1854 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс".
В період з 02.10.2015 по 08.10.2015 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 15.04.2015, укладеному з фірмою-нерезидентом GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія), згідно листа ПАТ ПРИВАТБАНК від 04.08.2015 №Г-31.0.0.0/1-4920 (вх. ДПІ від 13.08.2015 №24771/10) та листа ПАТ ПРИВАТБАНК від 02.07.2015 №Г-31.0.0.0/1-4231 (вх. ДПІ від 13.07.2015 №21554/10) за імпортними контрактами від 06.03.2013 №06/03-13 та від 20.09.2013 №100417/К-S.
За результатами перевірки складено акт від 16.10.2015 №391/26-57-22-03/34743851, яким встановлені порушення:
1) статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме: - несвоєчасне повернення валютних цінностей у розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 934 832,77 грн.) за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15, укладеному з компанією GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія);
- несвоєчасне повернення валютних цінностей в сумі 965,00 доларів США (еквівалент - 11 339,86 грн.) та ненадходження валютних цінностей (товару) в сумі 17 490,00 доларів США (еквівалент - 139 797,57 грн.) за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама);
2) пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 №15-93, а саме порушення резидентами строків декларування валютних цінностей.
На підставі акта перевірки від 16.10.2015 №391/26-57-22-03/34743851 відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.10.2015:
- № 0007022203, яким за порушення статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 193 069,52 грн.;
- № 0004032203, яким за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 190,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
В статті 75 ПК України визначені види перевірок.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до абзацу 2 п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 78.5 ст. 78 ПК України).
У відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст. 81 ПК України).
Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" була призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що підтверджується наказом від 02.10.2015 № 1854.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності дій податкового органу щодо призначення та проведення перевірки позивача.
Оскаржуваний наказ, є актом індивідуальної дії, на час вирішення справи реалізовано, відтак, такий наказ вичерпав свою дію, і права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним такого наказу.
Між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" (Покупець) та компанією GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія, Продавець) було укладено імпортний контракт від 15.04.2015 №15/04/15, згідно якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти товар.
В перевіряємому періоді, на виконання умов контракту від 15.04.2015 №15/04/15 ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було перераховано компанії GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія) валютні кошти в загальному розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 965 073,10 грн.), а саме:
- від 22.04.2015 в сумі 11 000,00 євро (еквівалент - 262 190,63 грн.); граничний термін надходження товару - 21.07.2015;
- від 23.04.2015 в сумі 18 000,00 євро (еквівалент - 435 907,40 грн.); граничний термін надходження товару - 22.07.2015;
- від 24.04.2015 в сумі 11 000,00 євро (еквівалент - 266 975,07 грн.); граничний термін надходження товару - 23.07.2015.
В зв'язку з тим, що неможливо виконати умови контракту від 15.04.2015 №15/04/15, компанією GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія) на поточний рахунок ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" були повернуті валютні цінності в загальному розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 934 832,77 грн.) з порушенням строків розрахунків, визначених ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме:
- від 03.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 231 696,15 грн.);
- від 06.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 234 701,31 грн.);
- від 10.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 230 744,40 грн.);
- від 14.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 237 690,91 грн.).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно ч. 4 ст. 2 вказаного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
За приписами статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Позивач не надав доказів що спростовують несвоєчасне повернення валютних цінностей у розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 934 832,77 грн.) за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15, укладеному з компанією GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія).
Колегією враховується, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтею 1 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статті 1 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтею 1 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статті 1 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтею 1 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статті 1 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Відсутні докази подання позивачем позовної заяви до суду чи Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента ( GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія)) заборгованості по даному контракту.
Висновків центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) щодо подовження термінів розрахунків за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15 позивачем також не надано.
Враховуючи викладене та те, що встановлено порушення строків розрахунків, визначених ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 №0007022203 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15 (по нерезиденту GOLDENLIF MARKETING LP (Шотландія)) в розмірі 49 800,99 грн.
Між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" (Покупець) та компанією FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама, Продавець) було укладено контракт від 20.09.2013 №100417/К-S, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного контракту товар.
В період, який перевірявся, на виконання умов контракту від 20.09.2013 №100417/К-S, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було перераховано компанії FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама) валютні кошти, згідно банківської виписки від 30.09.2013 в сумі 18 455,00 дол. США (еквівалент - 147 510,82 грн.); граничний термін надходження товару - 29.12.2013.
26.12.2013 між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та компанією FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама) було підписано додаткову угоду №1 до контракту від 20.09.2013 №100417/К-S, згідно пункту 1 якої було доповнено контракт пунктом такого змісту: п. 6.6 У випадку, якщо Продавець не відвантажив Товар, який було оплачено Покупцем, протягом 85 календарних днів з дати оплати, Продавець зобов'язаний повернути авансовий платіж в розмірі 100 процентів оплати Покупцю. .
В зв'язку з тим, що неможливо виконати умови контракту від 20.09.2013 №100417/К-S на поточний рахунок ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" були повернуті валютні цінності в розмірі 965,00 дол. США (еквівалент - 11 339,86 грн.).
У зв'язку з чим, у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама) існує прострочена дебіторська заборгованість в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.).
Крім того, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було укладено імпортний контракт від 06.03.2013 №06/03-13 з нерезидентом Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) щодо купівлі звукових процесорів.
На виконання умов контракту від 06.03.2013 №06/03-13, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було перерахованої компанії Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) валютні кошти в загальному розмірі 10 666,30 дол. США (еквівалент - 85 255,73 грн.).
Товар від компанії Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) надійшов на територію України згідно МД (ІМ-40) на загальну суму 28 156,30 дол. США (еквівалент - 225 053,31 грн.) без порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків.
У зв'язку з чим, у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" за імпортним контрактом від 06.03.2013 №06/03-13 з компанією Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) існує кредиторська заборгованість в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.).
Згідно договору про переведення боргу від 27.12.2013 №03/12-13 FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама) (Первісний боржник) переводить борг, а компанія Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) (Новий боржник) приймає в повному обсязі права та обов'язки по контракту від 20.09.2013 №100417/К-S, укладеному між Первісним боржником та ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" (Кредитор), згідно якого у Нового боржника виникає борг в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.).
Таким чином, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) існували грошові вимоги один до одного в сумі 17 490,00 дол. США.
У зв'язку з чим, між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) було підписано угоду про зарахування зустрічних вимог від 27.12.2013 на суму 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.) за контрактами від 06.03.2013 №06/03-13 з Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) та від 20.09.2013 №100417/К-S з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама).
Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих. які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Частиною 1 ст. 14 Закону № 959 передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
В ст. 601 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Анологічні норми містяться в ч. З ст. 203 Господарського кодексу України, а саме - господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за №338/3631, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Відтак, з аналізу даних норм можна дійти висновку, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (однорідність вимог передбачає, що кожна сторона повинна виконати на користь іншої сторони зобов'язання які співпадають між собою, відтак, зобов'язання виникають між сторонами по різним предметам, але у сторін виникають однорідні вимоги одна до одної, наприклад, сплата грошових коштів за товар та надані послуги.
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Визначення вимог які вважаються однорідними вказано також, в Постановах Вищого господарського суду України від 24.11.2011 по справі № 26/86пд/2011 та від 29.01.2013 по справі № 5010/552/2012-13/36.
Так, однорідними є вимоги про передачу речей одного роду, зокрема грошей. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо). При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов'язань.
Як було встановлено судом першої інстанції позивач, відповідно до додаткової угоди №1 від 26.12.2013 до контракту від 20.09.2013 №100417/K-S, мав право вимагати у нерезидента "FARETTA TRADE S.A." (Республіка Панама) повернути авансовий платіж в розмірі 100 процентів оплати за товар, тобто мав право вимагати повернути кошти в сумі 17490,00 дол. США (еквівалент - 139797,57 грн.).
Проте, з урахуванням договору про переведення боргу від 27.12.2013 №03/12-13 та додаткової угоди № 1 від 26.12.2013 до контракту від 20.09.2013 №100417/K-S. Товариство мало право заявити вищевказану вимогу про повернення коштів в сумі 17490.00 дол. США (еквівалент - 139797,57 гри.) до нерезидента "Ultra StereoLabs (USL) Inc" (США).
В той же час, нерезидент "Ultra StereoLabs (USL) Inc" (США) мав право вимагати у Товариства кошти в сумі 17490,00 дол. США (еквівалент - 139797,57 гри.) за поставлений товар згідно контракту від 06.03.2013 №06/03-13.
Як видно із даних взаємовідносин у позивача та "Ultra StereoLabs (USL) Inc" (США) вимоги є однорідними, а саме: грошовими (повернення авансового платежу та сплата коштів за поставлений товар).
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що можливий залік (зарахування) зустрічних вимог, так як вимоги є однорідними, що свідчить про хибність висновків відповідача та протиправність податкового повідомлення-рішення від 28.10.2015 №0007022202 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/K-S (по нерезиденту FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама)) в розмірі 143268,53 грн.
Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем порушений п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" , а саме: порушення декларування валютних цінностей.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Відповідно до п. 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 № 542, неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування штрафних санкцій.
Як було встановлено, заборгованість Товариства за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/K-S з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама) була відсутня, що підтверджується угодою про зарахування зустрічних вимог від 27.12.2013, укладеною між Товариством та Ultra StereoLabs (USL) Іпс (США) з урахуванням договору про переведення боргу від 27.12.2013 №03/12-13 та додаткової угоди №1 від 26.12.2013 до контракту від 20.09.2013 №100417/K-S.
Враховуючи, що у Товариства були відсутні валютні цінності та майно за межами України, то застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей та майна є протиправним, а податкове повідомлення-рішення від 28.10.2015 № 0004032203 підлягає скасуванню.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кінопрокат-Україна плюс до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 31.01.2017 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2017 |
Оприлюднено | 02.02.2017 |
Номер документу | 64397595 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьменко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні