Постанова

від 10.11.2010 по справі 2а-5273/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5273/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Відродження" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

12.11.2010 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Відродження" (далі - ПСП Агрофірма "Відродження") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5140,00 грн. та пені в розмірі 277,20 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у ПСП Агрофірмі "Відродження" середньооблікова кількість штатних працівників в 2009 році складала 10 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідно до поданого відповідачем звіту у ПСП Агрофірма "Відродження" працював інвалід III групи ОСОБА_1. Всього інвалідом відпрацьовано 12 місяців, що відповідає середньообліковій кількості штатних працівників, яким встановлена інвалідність. Тобто, норматив місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році за поданим відповідачем звітом ним виконано. Однак, відповідно до ч.8 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", з метою камеральної перевірки звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, відділенням Фонду 21.07.2010 року направлено лист до керівника підприємства з вимогою надати копію пенсійного посвідчення, або довідки МСЕК, копію трудової книжки інваліда відображеного в звіті. Жодної відповіді на вказаний лист відділенням Фонду отримано не було. Крім того, на протязі 2010 року, прокуратурою Талалаївського району проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що інвалід ОСОБА_1, працював в 2009 році за основним місцем роботи в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірмі "Горизонт". Отже, в порушення ч.5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів і Україні" вказаний інвалід працював у ПСП Агрофірма "Відродження" за сумісництвом. Тобто, фактично ПСП Агрофірма "Відродження" не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році у кількості - 1 робоче місце.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі та додатково пояснив, що відповідно ч.1 ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в України (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Згідно ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Оскільки, відповідачем не було виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 року, тому до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції в розмірі 5140,00 грн. та пеня в розмірі 277,20 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в України (далі - Закон № 875-XII) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року № 1442\11722.

Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону № 875-XII, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. № 42, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року № 117/13384, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Судом встановлено, що згідно поданого відповідачем до відділення Фонду звіту від 04.03.2010 року про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2009 році становила 10 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа.

Згідно звіту в ПСП Агрофірма "Відродження" працював інвалід III групи ОСОБА_1. Всього інвалідом відпрацьовано 12 місяців, що відповідає середньообліковій кількості штатних працівників, яким встановлена інвалідність.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ч.8 ст. 19 Закону № 875-XII, з метою камеральної перевірки звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, відділенням Фонду 21.07.2010 року направлено лист до керівника підприємства з вимогою надати копію пенсійного посвідчення, або довідки МСЕК, копію трудової книжки інваліда відображеного в звіті. Жодної відповіді на вказаний лист відділенням Фонду отримано не було.

Крім того, на протязі 2010 року, прокуратурою Талалаївського району проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що інвалід ОСОБА_1, працював в 2009 році за основним місцем роботи в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірмі "Горизонт", що підтверджується листом прокурора Талалаївського району Чернігівської області від 05.10.2010 року № 827 (а.с.8).

Тобто, в порушення ч.5 ст. 19 Закону № 875-XII вказаний інвалід працював у ПСП Агрофірма "Відродження" за сумісництвом, а тому невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році у ПСП Агрофірми "Відродження" становить 1 робоче місце.

Суд звертає увагу, що частиною 3. ст. 18 Закону 875-XII чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державні службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виділялося та не створювалося робоче місце для працевлаштування інваліда; не надавалася державній службі зайнятості інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів.

Відповідач не надав суду жодного належного доказу того, що ним систематично надавалася державній службі зайнятості інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів, шляхом подання звітів, у яких зазначена вакансія для працевлаштування інвалідів.

Отже, відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів і на нього може бути покладена відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2009 рік на підприємстві відповідача складає 102,8 тис. грн., отже середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 10280,00 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 5140,00 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 09.08.2010 року № 377 встановлена з 10.08.2010 року облікова ставка у розмірі 7,75 % річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 277,20 грн.

Частиною 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідачем не надані належні докази, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані доводами відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Відродження" є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Відродження" - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Відродження" (р/р 260073012691, Ощадбанк, МФО 343109, код ЄДРПОУ 30894354) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Талалаївського району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31211230700507, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22827315) 5140 (п'ять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій та 277 (двісті сімдесят сім) грн.20 коп. пені.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.

Копію постанови суду, можна буде отримати 15.11.2010 року, після 15:00.

< Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.