Постанова

від 17.11.2010 по справі 2а-5371/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5371/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17 листопада 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді                                                             Баргаміної Н.М.

при секретарі                                                                       Хоботні Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції до відкритого акціонерного товариства «Ніжин-Агрохім» про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

20.10.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Ніжин-Агрохім», в якому просив суд стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг: по податку на прибуток в розмірі 170 грн.; по земельному податку в розмірі 622,13 грн.; по податку на додану вартість в розмірі 6056 грн.; по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1585,96 грн.; по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 170,79 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), але останній має заборгованість, яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеною у встановлені законодавством терміни.

Позивач на адресу суду надіслав письмову заяву про зменшення позовних вимог № 10234/01-159 від 12.11.2010 року, в якій просив стягнути з відповідача податковий борг: по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 94,45 грн., по податку на додану вартість в розмірі 128,81 грн., по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 175,02 грн., по податку з власників наземних транспортних засобів в розмірі 2052,78 грн., по податку з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 53,66 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, заперечення на позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Оскільки всі судові документи направлялися відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Ніжин-Агрохім» зареєстроване Ніжинською районною державною адміністрацією 28.06.1996 року, перебуває на податковому обліку в Ніжинській ОДПІ 28.06.1996 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Крім того, згідно ст. 11 вищезазначеного Закону відповідач несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Але, відкрите акціонерне товариство «Ніжин-Агрохім» несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету. Так, відповідач має податковий борг, а саме: по земельному податку з юридичних осіб до місцевого бюджету м. Ніжина в розмірі 94,45 грн., який виник на підставі розрахунку № 4031 від 16.02.2010 року; по земельному податку з юридичних осіб до місцевого бюджету Григоро-Іванівської сільської ради в розмірі 175,02 грн., який виник на підставі розрахунку № 3736 від 11.02.2010 року; по податку на додану вартість в розмірі 128,81 грн., який виник на підставі декларації № 28447 від 13.10.2010 року; по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин механізмів в розмірі 2052,78 грн., який виник на підставі розрахунку № 5280 від 15.03.2010 року; орендна плата юридичних осіб в розмірі 53,66 грн., який виник на підставі декларації № 3296 від 02.02.2010 року.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 року N 266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог вищевказаної норми Закону, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/102 від 05.07.2010 року, яка була отримана відповідачем 07.07.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. У зв'язку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/71 від 06.08.2010 року, яка була отримана відповідачем 10.08.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачено законодавством України шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У зв'язку з непогашенням боргу Ніжинською ОДПІ було прийнято рішення №495 від 10.09.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, однак податковий борг не було погашено.

Згідно з положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом, передбаченим п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року .

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з відкритого акціонерного товариства «Ніжин-Агрохім» (м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 54а, код ЄДРПОУ 05491907) на р/р 33215811700005, місцевий бюджет м. Ніжин, код 22820749, УДК у Чернігівській області, МФО 853592 земельний податок з юридичних осіб в розмірі 94,45 грн.; на р/р 31110029700303 державний бюджет Ніжинського району, код 22820749 УДК в Чернігівській області, МФО 853592 податок на додану вартість в розмірі 128,81 грн.; на р/р 33219811700313, місцевий бюджет Григоро-Іванівської сільської ради, код 22820749, УДК у Чернігівській області, МФО 853592 земельний податок з юридичних осіб в розмірі 175,02 грн.; на р/р 33218807700005, місцевий бюджет м. Ніжин, код 22820749, УДК у Чернігівській області, МФО 853592 податок з власників наземних транспортних засобів в розмірі 2052,78 грн; на р/р 33216812700304, місцевий бюджет Лосинівської сільської ради, код 22820749, УДК у Чернігівській області, МФО 853592 орендну плату з юридичних осіб в розмірі 53,66 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Баргаміна Н.М.