Постанова

від 06.10.2011 по справі 2а-5218/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

06.10.2011                                                                                 Справа № 2а-5218/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 жовтня 2011 р.                                                                                м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді           Падій В.В.,

при секретарі          Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення необґрунтованої суми виручки та штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

12.10.2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Чернігівській області (далі - Держінспекція з контролю за цінами) звернулась до суду з адміністративним позовом до Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 41209,67 грн. та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 82419,34 грн., всього – 123629,01 грн. Свої вимоги мотивують тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області було проведено перевірку з питань дотримання порядку встановлення тарифів на платні послуги у Ріпкинській районній державній лікарні ветеринарної медицини, про що було складено акт перевірки від 12.08.2010 року № 007215. Перевіркою встановлено, що лікарнею за період з 10.03.2010 року по 01.08.2010 року застосовано тарифи на платні ветеринарні послуги в завищених розмірах. Внаслідок чого, Ріпкинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини за період з 10.03.2010 року по 01.08.2010 року необґрунтовано одержано виручку на суму 14326,90 грн. Крім того, Ріпкинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини за період з 01.01.2010 року по 01.08.2010 року з власників великої рогатої худоби стягувалась плата при проведенні ветеринарно-профілактичних заходів (щеплення проти сибірки, введення туберкуліну, дослідження на туберкульоз, відбір проб крові для подальшого дослідження на лейкоз та бруцельоз). Заходи профілактики, локалізації та за необхідності – ліквідації зазначених хвороб проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України. Внаслідок чого, за період з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року Ріпкинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини необґрунтовано одержано виручки на суму 26882,77 грн. Всього за період з 10.03.2010 року по 01.08.2010 року сума необґрунтовано одержаної виручки відповідачем склала 41209,67 грн. На підставі акту перевірки, у відповідності до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, Держінспекцією з контролю за цінами прийнято рішення від 18.08.2010 року № 171 про застосування економічних санкцій та вилучення до Державного бюджету України необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 41209,67 грн. та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 82419,34 грн. Відповідачем в добровільному порядку рішення виконано не було.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2010 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 2а-5418/10/2570 за позовом Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування рішення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організація контролю за їх дотриманням на території України встановлено Законом України від 03.12.1990 року № 507-XII «Про ціни і ціноутворення» (далі – Закон № 507-XII)

У відповідності до статті 8 Закону №507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Стаття 9 Закону № 507-XII передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 191 Господарського кодексу України державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Статтею 4 Закону №507-XII передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до статті 13 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII «Про ціни і ціноутворення», (далі – Закон № 507-XII) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 (далі – Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами. Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

За змістом пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Судом встановлено, що посадовими особами Держінспекції з контролю за цінами на підставі посвідчення на перевірку від 06.08.2010 року № 364, проведено позапланову перевірку з питань дотримання порядку встановлення тарифів на платні послуги у Ріпкинській районній державній лікарні ветеринарної медицини про що складено акт перевірки від 12.08.2010 року № 007215, яким встановлено, що лікарнею за період з 10.03.2010 року по 01.08.2010 року застосовано тарифи на платні ветеринарні послуги в завищених розмірах. Внаслідок чого, Ріпкинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини за період з 10.03.2010 року по 01.08.2010 року необґрунтовано одержано виручку на суму 14326,90 грн. Крім того, Ріпкинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини за період з 01.01.2010 року по 01.08.2010 року з власників великої рогатої худоби стягувалась плата при проведенні ветеринарно-профілактичних заходів (щеплення проти сибірки, введення туберкуліну, дослідження на туберкульоз, відбір проб крові для подальшого дослідження на лейкоз та бруцельоз). Заходи профілактики, локалізації та за необхідності – ліквідації зазначених хвороб проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України. Внаслідок чого, за період з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року Ріпкинською районною державною лікарнею ветеринарної медицини необґрунтовано одержано виручки на суму 26882,77 грн. Всього за період з 10.03.2010 року по 01.08.2010 року сума необґрунтовано одержаної виручки відповідачем склала 41209,67 грн. (а.с.4-6).

За результатами розгляду акту перевірки Держінспекцією з контролю за цінами прийнято рішення від 18.08.2010 року № 171 про вилучення до Державного бюджету України необґрунтовано одержаної виручки в сумі 41209,67 грн. та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 82419,34 грн. (а.с.7).

Відповідно до статті 14 Закону № 507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 року у справі № 2а-5418/10/2570, позовні вимоги Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини - задоволено повністю і визнано незаконним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 18 серпня 2010 року № 171 (а.с.32-34).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 року – скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 18.08.2010 року – відмовлено (а.с.35-39).

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини, необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини – задовольнити повністю.

Стягнути з Ріпкинської районної державної лікарні ветеринарної медицини (р/р 35215001000212, р/р 35225002000212, ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 353592, код 00721018) в дохід Державного бюджету України (р/р 31119106700421, код 21409644, банк отримувача: УДК у Чернігівській області, МФО 853592) 41209 (сорок одну тисячу двісті дев'ять) грн. 67 коп. - необґрунтовано одержаної виручки та 82419 (вісімдесят дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 34 коп. - штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.

<Поле для вводу тексту >

Суддя                                                                                           Падій В.В.