Ухвала

від 24.01.2017 по справі 815/7349/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/7349/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Шеметенко Л.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю представника апелянта - Осіпенко І.В, Осипенко М.В.

представника відповідача- Хвостікової О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство"Ізотерм-Еліт" (далі - ПП "Ізотерм-Еліт") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ҐОдеської області ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000352270 від 21.10.2013р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що податкове повідомлення-рішення № 0000352270 від 21.10.2013р. є неправомірним, оскільки відносини ПП "Ізотерм-Еліт" з контрагентами ПП "Алмаст Сервіс Профі" та з ТОВ "Перша міська будівельна компанія" підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами, а тому позивачем у відповідності до вимог ст.198 Податкового кодексу України сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від вказаних контрагентів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.09.2013р. по 27.09.2013р. ДПІ в Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Ізотерм-Еліт", щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Алмаст Сервіс Профі" та ТОВ "Перша міська будівельна компанія", їх реальності та повноти відображення в обліку в жовтні 2010 року, за результатами якої складено акт №1952/22-7/36849181 від 04.10.2013р. (а.с. 22-34 т.1).

У ході перевірки було встановлено порушення ПП "Ізотерм-Еліт" п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у жовтні 2010 року на 21667,00 грн.

В обґрунтування зазначених висновків перевіряючим у акті перевірки зазначено, що ДПІ у Приморському районі ДПС складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Перша Міська Будівельна Компанія" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р., яким встановлено, що згідно бази АІС "Реєстр платників податків" ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, щодо ТОВ "Перша Міська Будівельна компанія" внесено запис про відсутність за місцезнаходженням та оглянуті процесуальні документи, отримані від старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС в Одеській області капітана податкової міліції Балахтіна І.М., зокрема постанова від 09.02.2012р. про порушення кримінальної справи та об'єднанн кримінальних справ, постанова від 26.12.2011р. про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ, протоколи допиту свідків та обвинувачених. У ПП "Алмаст Сервіс Профі" та ТОВ "Перша міська будівельна компанія" вбачаються факти відсутності реальності здійснення господарської діяльності у жовтні 2010 року та що наявність у підприємства ПП "Ізотерм-Еліт" податкових накладних є обов'язковою але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. Таким чином, господарські операції ПП "Ізотерм-Еліт" з контрагентами ПП "Алмаст Сервіс Профі" та ТОВ "Перша міська будівельна компанія" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів (послуг) .

Приватним підприємством "Ізотерм-Еліт" подано заперечення № 3 від 09.10.2013р. на акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 1952/22-7/36849181 від 04.10.2013р., за результатом розгляду яких, ДПІ в Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області переглянуло висновки, викладені в акті перевірки, та змінило їх на наступні: "Даною перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), згідно якого: "Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу", в наслідок чого завищено задекларовані суб'єктом господарювання показники у рядку 17 Податкових Декларацій з ПДВ на загальну суму 21667 грн., у т.ч: за жовтень 2010 року - 21667 грн., в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 21667 грн., у т.ч. в розрізі податкових періодів: - жовтень 2010 року - 21667 грн., на "Даною перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), згідно якого: "Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)", в наслідок чого завищено ПП "ІЗОТЕРМ-ЕЛІТ" у жовтні 2010 року неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі - 21667 грн., чим занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 21667 грн., у т.ч. в розрізі податкових періодів: жовтень 2010 - 21667 грн.; та п. 4 акту "Висновки" перевіркою встановлено порушення ПП "ІЗОТЕРМ-ЕЛІТ": п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 -VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21667 грн., в т.ч. по періодах: - жовтень 2010 року - 21667 грн.: на п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) в результаті чого у жовтні 2010 року неправомірно включено до складу податкового кредит) суму ПДВ у загальному розмірі 21667 грн., чим занижено сплату податку на додану вартість, в т.ч. в розрізі податкових періодів: жовтень 2010 року - 21667 грн. (висновок № 61/15-53-22-7 від 16.10.2013 року) (а.с. 160-168 т.1).

На підставі акту перевірки № 1952/22-7/36849181 від 04.10.2013р. та висновку про розгляд заперечень №61/15-53-22-7 від 16.10.2013р. ДПІ в Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 21.10.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352270, яким визначено ПП "Ізотерм-Еліт" грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21 667,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 416,75 грн. (а.с. 21 т.1).

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0000352270 від 21.10.2013р до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПП Ізотерм-Еліт

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року вищевказана постанова залишена без змін.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої та апеляційної інстанції вказували на те, що позивачем не доведено реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, взаємовідносини з якими перевірялися податковими органами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивачем оскаржено їх до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2016 року вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що судом касаційної інстанції зверталася увага на те, що при новому розгляді справи необхідно дослідити докази, на які посилається позивач, як на підставу неправомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, зокрема, щодо подальшої реалізації придбаного у контрагентів товару.

Також слід з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, з урахуванням вищевказаної позиції Європейського Суду з прав людини; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Досліджуючи обставини, які стали підставою для винесеного спірного повідомлення-рішення контролюючого органу, колегія суддів вбачає наступне.

22.10.2010р. між ПП "Алмаст Сервіс Профі" та ПП "Ізотерм-Еліт" (Покупець) укладено договір поставки №б/н від 22.10.2010 р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в даному договорі. Загальна вартість, кількість та номенклатура продукції згідно накладної.(а.с.44-45)

Відповідно до п. 2.2. розділу 2 договору поставки № б/н від 22.10.2010р. якість продукції повинна підтверджуватись сертифікатом якості виробника або технічним паспортом, який направляється Покупцю разом з продукцією.

Згідно до п. 3.1. розділу 3 договору поставки № б/н від 22.10.2010 р. продукція поставляється в строк та на умовах зазначених в специфікації у відповідності до правил "Інкотермс" в редакції 2000 року.

Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору від 22.10.2010р. надано: платіжне доручення № 221 від 27 жовтня 2010 року, не завірене належним чином установою банку(а.с.16 т.1), податкову накладну № 1010274 від 27 жовтня 2010 року, складену згідно рахунку №21-10-210/1 від 21 жовтня 2010 року(а.с.37-38 т.1), накладну від 27 жовтня 2010 року, видану на замовлення: рахунок № 21-10-210/1 від 21 жовтня 2010 року(а.с.41 т.1), рахунок № 21-10-210/1 від 21 жовтня 2010 року, в якому не зазначено посаду, а також прізвище, ім'я та по батькові особи, яка його підписала (а.с.42-43) та виписку з банківського рахунку ПП "Ізотерм-Еліт" на підтвердження оплати на рахунок ПП "Алмаст Сервіс Профі" вартості отриманої продукції в сумі 60 000 грн.(а.с152 т.1)

Податкову накладну №1010274 від 27 жовтня 2010 року приватним підприємством "Алмаст Сервіс Профі" складено на підставі рахунку № 21-10-210/1 від 21 жовтня 2010 року, виписаному раніше, ніж між приватним підприємством "Алмаст Сервіс Профі" та приватним підприємством "Ізотерм-Еліт" укладено договір поставки № б/н від 22.10.2010р.

До матеріалів справи позивачем не надані сертифікати якості або технічні паспорти, які підтверджують якість продукції, та специфікацій, наявність яких передбачена договором поставки № б/н від 22.10.2010р.

Як зазначав Вищий адміністративний суд при розгляді даної справи - сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також, податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак, податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Крім того, слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб'єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість.

Матеріали справи при первинному розгляді справи не містили підтвердження застосування придбаної у контрагента Алмаст Сервіс Профі продукції або її реалізації.

Під час повторного розгляду справи представником позивача до суду надано пояснення по справі до якого надано лист директора ПП Ізотерм-еліт у якому останній зазначає, що сантехнічний товар,який був придбаний ПП Ізотер-Еліт у ТОВ Алмаст Сервіс Профі за договором поставки № б/н від 22.10.2010 року був реалізований ТОВ Веста-Строй та ТОВ ЕЛЕКУСТ на загальну суму 69600,00 грн, таким чином прибуток від продажу товару склав 20800,00 грн.

Натомість на підтвердження даної реалізації товару позивачем не додано жодного документу, а отже даний лист не є належним підтвердженням реальності здійснення господарської операції.

Також з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 28.10.2010р. між ТОВ "Перша міська будівельна компанія" та ПП "Ізотерм-Еліт" укладено договір поставки № 28/10, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в даному договорі. Загальна вартість, кількість та номенклатура продукції згідно накладної.

Відповідно до п.2.2. розділу 2 договору поставки № 28/10 від 28 жовтня 2010 року якість продукції повинна підтверджуватись сертифікатом якості виробника або технічним паспортом, який направляється Покупцю разом з продукцією.

Згідно до п.3.1. розділу 3 договору поставки № 28/10 від 28 жовтня 2010 року Продукція поставляється в строк та на умовах зазначених в специфікації у відповідності до правил "Інкотермс" в редакції 2000 року.

Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору від 28.10.2010р. надано: податкову накладну №1012918 від 29 жовтня 2010 року, видану згідно рахунку № 21-10-2010 від 21.10.2010 року, на суму 70000 грн., в тому числі ПДВ - 11666,67 грн.(а.с.11-12 т.1); платіжне доручення № 229 від 29.10.2010 року, не посвідчене установою банку(а.с.17 т.1); рахунок № 21-10-2010 від 21.10.2010 року, в якому не зазначено посаду, а також прізвище, ім'я та по батькові особи, яка його підписала(а.с.18-19 т.1) та виписку з банківського рахунку ПП "Ізотерм-Еліт" на підтвердження оплати на рахунок ТОВ "Перша міська будівельна компанія" вартості отриманої продукції в сумі 70 000 грн. (а.с. 153 т.1).

Податкову накладну № 1012918 від 29 жовтня 2010 року ТОВ "Перша міська будівельна компанія" складено на підставі рахунку №21-10-2010 від 21.10.2010р., виписаному раніше, ніж між ТОВ "Перша міська будівельна компанія" та ПП "Ізотерм-Еліт" укладено договір поставки № 28/10 від 28 жовтня 2010 року.

До матеріалів справи не надано сертифікатів якості або технічних паспортів, які підтверджують якість продукції, та специфікацій, наявність яких передбачена договором поставки № 28/10 від 28 жовтня 2010 року, а також доказів того, ким саме від ПП "Ізотерм-Еліт" було отримано вказану продукцію та яким чином вона була оприбуткована на підприємстві.

У листі директора ПП Ізотерм-Еліт вказано, що вказана продукція була реалізована ТОВ Веста-Строй , однак на підтвердження також не додано жодного підтверджуючого документу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено реальності здійснення господарської операції між ПП Ізотерм-Еліт та ТОВ Перша міська будівельна компанія

Колегія суддів зазначає, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини "Булвес АД проти Болгарії", де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, "обачний" платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової "добросовісності" за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Таким чином, позивачем не дотримано норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-Х1У від 16.07.1999 р. встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що надані приватним підприємством "Ізотерм-Еліт" бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ПП "Алмаст Сервіс Профі" та ТОВ "Перша міська будівельна компанія" не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, оскільки в них відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операцій, а також взагалі встановити факт поставки контрагентами ПП"Ізотерм-Еліт" на адресу позивача продукції згідно укладених в жовтні 2010 року договорів поставки, а тому суд вважає необґрунтованими посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на наявність у ПП "Ізотерм-Еліт" всіх необхідних належним чином складених бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ПП "Алмаст Сервіс Профі" та ТОВ "Перша міська будівельна компанія".

Представником позивача надано до суду перщої інстанції фінансовий звіт ПП "Ізотерм-Еліт" з додатком (а.с.95-145 т.2), який складений підприємством

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що даний звіт не є беззаперечним доказом, з урахуванням раніше наданих документів, реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Перша міська будівельна компанія" та ПП "Алмаст Сервіс Профі" та отримання від них товару.

Таким чином,колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що первинні документи не розкривають зміст господарської операції, не підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності із вказаними контрагентами .

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206,211,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ізотерм-Еліт" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 26.01.2017 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Шеметенко Л.П.

Семенюк Г.В.