Рішення

від 26.12.2016 по справі 698/1119/15-ц

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/1119/15-ц

Провадження № 2/698/65/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 р.

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Попович Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом Фермерського господарства Зарічанка до ОСОБА_3, Приватного сільськогосподарського підприємства Україна та приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову відділ Держгеокадастру у Катеринопільському районі Черкаської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФГ Зарічанка звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 10.01.2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 5 років, зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.08.2012 року за № 712220004002152.

Також позивач ФГ Зарічанка зазначило, що не зважаючи, на існування договірних відносин між ним та відповідачем ОСОБА_3, остання, як власник земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 180673 виданого 01.12.2004 року, 13.08.2015 року уклала з ПСП Україна новий договір оренди щодо земельної ділянки, яка вже перебуває у користуванні позивача. Право оренди земельної ділянки за вказаним договором було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4 від 23.08.2015 року № 45857985.

Позивач вважає, що одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря). Тому стверджує, що укладення спірного договору оренди призвело до невизнання відповідачами його права на користування земельною ділянкою та з цих підстав просить суд визнати недійсним договір оренди із скасуванням рішення про його державну реєстрацію.

Щодо відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про обтяження спірної земельної ділянки пояснили, що договір оренди було укладено та зареєстровано до вступу в дію Закону України Про Державний земельний кадастр . При цьому згідно Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - ПСП Україна позовні вимоги не визнав у повному обсязі. При цьому пояснив суду, що на час укладення договору оренди землі між ПСП Україна та ОСОБА_3 на земельні ділянки (кадастрові номери 7122285000:03:002:0184 та 7122285000:03::001:0075), що належать останній на праві приватної власності й розташовані в адмінмежах Пальчиківської сільської ради, Катеринопільського району, за межами населеного пункту, були відсутні будь-які зареєстровані права третіх осіб, в тому числі право оренди цих земельних ділянок позивачем. Даний факт стверджується витягами з Державного земельного кадастру № НВ-7102647962015 та № НВ-7102648082015 від 06.08.2015 року, які в теперішній час перебувають у справах приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Крім того представник відповідача стверджує, що відповідач - ОСОБА_3 категорично заперечує факт укладення договору оренди землі між нею та ФГ Зарічанка .

В обґрунтування наданих заперечень приватний нотаріус ОСОБА_4 повідомила суд про те, що вона не посвідчувала спірний правочин за зверненням власника земельної ділянки ОСОБА_3 нею було проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки орендарем якої було ПСП Україна . При цьому повідомила, що до реєстрації вказаного договору ОСОБА_3 не повідомляла про існування обтяжень щодо належної їй земельної ділянки. Стверджує, що нею було вжито усіх необхідних заходів для встановлення законності укладення договору оренди. Зокрема, нею були витребувані витяги з Державного земельного кадастру за якими було перевірено відсутність обтяжень щодо вказаної земельної ділянки і лише після того зареєстровано спірний договір. При цьому зазначила, що згідно ч. 8 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Також зазначила, що згідно ч 2 ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_6 повідомила суду, що відділом Держгеокадастру у Катеринопільському районі Черкаської області були встановлені випадки, коли внесенні до Державного реєстру земель відомості щодо реєстрації прав на землекористування, були перенесенні до Державного земельного кадастру не у повному обсязі.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 180673 виданого 01.12.2004 року вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,07 га, яка розташована в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради Черкаської області.(а.с.14).

З договору оренди земельної ділянки від 10.01.2012 року вбачається, що 10.01.2012 року між ОСОБА_3. та ФГ Зарічанка було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком 5 років. 03.08.2012 року Управлінням земельних ресурсів у Катеринопільському районні вказаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі земель за № 712220004002452. Крім того, вбачається, що згідно пунктів договору 36,39 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.(а.с.10-13).

З інформаційної довідки з Державного реєстру від 19.10.2015 року № 45857985 вбачається, що 23.08.2015 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 180673 виданого 01.12.2004 року та договору оренди укладеного 13.08.2015 року між ОСОБА_3 та ПСП Україна було прийняте рішення за № 23872610 про державну реєстрацію права оренди розташованої в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради Черкаської областіземельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництваз кадастровим № 7122285000:03:001:0075 площею 0,6472 га. (а.с.16)

З інформаційної довідки з Державного реєстру від 19.10.2015 року № 45856320 вбачається, що 23.08.2015 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 180673 виданого 01.12.2004 року та договору оренди укладеного 13.08.2015 року між ОСОБА_3 та ПСП Україна було прийняте рішення за № 23872548 про державну реєстрацію права оренди розташованої в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради Черкаської областіземельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництваз кадастровим № 7122285000:03:002:0184 площею 2,415 га. (а.с.17)

З висновку експерта за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 22.11.2016 року за № 153/872/16-23 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець договору оренди землі від 10.01.2012 року виконаний кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі від 10.01.2012 року сторонами якого зазначено ОСОБА_3 та ФГ Зарічанка , який зареєстровано 03.08.2012 року у державному реєстрі земель за № 712220004002152 виконаний ОСОБА_3. (а.с. 242-246)

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку (об'єкт оренди) у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право, зокрема на самостійне господарювання на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п 4. Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вказаних норм об'єктом захисту визначено порушене, невизнане або оспорюване суб'єктивне право чи цивільний інтерес. При цьому порушення суб'єктивного права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні суб'єктивного права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися визначеним законом способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ст. 16 ЦК України . Зокрема, згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами вимог), які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин, суд визнає, що укладення 13 .08.2015 року договору оренди земельної ділянки між відповідачами ОСОБА_3 та ПСП Україна без розірвання чинного договору оренди укладеного 10.01.2012 року між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ФГ Зарічанка щодо цієї самої земельної ділянки призвело до невизнання орендодавцем права на самостійне господарювання позивача на орендованій земельній ділянці, яке випливає з договору оренди земельної ділянки від 10.01.2012 року та ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі .

Отже, право позивача (орендаря) на самостійне господарювання на орендованій земельній ділянці, передбачене договором оренди від 10.01.2012 року та ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного 13.08.2015 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ПСП Україна , на підставі п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України .

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням, досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх задоволення, оскільки судом встановлено, що укладений 10.01.2012 року між позивачем ФГ Зарічанка та відповідачем ОСОБА_3 договір оренди землі та зареєстрований 03.08.2012 року у Державному реєстрі земель, тобто до набрання чинності Законом України Про Державний земельний кадастр є чинним. В той час, як укладений 13.08.2015 року між відповідачами ОСОБА_3 та ПСП Україна договір оренди тієї самої земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, як незаконний, оскільки його укладено внаслідок невизнання орендодавцем законного права первісного орендаря на самостійне господарювання та невиконання третьою особою законних приписів щодо перенесення в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) щодо яких виникли до набрання чинності Законом України Про Державний земельний кадастр .

З огляду на визнання укладеного 13.08.2015 року між відповідачами ОСОБА_3 та ПСП України договору оренди земельної ділянки недійсним , підлягає скасуванню рішення приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4 від 19.10.2015 року № 23872610 та від 19.10.2015 року № 23872548 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за вказаним договором про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

При цьому суд визнає, що виконуючи згідно п. 2 ч. 1. ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язки державного реєстратора, та приймаючи рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що випливало з договору оренди від 13.08.2015 року, відповідач приватний нотаріус ОСОБА_4, діяла добросовісно, оскільки була позбавлена можливості відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п. 6 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, внаслідок недобросовісності відповідача ОСОБА_3, яка будучи власником земельної ділянки не повідомила державного реєстратора про існування обтяжень за іншим договором, та неналежного виконання третьою особою законних приписів щодо перенесення в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) щодо яких виникли до набрання чинності Законом України Про Державний земельний кадастр .

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з урахуванням встановленої судом добросовісності відповідача приватного нотаріуса ОСОБА_4, суд ухвалює про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ПСП Україна на користь позивача ФГ Зарічанка судових витрат зі сплати судового збору за двома немайновими вимогами у загальному розмірі 2436 грн. (1218х2=2436), та судових витрат зі сплати правової допомоги у розмірі 3000 грн., всього 5436 грн., тобто по 2718 грн. з кожного, оскільки вказані витрати були фактично понесені і документально підтверджені позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим № 7122288500:03:001:0075, площею 0,6472 га, яка знаходиться в адмінмежах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, укладений 13.08.2015 року № 107/1, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 180673 виданого 01.12.2004 року, між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством Україна - визнати недійсним.

Рішення приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7122288500:03:001:0075 від 23.08.2015 року №23872610 - скасувати.

Договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим № 7122288500:03:002:0184, площею 2,415 га, яка знаходиться в адмінмежах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, укладений 13.08.2015 року № 107/1, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 180673 виданого 01.12.2004 року, між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством Україна - визнати недійсним.

Рішення приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7122288500:03:002:0184 від 23.08.2015 року №23872548 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та Приватного сільськогосподарського підприємства Україна (ЄДРПОУ 03794101) на користь Фермерського господарства Зарічанка (ЄДРПОУ 36546117) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2436 грн., та судові витрати по сплаті правової допомоги у розмірі 3000 грн., тобто по 2718 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Баранов О.І.