Рішення

від 31.01.2017 по справі 903/1013/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2017 р. Справа № 903/1013/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТ”

до Приватного підприємства “АУТСТАФФ-2016”

про стягнення 170 757,04грн.

Суддя: Філатова С.Т.

за участю представників:

від позивача: н/в

від відповідачів: н/в

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Норма Д" заборгованості за договором поставки №2 від 05.01.2015р. в сумі 170 757,04 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016р. на підставі ст.ст. 17, 25 ГПК України замінено приватне підприємство "Норма Д" на приватне підприємство “АУТСТАФФ-2016” (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, б. 33А) у зв'язку зі зміною найменування та юридичної адреси відповідача, та направлено справу №904/10373/16 за підсудністю до господарського суду Волинської області.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов'язано подати суду: позивача - обґрунтування розрахунку позовних вимог із зазначенням періоду виникнення боргу, розпорядчих (накладних) та платіжних документів (банкіських виписок); долучити всі вказані в розрахунку та акті звіряння за 2016р. накладні та банківські виписки (в т.ч. станом на 01.01.2016р.); відповідача - статут, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, всі банківські виписки, зазначені в акті звіряння за 2016р.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача долучив до матеріалів справи уточнену позовну заяву від 10.01.2017р. №79 (вхід. №01-54/401/14 від 13.01.2017р.), надіслану відповідачу 11.01.2017р., що стверджується поштовою квитанцією та описом вкладень до цінного листа (а.с. 145-146), яка містить розрахунок позовних вимог за період виникнення боргу з 05.01.2015р. по 17.06.2016р., видаткові накладні за період з 05.01.2015р. по 17.06.2016р. на загальну суму 1 366 014,63грн., бухгалтерську довідку по взаєморозрахункам з ПП “НОРМА Д” (ПП “АУТСТАФФ-2016”) із зазначенням сальдо на 10.01.2017р. на користь позивача – 170 757,04грн.

Суд подану уточнену позовну заяву від 10.01.2017р. №79 розцінив, як подання на вимогу суду розрахунку заборгованості із зазначенням платіжних та розпорядчих документів.

          Ухвалою суду від 17.01.2017р. розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України відкладався у зв'язку з неподанням витребуваних документів відповідачем. Зобов'язано відповідача подати суду статут, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, всі банківські виписки, зазначені в акті звіряння за 2016р.; у випадку заперечень щодо розрахунків позивача від 10.01.2017р. (надісланих позивачем 11.01.2017р.) подати контррозрахунок.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвали суду від 28.12.2017р., 17.01.2017р. повернуті органами поштового зв'язку із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ПП «АУСТАФФ-2016»: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 33 А, куди і направлялися ухвали суду.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладався, господарський суд, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АЛТ» (постачальник) та приватним товариством «Норма Д» (покупець) (перейменовано на приватне підприємство «АУТСТАФФ-2016» та змінено юридичну адресу, що стверджується витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис – 07.11.2016р. – зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, а.с. 51-56) був укладений договір поставки №2, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві, а покупець – прийняти та оплатити товар – лікарські засоби та вироби медичного призначення, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 2.2 договору загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.

На виконання умов договору за період з 25.12.2015р. по 17.06.2016р. позивачем згідно видаткових накладних №967 від 25.12.2015р., №22 від 11.01.2016р., №39 від 19.01.2016р., №71 від 01.02.2016р., №135 від 25.02.2016р., №219 від 25.03.2016р., №264 від 15.04.2016р., №295 від 28.04.2016р., №336 від 24.05.2016р., №406 від 17.06.2016р., №407 від 17.06.2016р. було поставлено ПП «Норма Д», а останнім прийнято товар на загальну суму 170 886,64грн. (а.с. 73-136).

Відпуск та отримання товару стверджується відмітками представника відповідача згідно кільцевої довіреності відповідача про отримання на видаткових накладних. Накладні підписані представником відповідача без зауважень, підпис скріплено печаткою ПП «Норма Д» (а.с. 15-26).

Згідно п.п. 3.6, 5.4, 6.1 договору загальна сума по договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до договору; оплата покупцем товару за договором здійснюється шляхом попередньої оплати або відстрочення платежу.

У п. 6.2 договору сторони обумовили, що при здійсненні покупцем оплати товару за договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.

По видатковим накладним №967 від 25.12.2015р., №22 від 11.01.2016р., №39 від 19.01.2016р., №71 від 01.02.2016р., №135 від 25.02.2016р., №219 від 25.03.2016р., №264 від 15.04.2016р., №295 від 28.04.2016р., №336 від 24.05.2016р., №406 від 17.06.2016р. умова продажу – передоплата (а.с. 15-24), по видатковій накладній №407 від 17.06.2016р. – відстрочка платежу (а.с. 25), водночас, строк відстрочки не визначений.

Між позивачем та ПП «Норма Д» був підписаний акт звіряння за 2016р. із зазначенням сальдо станом на 26.10.2016р. на користь ТЗОВ «АЛТ» - 170 757,04грн. (а.с. 29-30).

Відповідач за поставлений товар розраховувався частково, претензію №4 від 26.10.2016р., отриману представником відповідача 27.10.2016р., з вимогою оплатити товар в п'ятиденний строк, залишив без відповіді та задоволення (а.с. 27), що стало підставою для звернення кредитора з позовом до суду.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України, згідно яких одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Існування договірних зобов'язань, що випливають із договору поставки №2 від 05.01.2015р., не заперечено. Доказів розірвання, визнання договору недійсним у встановленому законом порядку, суду не подано.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Крім того, відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Тобто строк (термін) здійснення часткової або повної попередньої оплати визначається відповідно до ст. 530 ЦК України тільки у разі, якщо такий строк (термін) не встановлений самим договором.

У справі, що розглядається, згідно з п. 6.1 договору, сторони передбачили передоплату.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Наведене свідчить, що поставка товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки продавець скористався своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 19.08.2014р. у справі №3-78гс14, 30.09.2014р. у справі №3-121гс14, 07.10.2014р. у справі 33-125гс14.

Відповідач отримав товар по видатковим накладним за період з 25.12.2015р. по 17.06.2016р. без зауважень (а.с. 15-25).

Заборгованість за отриманий товар становить 170 757,04грн. стверджується договором поставки №2 від 05.01.2015р. з додатком №1 (а.с. 10-14), видатковими накладними за період з 05.01.2015р. по 17.06.2016р. (а.с. 15-25, 73-136), актом звіряння за 2016р. із зазначенням сальдо станом на 26.10.2016р. на користь ТЗОВ «АЛТ» - 170 757,04грн. (а.с. 29-30), відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення в силу ст. 193 України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 561,36грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 538, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства «АУСТАФФ-2016», м. Луцьк, вул.. Лесі Українки, 33 А, код ЄДРПОУ 38850361

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ», м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 162/8, код ЄДРПОУ 20212684

170 757,04грн. основного боргу, 2 561,36грн. судового збору. Всього: 173 318,40грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено

01.02.2017р.

           Суддя                                                   С. Т. Філатова