Справа № 2а-5644/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
< Список >
06 грудня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В :
09 листопада 2010 року Державна податкова інспекція у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (далі-ДПІ у Новгород-Сіверському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за земельні ділянки в сумі 2514,40 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є платником податків і згідно із пунктом 3 статті 9 Закону України Про систему оподаткування зобов'язаний сплачувати належні суми податків та зборів у встановлені законодавством строки, а також відповідно до статті 11 Закону України Про систему оподаткування платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність оплати податків та зборів та дотримання вимог податкового законодавства. Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією Чернігівської області 04 січня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (а.с.5).
Як платник податків ФОП ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Новгород-Сіверському районі з 13 січня 2003 року за № 344, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 06 червня 2007 року № 152 (а.с.8).
Відповідно до статті 4 та пункту 3 статті 9 Закону України Про систему оподаткування платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Відповідно до статті 11 Закону України Про систему оподаткування платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.
ФОП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, що підтверджується заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, зареєстрованої ДПІ у Новгород-Сіверському районі 20 січня 2010 року за № 119/к (а.с. 7).
Станом на 05 листопада 2010 року відповідач має заборгованість по орендній платі за земельні ділянки в розмірі 2514,40 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Новгород-Сіверському районі від 05 листопада 2010 року (а.с. 12-17).
Судом встановлено, що заборгованість виникла на підставі поданої відповідачем декларації орендної плати за земельні ділянки на 2010 рік від 29 січня 2010 року (а.с. 11).
З вищезазначеної декларації вбачається, що ФОП ОСОБА_1 повинен сплачувати земельний податок щомісяця в розмірі 369,97 грн.
В позовній заяві позивач зазначає, що борг не сплачений за 7 місяців поточного року, а саме за квітень-жовтень 2010 року. Борг частково погашений на суму 75,39 грн. Тому за даним позовом підлягає стягненню 2514,40 грн. (369,97 грн. * 7 місяців -75,39 грн. сплачено = 2514,40 грн.).
Стаття 14 Закону України Про плату за землю від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 17 Закону України Про плату за землю податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , податкова вимога вважається врученою, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлено дві податкові вимоги: перша податкова вимога від 11 січня 2010 року № 1/1 на суму 59,81 грн., яка отримана ФОП ОСОБА_1 особисто, про що свідчить відмітка про вручення (а.с. 9) та друга податкова вимога від 11 лютого 2010 року № 2/22 на суму 590,04 грн., яка отримана відповідачем особисто, про що свідчить відмітка про вручення (а.с. 10).
Різниця між заявленою сумою позову та сумою податкового боргу, що заявлена в податкових вимогах полягає у тому, що згідно із наказом Державної податкової адміністрації України Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків від 03 липня 2001 року № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786 друга податкова вимога формується на суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого новоствореного боргу не формується та не виставляється. Консолідованим вважається борг визнаний у першій податковій вимозі та збільшений на суму податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги та зменшений на суму фактично погашеного податкового боргу. Якщо хоча б один випадок податкового боргу боржника перейшов до обліку в дієвий статус, усі нові випадки податкового боргу, що виникають у такого боржника, відкриваються у тому виді дієвого статусу, в якому перебуває цей випадок. Податкові вимоги при цьому з нових випадків податкового боргу не надсилаються. Тобто через 30 днів після направлення другої податкової вимоги в разі несплати боржником податкового боргу, він переходить в дієвий статус, а інші податкові вимоги не надсилаються.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги, відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його боргу виключно за рішенням суду.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Матросова,12, корпус А, кв. 22) податковий борг по орендній платі за земельні ділянки в сумі 2514 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 40 коп. до місцевого бюджету Новгород-Сіверського району на р/р 33215815700335, банк отримувач: УДК в Чернігівській області, код 22824537, МФО 853592.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2010 |
Оприлюднено | 02.02.2017 |
Номер документу | 64429003 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Ткаченко О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні