Справа 688/4195/16-ц
№ 2/688/120/17
Рішення
іменем України
30 січня 2017 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Мазур Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4,
третьої особи ОСОБА_5,
представника третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівці справу за позовом ОСОБА_7 до Лотівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Управління Держгеокадастру в Шепетівському районі Хмельницької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення ХХХІУ сесії Лотівської сільської ради № 1 від 09 грудня 2013 року та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,
встановив:
Позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Лотівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Управління Держгеокадастру в Шепетівському районі Хмельницької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення сільської ради та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що йому на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями по вул.В.Котика, 55 в с.Саверці Шепетівського району Хмельницької області.16 років тому рішенням сесії Лотівської сільської ради Шепетівського району йому виділено земельну ділянку під забудову в розмірі 0,25 га. та наділено земельну городню ділянку розміром 0,91 га за вищевказаною адресою, які ним приватизовані, з дотриманням визначених меж. Вказує на те, що рішенням ХХХІУ сесії Лотівської сільської ради № 1 від 09 грудня 2013 року із земель сільськогосподарського призначення за рахунок земель резервного фонду, ОСОБА_8 у с.Саверці Шепетівського району по вул.В.Котика виділено земельну ділянку орієнтовною площею 1,15 га для ведення особистого селянського господарства, яка нею оформлена в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок. На даний час, йому неможливо проїхати та обробити свою земельну ділянку, яка є суміжною з вказаною земельною ділянкою, оскільки ширина дороги для проїзду автомобільного транспорту не дозволяє йому цього зробити. Зазначає, що згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, ним нібито було погоджено межі земельних ділянок, однак даний акт він не підписував, у рядку Погоджено підпис виконаний не ним, а іншою особою. З вказаних підстав просить суд визнати недійсними рішення ХХХІУ сесії Лотівської сільської ради № 1 від 09 грудня 2013 року та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_8, виданого на підставі рішення ХХХІУ сесії Лотівської сільської ради № 1 від 09 грудня 2013 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок - земельну ділянку площею 1,15 га по вул.В.Котика в с.Саверці Шепетівського району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали, ствердивши обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Лотівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, зазначила, що підстав для задоволення позову не має. Вказала, що приватизація земельної ділянки матір'ю відповідача проведена відповідно до вимог закону, права позивача на користування його земельною ділянкою не порушені, з земельними спорами до сільської ради не звертався. Зазначила, що їй не відомо хто ставив підпис від імені позивача на акті прийомки-передачі межових знаків, оскільки це відбувалося не у її присутності, разом з тим право позивача не порушено.
Представник відповідача - Управління Держгеокадастру в Шепетівському районі Хмельницької області в судове засідання не з'явився, від представника за довіреністю ОСОБА_9 надійшла заява, в якій остання просила справу розглядати без участі представника Управління Держгеокадастру в Шепетівському районі.
Третя особа - ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали та зазначили, що матері ОСОБА_5 - ОСОБА_8 на праві власності належала земельна ділянка розміром 1,0622 га у с.Саверці Шепетівського району по вул.В.Котика Хмельницької області, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. 07 вересня 2014 року ОСОБА_8 померла, і відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 успадкував вказану земельну ділянку. Приватизацією земельної ділянки права позивача не порушені, а акт приймання-передачі межових знаків на зберігання самостійного значення не має, а тому не призводить до зміни, припинення або виникнення права на земельну ділянку та до будь-яких прав у процедурі приватизації. Крім того, зазначили, що висновок почеркознавчої експертизи проведено у кримінальному провадженні, а тому не може бути доказом у даній справі. Вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частинами 6-9 ст.118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано багатоетапну процедуру передачі земельних ділянок у власність громадян із земель державної і комунальної власності. Так, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в тому числі для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про землеустрій" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 7-8 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМ України від 26.05.2004 № 677 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою, він включає окрім інших документів, матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі та кадастровий план земельної ділянки.
Судом встановлено, що рішенням ХХХІУ сесії Лотівської сільської ради Шепетівського району №1 від 9 грудня 2013 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно ст.118,121 Земельного кодексу України ОСОБА_8 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у с.Саверці, вул.В.Котика, орієнтовною площею 1,15 га для ведення особистого селянського господарства, територія із земель сільськогосподарського призначення за рахунок земель резервного фонду.
З свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК № 287234, виданого реєстраційною службою Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 02.04.2014 року, індексний номер:19872304 вбачається, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 1,0622 га по вул.В.Котика в с.Саверці Шепетівського району Хмельницької області, кадастровий номер:6825584100:02:003:0030, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 6802059882015, виданого 19 червня 2015 року Управлінням Держземагенства у Шепетівському районі Хмельницької області, опис суміжних меж: від А до Б - землі Шепетівської районної державної адміністрації, від Б до В - землі гр.ОСОБА_7, від В до Г - землі Лотівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, від Г до А - землі Лотівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, у тому числі за земельними угіддями: сіножаті - 1,0622 га.
07 вересня 2014 року ОСОБА_8 померла, і відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 успадкував вказану земельну ділянку .
Згідно довідки № 28 від 26.01.2017 року, виданої виконкомом Лотівської сільської ради Шепетівського району, ОСОБА_5 на території сільської ради користується земельною ділянкою розміром 3,31 га: в тому числі - 0,25 га - для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, 3,06 га - для ведення особистого підсобного господарства, з них 1,06 га перейшло у спадок після смерті матері.
В силу ч.2 ст.198 ЗК України кадастрова зйомка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.
Разом з тим, виходячи зі змісту ч.1 ст.15 ЦК України захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване цивільне право особи.
Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Доводи позивача щодо порушення його права на користування спірною земельною ділянкою та права на її подальшу приватизацію внаслідок видачі оспорюваного рішення сільської ради та державного акта є безпідставними з огляду на відсутність у ОСОБА_7 такого права.
Так, відповідно до ст.ст.22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Аналогічні норми містили ст.ст. 125, 126 ЗК України 2001 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за якими право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до приписів ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що не заперечувалося позивачем та його представником, що спору між ним, ОСОБА_8 та її сином ОСОБА_5 щодо межі між їхніми суміжними земельними ділянками не виникало.
Позивачем не доведено, що виділенням ОСОБА_8 у власність спірної земельної ділянки, а також успадкуванням вказаної земельної ділянки ОСОБА_5, порушено його право.
За таких обставин, суд дійшов висновку що підстав для задоволення позову не має.
Керуючись ст.ст.10,11,60,213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В позові ОСОБА_7 до Лотівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Управління Держгеокадастру в Шепетівському районі Хмельницької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення ХХХІУ сесії Лотівської сільської ради №1 від 09 грудня 2013 року та Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_8, виданого на підставі рішення ХХХІУ сесії Лотівської сільської ради №1 від 09 грудня 2013 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок - земельну ділянку площею 1,15 га по вул.В.Котика в с.Саверці Шепетівського району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд.
Суддя: Н.В.Мазур
Суд | Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2017 |
Оприлюднено | 02.02.2017 |
Номер документу | 64431678 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Мазур Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні