Постанова

від 24.01.2017 по справі 813/3726/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року № 813/3726/16

о 16 год. 05 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Гойна Є.А., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/3726/16 за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Неаполітана-16 , представник Алєксєєва Г.І. до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, представник - Квасниця Н.Б. про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Неаполітана-16 , звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративними позовом, в якому просило:

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення №0001222201 від 10.08.2015 року на суму 510,00 грн., 0000631702 від 11.08.2015 року на суму 323433,81 грн. та № 0001232201 від 10.08.2015 року на суму 170,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту перевірки сума коштів отримана ОСОБА_3 на підставі договору позички, відповідно у вказаної особи виникає обов'язок повернення цих же коштів, відтак у позивача відсутні порушення ст. ст. 162, 163, 164, 165, 167, 168, 171 ПК України. Тому на час оформлення спірних рішень у позивача не виникало зобов'язання із оплати податку з доходів фізичних осіб.

Також позивач зазначає, що акт перевірки на підставі якого прийняті спірні рішення складений з порушенням п. 5.2. Наказу ДПА України за № 984 від 22.12.2010 року Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові докази та пояснення, просила суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченнях на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, що до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області надійшла Постанова заступника начальника першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області майора податкової міліції Лещуха І.Я. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Неаполітана-16 .

В ході проведення перевірки встановлено, що у позивача відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, основні фонди, транспортні засоби. Згідно реєстраційних даних засновником, директором та головним бухгалтером являється ОСОБА_5, який, особисто жодної господарської діяльності не проводив, бухгалтерських, звітних та фінансових документів не готував та не виписував.

Згідно наданих для перевірки документів, що знаходяться в СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області, встановлено проведення взаєморозрахунків між ТОВ Неаполітана-16 з ТОВ Денікс Груп на загальну суму 1118000,00 грн.

Позивачем отримано кошти від ТОВ Денікс груп , які були зняті готівкою через касу банку фізичними особами як надання безпроцентної позики згідно договору від 06.08.2014 року ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3. Договір щодо надання безпроцентної позики від 06.08.2014 року до перевірки не надавався.

Згідно банківської виписки, сума коштів перерахована ОСОБА_3 на рахунок відкритий в ПАТ КБ Правекс банк (МФО 380838) НОМЕР_4 та становила 1117704,00 грн.

Також, до перевірки не надано договір на постачання товару (зерна пшениці 2-го класу), документи, що засвідчують якість товару (зерна), комплекту перевізних документів, договори на доставку вказаних ТМЦ (зерна) іншими суб'єктами господарювання, інформацію щодо місця зберігання ТМЦ (зерна), інформацію щодо місця навантаження та розвантаження ТМЦ (зерна), рахунку № 07/08 від 07.08.2014 року, договору про надання безпроцентної позики від 06.08.2014 року.

Враховуючи вищезазначене, операції між ТОВ Денікс Груп (ЄДРПОУ 37882958) та позивачем не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом серпня 2014 року) продажу ТМЦ (зерна пшениці 2-го класу). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Перевіркою встановлено, що період з 01.01.2014 року по 30.04.2015 року позивачем не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік - граничний термін подання декларації з податку на прибуток 02.03.2015 року.

Податок з доходів фізичних осіб за серпень 2014 року в сумі 189766,08 грн. не утриманий та не перерахований до бюджету.

Зважаючи на це, аргументи наведені в позовній заяві, не спростовують зафіксовані порушення в акті перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

31.07.2015 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.04.2015 року. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт за №767/13-50-22-02-13/39224127.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

1) Проведеною позаплановою документальною перевіркою ТОВ Неаполітана-16 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.04.2015 року встановлено здійснення нереальної господарської діяльності (без реальної мети настання правових наслідків), маніпулювання грошовими коштами з метою ухилення та мінімізації сплати податків та зборів до бюджету;

2) перевіркою встановлено порушення ст. 44 ПК України - ненадання документів бухгалтерського та податкового обліку до перевірки, відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю передбачена ст.121 ПК України;

3) п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167., п.п.168.1.1. п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п. 171.2. ст. 171 ПК України, донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 189766,08 грн.;

4) п. б п.176.2. ст. 176 ПК України, в частині неподання в державну податкову інспекцію звіту про суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь СГД-фізичних осіб за 3 квартал 2014 року;

5) п.п. 49.18.3., п. 49.18. ст.49 , п. 57.1. ст. 57 ПК України - не подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємства за 2014 рік.

1 0.08.2015 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення за №0001222201, №0001232201.

11.08.2015 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення за №0000631702 .

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, ПК України із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, КАС України.

Згідно п. 44.1. ст. 44 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього ж Кодексу.

Згідно п.п. 49.18.3. п. 49.18. ст. 49 цього ж Кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу, від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.

Згідно п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 цього ж Кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Згідно п. 167.1. ст. 167 цього ж Кодексу, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому - сьомому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті.

Згідно п.п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 цього ж Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 цього ж Кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п. 171.2. ст. 171 цього ж Кодексу, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Згідно п.176.2. ст. 176 цього ж Кодексу, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог, оскільки зазначені обґрунтування позовних вимог не підтверджені жодними доказами у справі. Подані відповідачем заперечення та докази повністю підтверджують правомірність спірних рішень.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, якою правомірно встановлено порушення позивачем вимог ст. 44 ПК України, позивачем не надано документів бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2014 по 30.04.2015 року.

Згідно наданих для перевірки документів, що знаходяться в СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області, встановлено проведення взаєморозрахунків позивача з ТОВ Денікс Груп (ЄДРПОУ 37882958) на загальну суму 1118000,00 грн.

ТОВ Денікс Груп - основне місце обліку ДПІ у Печерському районі м.Києва ГУ ДФС у м. Києві (код ГУ 2655), стан платника 65- платник з наступного року. Свідоцтво платника ПДВ від 02.11.2011 року за №200008830 анульовано за ініціативою податкового органу та 05.05.2015 року - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Отримані позивачем від ТОВ Денікс Груп кошти були зняті готівкою через касу банку фізичними особами, як надання безпроцентної позики згідно договору від 06.08.2014 року ОСОБА_3 Договір надання безпроцентної позики від 06.08.2014 року позивачем ні до перевірки ні суду не надавався.

Згідно банківської виписки, сума коштів перерахована ОСОБА_3 на рахунок відкритий в ПАТ КБ Правекс банк (МФО 380838) НОМЕР_4 та становила 1117704,00 грн. згідно наступних платіжних доручень: № 1 від 08.08.2014 року на суму 72852,00 грн., № 2 від 08.08.2014 року на суму 72852,00 грн., № 4 від 11.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 5 від 11.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 6 від 12.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 7 від 12.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 8 від 13.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 9 від 13.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 10 від 14.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 11 від 14.08.2014 року на суму 73000,00 грн., № 13 від 15.08.2014 року на суму 55000,00 грн., № 12 від 15.08.2014 року на суму 70000,00 грн., №10 від 20.08.2014 року на суму 50000,00 грн., № 9 від 20.08.2014 року на суму 50000,00 грн., № 11 від 21.08.2014 року на суму 7000,00 грн., №12 від 22.08.2014 року на суму 7000,00 грн., № 13 від 27.08.2014 року на суму 75000,00 грн., № 14 від 27.08.2014 року на суму 74000,00 грн.

В ході проведення перевірки відповідачем також встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (зерна).

Позивачем до перевірки не надано договір на постачання товару (зерна пшениці 2-го класу), документи, що засвідчують якість товару (зерна), комплекту перевізних документів, договори на доставку вказаних ТМЦ (зерна) іншими суб'єктами господарювання, інформацію щодо місця зберігання ТМЦ (зерна), інформацію щодо місця навантаження та розвантаження ТМЦ (зерна), рахунку № 07/08 від 07.08.2014 року, договору про надання безпроцентної позики від 06.08.2014 року.

Також перевіркою встановлено, що період з 01.01.2014 по 30.04.2015 року позивачем не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014р.- граничний термін подання декларації з податку на прибуток 02.03.2015 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Неаполітана-16 (ЄДРПОУ 39224127) не подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік.

Перевіркою встановлено порушення вимог р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку , затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року за N 1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за N 46/18784, а сааме п. б п.176.2 ст.176 ПК України в частині неподання в державну податкову інспекцію звіту про суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь фізичних осіб за 3 квартал 2014 року.

Також за період серпень 2014 року позивач здійснював виплати грошових коштів у вигляді позик на зворотній основі на картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_3, згідно банківської виписки ПАТКБ Правекс-Банк за рахунком №2600770257879 на загальну суму 1117704,00 грн. Документи, що підтверджують правомірність здійснення виплат на картковий рахунок ПАТКБ Правекс-Банк №26202700269918 фізичній особі ОСОБА_3, а саме: договір про надання поворотної фінансової допомоги, платіжні документи про сплату податку на доходи фізичних осіб з вищеперерахованих сум позивачем до перевірки та суду не надані.

Доказів утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за серпень 2014 року в сумі 189766,08 грн. також суду не надано.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно вироку Сихівського районного суду м. Львова від 08.04.2016 року по справі № 464/2777/16-к, який набрав законної сили, ОСОБА_3, який як співвиконавець фіктивного підприємництва ТОВ Неаполітана - 16 та в період 21.05.2014 року по 21.12.2014 року отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльності та здійснення організаційно розпорядчих функцій, здійснював конвертацію безготівкових коштів у готівкові.

Вказаним вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Згідно вироку Сихівського районного суду м. Львова від 12.05.2016 року по справі № 464/7262/15-к, який набрав законної сили, обвинувачений ОСОБА_5, як співвиконавець фіктивного підприємництва ТОВ Неаполітана - 16 в жовтні та грудні 2014 року отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльності та здійснення організаційно розпорядчих функцій, здійснював конвертацію безготівкових коштів у готівкові.

Вказаним вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Відповідно посилання позивача на будь-які докази та обставини щодо надання поворотної фінансової допомоги судом не враховуються, оскільки позивач в межах предмету спору по суті здійснював лише фіктивну підприємницьку діяльність шляхом конвертації безготівкових коштів у готівкові.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням повноважень суду згідно ст. 162 КАС України, адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 30.01.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.