Постанова

від 31.01.2017 по справі 826/15122/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2017 року № 826/15122/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1.) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 0002451306.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.06.2016 № 8711/26-58-13-06-17-2700319582 про отримання ОСОБА_1 в 2014 році неоподаткованого доходу від операцій з інвестиційними активами (а саме продажу частки у статному капіталі резидента України - ТОВ СПК-Геосервіс ), які були покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення. На переконання позивача, позиція контролюючого органу щодо отримання ОСОБА_1 іноземного доходу у розмірі 2 116 972,05 грн. є хибними та суперечать нормам п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, що регулюють оподаткування операцій з продажу корпоративних прав українських товариств.

У відповідному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника 19.12.2016 у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову з доданими до них документами. В тексті своїх заперечень представник контролюючого органу посилається на правомірність та обґрунтованість висновків акта перевірки, та відповідно законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача 19.12.2016 в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В червні 2016 року працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 10.06.2016 №8711/26-58-13-06-17-2700319582 (далі - акт перевірки).

За висновками цього акта перевірки позивачем занижено оподатковуванй дохід за 2014 рік на 1 105 000 грн., чим порушено вимоги норм пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1, 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України. За результатами перевірки позивачу донараховано до сплати суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 187850 грн.

30.06.2016 на підставі акта перевірки відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення за №0002451306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 234812,50 грн., в тому числі за основним платежем - 187850 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 46962,50 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до абз. 1 і 2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу).

Пунктом 163.1 ст. 163 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України , включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 ПК України. Так, пп. 170.11.1 п. 170.11 вказаної статті Кодексу передбачено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (тобто, 15 та 17 %).

Нормами пп. 170.11.2, 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 ПК України визначено, що якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку: податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 ПК України).

Між тим, у пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України наведено визначення доходу з джерелом їх походження з України як будь-якого доходу, отриманого резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з пп. 164.1.3 п. 164.1, п. 164.4 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та є базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб визначено п. 164.2 ст. 164 ПК України. Зокрема, згідно з пп. 164.2.9 вказаного пункту таким є інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

В розумінні пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 172 ПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється одним із засновників юридичної особи - ТОВ СПК-Геосервіс (код ЄДРПОУ 35871263, з місцезнаходженням на території України), створеним в 2008 році. Згідно даних витягу з протоколу № 16 Загальних зборів учасників ТОВ СПК-Геосервіс від 03.12.2012, станом на вказану дату позивач володіла часткою у розмірі 30 відсотків у статутному капіталі названого товариства номінальною вартістю 3 000 000 грн.

За даними листа ТОВ СПК-Геосервіс від 09.09.2015 № 29/2015, наданого у відповідь на запит контролюючого органу від 03.09.2015 № 2319010/26-58-17-04-18, ОСОБА_1 повністю внесла свою частку у статутний фонд Товариства грошовими коштами (на підтвердження чого до листа товариства були додані банківські виписки). Також в матеріалах позову наявні копії платіжних доручень та виписок банку з відомостями про перерахування ОСОБА_1 впродовж 2008 - 2013 років сум коштів в якості внесків до статутного фонду Товариства.

27.10.2014 позивач на підставі договору купівлі-продажу 38,84% часток у статутному капіталі ТОВ СПК-Геосервіс , датованого 27.10.2014, відчужила на користь нерезидента - компанії Шварцфілд Кепітал Лімітед (Республіка Кіпр) частину належної їй частки в статутному капіталі ТОВ СПК-Геосервіс в розмірі 11,05% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 1 105 000 грн. Зокрема, згідно п. 2.1 цього договору купівлі-продажу купівельна ціна часток сплачується покупцем (компанією Шварцфілд Кепітал Лімітед ) шляхлм безготівкового переказу грошових коштів в євро з банківського рахунку покупцяч на банківські рахунки продавців (учасників ТОВ СПК-Геосервіс , в т.ч. позивача), відкриті у банку на території України, у наступному порядку: 1) сума у розмірі 400 000 євро (авансовий платіж) сплачується покупцем продавцям протягом 10 робочих днів після виконання попередніх умов, зазначених у п. 1.2 цього договору, - в т.ч. авансовий платіж у сумі 113 800,21 євро на користь ОСОБА_1; 2) сума у розмірі 673 860,49 євро (основний платіж за частки) сплачується в порядку, визначеному п. 1.3 цього договору.

За даними виписки ПАТ КБ Хрещатик по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20.10.2014 по 27.11.2014, 27.11.2014 на рахунок позивача надійшли кошти від компанії Шварцфілд Кепітал Лімітед у сумі 113 800,21 євро.

За результатами 2014 року ОСОБА_1 подала до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік (реєстр. №1500034239 від 27.04.2015) з додатком 3 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами . В даній податковій звітності позивач задекларувала в тому числі інвестиційний прибуток у розмірі 1 011 972,05 грн., отриманий від операції з продажу частки у статутному капіталі ТОВ СПК - Геосервіс , та визначила у зв'язку з цим суму податку, що підлягає сплаті платником самостійно, в сумі 171 791,65 грн.

Додаток 4 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих з джерел за межами України до вказаної податкової декларації не додавався.

Сума податку в розмірі 171791,65 грн була сплачена позивачем до бюджету 29.07.2015, що засвідчується даними квитанції відділення ПАТ ПриватБанк за вказану дату.

Дані обставини визнаються представниками обох сторін, а тому в силу припису ч. 3 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню в межах цього спору.

З тексту акта перевірки вбачається, що спірне нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 187 850 грн. зроблено на підставі описаної вище операції з продажу позивачем частки у статутному капіталі ТОВ СПК - Геосервіс нерезиденту - компанії Шварцфілд Кепітал Лімітед (Республіка Кіпр), та мотивоване тим, що кошти у розмірі 113800,21 євро (що за офіційним курсом НБУ станом на 27.11.2014 становить 2116972,05 грн.), які надійшли від вказаного нерезидента на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ КБ Хрещатик , є іноземним доходом, який необхідно оподаткувати без врахування витрат (1105000 грн.) на придбання частки у статутному капіталі українського товариства (ТОВ СПК - Геосервіс ).

Враховуючи вищенаведене та встановлені у справі обставини суд приходить до висновку, що позивач отримав дохід від відчуження корпоративних прав, а саме частки статутного фонду ТОВ СПК - Геосервіс , на території України, а тому відсутні підстави вважати отриманий позивачем в 2014 році інвестиційний прибуток іноземним доходом.

Як було зазначено вище по тексту судового рішення, оподаткування операцій з продажу корпоративних прав українських господарських товариств регулюється виключно п. 170.2 ст. 170 ПК України (аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду Українивід 10.06.2014 № К/800/5358/14, сформована за результатами розгляду аналогічної справи).

В силу норм пп. 170.2.1, 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до абз. 1 пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року..

Правовий аналіз зазначених норм Кодексу дає суду підстави для висновку, що об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, доходи від продажу об'єктів корпоративних прав, доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення платником податку операцій з корпоративними правами, а не витрати на придбання таких корпоративних прав.

Судом встановлено, що продаж позивачем - співзасновником ТОВ СПК - Геосервіс частини (11,05%) своєї частки в статутному капіталі Товариства було здійснено за вартістю 113 800,21 євро (що за офіційним курсом НБУ станом на 27.11.2014 становить 2 116 972,05 грн.), яка дорівнює розміру внеску, що був внесений нею при формуванні цього товариства, в сумі 1105000 грн.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витратами в розумінні податкового закону, є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Сума витрат у розмірі 1105000 грн., понесена позивачем у минулих періодах на придбання частки статутному фонді ТОВ СПК - Геосервіс відповідачем підтверджується наявними у справі матеріалами та не спростована відповідачем.

Таким чином, з урахуванням норм п. 170.2 ст. 170 та п. 167.1 ст. 167 ПК України (згідно яких ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних платником податку (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.4). У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %), сума інвестиційного прибутку, отримана позивачем у 2014 році від спірної операції, та що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за наведеними ставками, становить лише 1011972,05 грн.

Дана сума доходу від продажу корпоративних прав була оподаткована позивачем у повному обсязі, належна сума податку у розмірі 171791,65 грн. сплачена до державного бюджету.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що висновки акта перевірки про заниження ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік на 1105000 грн. є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №0002451306 таким, що підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30.06.2016 №0002451306.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 2348,14 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390) за рахунок бюджетних асигнувань

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов